Думка експерта
Перспективи вдосконалення науково-дослідної діяльності протидії наркозлочинності. Частина 1
Пошук сучасних і новітніх методів протидії явищу, яке призводить до смертей та інших тяжких наслідків для здоров’я окремої людини й соціуму, є затребуваним і перспективним, що й обумовило проведення даного дослідження. Наша постійна авторка – головна наукова співробітниця відділу дослідження проблем протидії корупції та загрозам економічній безпеці Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, доктор юридичних наук Олена Юріївна Бусол у даній статті розглядає нові дослідження вчених, які проведені протягом останніх п’яти років. Разом із тим, як відзначається,, ці нові дослідження практично усіх зазначених авторів базуються переважно на порівняно старих наукових джерелах. Це може бути свідченням недостатності наукових розробок щодо протидії наркобізнесу в останні роки.
Проблематика вивчена, але не становить систему
Загалом тематика протидії наркоманії, наркозлочинності та фальсифікації лікарських засобів є достатньо вивченою за період незалежності України, й була предметом досліджень таких науковців, як Ю. Аргунова, О. Бантишев, Ю. Вієвський, А. Волощук, А. Гришко, Ю. Гнусов, С. Дідковський, Л. Дорош, О. Джужа, А. Закалюк, О. Литвак, О. Литвинов, Е. Расюк, О. Шамара, а також А. Лисенко, В. Панок, М. Сергатий, І. Смирнова, О. Стрільців, М. Хруппа, В. Чернишов, В. Шепітько, І. Вартилецька, В. Кудрявцева, Г. Миньковський, А. Музика, В. Некрасов, В. Ревіен, В. Ремський, А. Савченко, А. Сергеєва. З нових, слід відмітити кандидатську дисертацію В. Я. Козака (2025 р.) на тему «Запобігання організації або утриманню місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів», дослідження М. Г. Малишка (2024 р.), І. Г. Богатирьова (2023 р.), Є. О. Гладкової, А. К. Щербакової (2022 р.), О. О. Малоголової (2020 р.), В. Сенько (2020 р.), у колективній монографії, авторами якої є С. П. Рашевський, А. С. Скок, С. А. Шалгунова, Т. В. Шевченко (2020 р.).
Соловей В.В. (2023 р.) досліджує, в межах кандидатської роботи, як досвід протидії організованим злочинним угрупованням у сфері наркобізнесу, так і саму організовану злочинність як об’єкт кримінології у даній сфері (Соловей В. В. (2023 р.). Організована злочинність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів як об’єкт кримінологічного дослідження. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство»). Сучасні аналітичні підходи до виявлення фальсифікованих лікарських засобів розглядає Eiben H. S. (2020 р.). Проведений аналіз новітніх технологічних підходів до виявлення фальсифікованих лікарських засобів свідчить про необхідність доповнення візуальних методів контролю якості ліків у вітчизняних аптечних закладах сучасними аналітичними методами експрес-аналізу з метою підвищення якості та безпеки фармацевтичної допомоги населенню.
Із метою вдосконалення механізму виявлення фальсифікованих ліків при проведенні контролю в аптечних закладах автор вважає доцільним оптимізувати нормативно-правову базу у сфері обігу та контролю ліків на вітчизняному фармацевтичному ринку. Комплексний характер використання сучасних технологій виявлення фальсифікованих лікарських засобів у поєднанні з правовими та організаційними заходами дозволить надійно захистити ліки від фальсифікації та гарантувати споживачу їх належну якість.
У кримінологічних дослідження в Україні вчені зазвичай обов’язково висвітлюють такі аспекти, як: поширеність, рівень і динаміка злочинності; причини та умови, які призводять до поширення наркозлочинності; особистість злочинця; характеристика потерпілого від злочину; організаційно-управлінські заходи щодо протидії наркозлочинності на національному та відомчих рівнях.
Згадана вже О. О. Малоголова (2020 р.), дослідивши сучасний стан протидії наркозлочинності в Україні, виявила проблемні аспекти розслідування відповідних злочинів, а також приділила увагу превентивним заходам щодо розвитку месенджерів, що шифрують дані користувачів. Вчена відмічає використання цифрового формату роздрібного продажу наркотиків, а також вважає, що для покращення ситуації з подоланням наркозлочинності й наркоманії в Україні слід вдаватися не лише до зміни структури підрозділів Національної поліції України та відповідних відомств, а й постійно здійснювати моніторинг, удосконалення чинного законодавства відповідно до сучасних потреб і викликів. Окрім того, з огляду на зміни в способах розповсюдження наркотиків, психотропних речовин та прекурсорів постала нагальна потреба введення додаткових заходів і санкцій з боку держави за поширення інформації про наркотики або джерела їх придбання будь-яким способом (зокрема з втягуванням неповнолітніх).
Використання месенджерів
Слід також посилити покарання за незаконне розповсюдження наркотиків, оскільки протягом останніх декількох років популярним явищем стало розміщення на різних об’єктах міської інфраструктури рукописних чи трафаретних надписів із пропозиціями продажу наркотиків. До них належать різноманітні написи рекламних каналів (так звані графіті), адреси інтернет-сайтів, номери популярних месенджерів (Viber, WhatsApp, Telegram, Skypе) тощо. Їх, здебільшого, розміщують на стінах будинків, під’їздах, гаражах, парканах, зупинках громадського транспорту, асфальтовому покритті в людних місцях, транспортних естакадах, підземних переходах тощо. Найчастіше трапляються написи «мет», «фен», «амф», «спайси», «бошкі», «солі», «спіди», «скорость», «закладки», «клад», «JWH», «МДМА». Для нанесення таких написів найчастіше залучають неповнолітніх осіб, які отримують за таку роботу грошову винагороду, а також наркозалежних, з якими розраховуються дозою наркотичного засобу. Значно рідше цим займаються безпосередньо збувачі наркопродукції.
Читайте також: Головна зброя війни: наркобізнес як вбивця української нації. Частина 2
Розвиток месенджерів з можливістю шифрування даних користувачів призвів до того, що протягом останніх декількох років роздрібний продаж наркотиків майже цілком перейшов у цифровий формат. Кожне оновлення таких месенджерів ускладнює роботу правоохоронних органів у зв’язку з використанням новітніх методів шифрування інформації та зростання рівня анонімності учасників чатів. Найпопулярнішими месенджерами серед роздрібних наркоторговців є Telegram, WhatsApp.
Аналіз актів затримання осіб, які займаються збутом наркотиків через мережу інтернет, засвідчує, що навіть на вершині ієрархії таких угруповань здебільшого перебувають молоді особи, які вміло користуються сучасними електронними девайсами, месенджерами та різними додатками й іншими видами інформаційно-комунікаційних технологій. Наприклад, деякі додатки мають властивості наскрізного шифрування, що дозволяє читати повідомлення лише учасникам листування (наприклад, WhatsApp) або мають функцію «секретний чат», повідомлення в якому видаляються автоматично, залежно від часу, встановленого користувачем, і на серверах листування теж не зберігаються (наприклад, Telegram), що своєю чергою сприяє прихованню протиправної діяльності. Саме тому підрозділи Національної поліції України вживають активних заходів щодо виявлення онлайн збувачів, здійснюють моніторинг й аналіз таких написів, проводять оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місця перебування осіб, причетних до незаконного розповсюдження наркотиків. Водночас ускладнює документування та притягнення до відповідальності винних осіб структура таких злочинних угруповань, які мають переважно високий рівень організованості, розгалуженість, до їхнього складу входять як громадяни України, так й іноземці.
Крім того, в Україні законодавчо не врегульовано механізм блокування чи обмеження доступу до інтернет-ресурсів, через які вчиняють кримінальні правопорушення чи де є заборонений контент. На практиці блокування таких ресурсів, що знаходяться у вітчизняному домені, можливо здійснювати лише на підставі рішення суду. Однак такий алгоритм дій не є ефективним, оскільки немає єдиного органу, наділеного повноваженнями щодо виконання судових рішень з блокування чи обмеження доступу до протиправних сайтів.
Згідно з даними реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на території України працює понад 5 тис. інтернет-провайдерів, а за неофіційними даними ця цифра становить понад 8 тисяч. Якщо інтернет-ресурс, з якого здійснювали реалізацію наркозасобів, знаходиться за межами держави, до компетентних правоохоронних органів іноземних держав, крім ухвали суду, також направляють запит про надання міжнародно-правової допомоги. Ця процедура не має чіткого механізму й потребує тривалого проміжку часу.
Отже, після отримання прийнятих судових рішень інтернет-провайдери повідомляють про відсутність у них технічної можливості з блокування чи обмеження доступу до інтернет-ресурсів. Зазначимо, що законодавство не встановлює вимог обов’язкової наявності такого обладнання в провайдерів. Також немає механізму притягнення до відповідальності провайдерів за невиконання рішень суду щодо блокування інтернет-сайтів чи обмеження доступу до забороненого контенту. Крім цього, злочинці активно здійснюють розрахунки за незаконні операції з наркотиками, використовуючи нові способи контакту між продавцем і покупцем, наприклад, легалізують кошти, здобуті злочинним шляхом, через операції з криптовалютою та подальше їх розміщення в офшорних компаніях.
Таким чином, можна зробити висновок, що вагомий вплив на розповсюдження наркотиків сьогодні має глобальна мережа інтернет, яка сприяє організації постачань новітніми способами, на відміну від попередніх способів поширення наркотичних засобів через так звані закладки. Злочинці за допомогою телекомунікаційних мереж і мобільних додатків використовують сучасні тіньові інтернет-ресурси, що прискорює збут наркотиків. Відповідно, можна припустити, що збір доказів і документування протиправної діяльності в сфері протидії наркобізнесу теж відбувається тепер аналогічним (електронним) способом. І це нині можна вважати певним переломним моментом та суттєвими змінами в розставленні акцентів вченими в наукових дослідженнях щодо розглянутої проблеми.
Причини та умови наркоманії
Сенько В. (2020 р.) аналізує причини та умови наркоманії з точки зору соціального явища в сучасному суспільстві та пропонує шляхи вдосконалення протидії наркозлочинності. Вчена вказує на послаблення рівня наркозлочинності, приховування фактичного стану вчинення таких злочинів (латентність). Найпоширенішими, серед інших, злочинами в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів є незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів із метою збуту (ст. 307 КК України) та без мети збуту (ст. 309 КК України). Науковиця виявила, що в регіонах, в яких спостерігається найвища концентрація наркозлочинів на 351 100 тис. населення, відсутні дієві регіональні програми протидії злочинності. При тому, не було вжито адекватних заходів для вирішення даної проблеми. Таким чином, вважається доцільним проводити подальші дослідження стану протидії наркозлочинності в Україні з метою розробки механізму боротьби з цим «фоновим» явищем. (Сенько В. (2020 р.).
Причини та умови наркозлочинності, визначення заходів щодо попередження та усунення негативних наслідків. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. № 4. Причини й умови наркоманії фрагментарно висвітлені й у дисертації В. Я. Козака.
Виправлення та ресоціалізації наркозалежних неповнолітніх осіб в місцях позбавлення волі
Богатирьовим І. Г. (2023 р.) вивчена проблема виправлення та ресоціалізації наркозалежних неповнолітніх осіб в місцях несвободи в Україні з метою оптимізації Державної кримінально-виконавчої служби України. Саме ця категорія засуджених в місцях несвободи є індикаторами психологічної напруженості серед засуджених і персоналу. Такі особи у виховній колонії мають бути поставлені її адміністрацією на профілактичний облік з метою постійного нагляду і контролю за їх поведінкою. Вчений доводить, що наркоманія охопила всі регіони України, та набула великого соціального резонансу, особливо після оголошення воєнного стану і військової агресії російської федерації. Вчений вважає, що вирішення даної проблеми пов’язано зі стратегією реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року та затвердження операційного плану її реалізації в 2022–2024 роках відповідно до розпорядження КМУ від 13.12. 2022 р. № 115-р. Саме це, на його думку, прискорить трансформацію кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну систему (Богатирьов І. Г. (2023). Виправлення та ресоціалізації наркозалежних неповнолітніх осіб в місцях несвободи в Україні. Юридичний бюлетень. Вип. 29).
Організована злочинна група
Соловей В. В. (2023 р.) так само, як і інші вчені, відмічає латентність наркобізнесу, високий рівень організованості злочинних формувань, стійку спрямованість на створення корумпованих зв’язків у державних органах, транснаціональність, наявність усталеного джерела для придбання наркотичних засобів. Схема наркобізнесу містить такі взаємопов’язані етапи: виробництво, закупівля або викрадення наркотиків; доставка їх до місця реалізації; збут наркотичної продукції. Такі злочинні діяння як незаконне виготовлення, контрабанда й придбання, можуть бути як самостійною складовою, так і взаємопов’язаними підсистемами злочинної діяльності (Соловей В. В. (2023 р.). Організована злочинність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів як об’єкт кримінологічного дослідження. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство».
В установах виконання покарань
Малишко М. Г. (2024 р.) порівнює стан наркозлочинності в установах виконання покарань та на загальнодержавному рівні. Згідно статистичних даних, протягом останніх п’яти років в Україні простежується динаміка зростання кількості та питомої ваги наркозлочинів. За останні 35 років кількість вчинених наркозлочинів зросла в середньому вп’ятеро. Так, в установах виконання покарань протягом 2012 р. вчинено 112 наркозлочинів, що становило 27,2 % від загальної кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень в установах; 2013 р. – 102 (25,4 %); 2014 р. – 98 (26 %); 2015 р. – 110 (27,5 %); 2016 р. – 100 (26 %); 2017 р. – 105 (27,1 %); 2018 р. – 97 (25,3 %); 2019 р. – 89 (25,5 %); 2020 р. – 80 (22,1 %); 2021 р. – 87 (23,4 %), 2022 р. – 206 (48,0 %); 2023 р. – 210 (39,2 %).
Прослідковується негативна динаміка збільшення питомої ваги і кількості вчинених наркозлочинів на території установ виконання покарань вдвічі, що беззаперечно має кореляцію із загальною тенденцією кількісного збільшення наркозлочинів на загальнодержавному рівні. Також необхідно враховувати, що збільшення кількісних показників наркозлочинів в установах виконання покарань відбувається на тлі значного скорочення кількості осіб, які в них тримаються, з 192 тис. у 2004 р. до 43,6 тис. у 2023 р., а також скорочення самих установ виконання покарань – із 184 у 2004 р. до 86 у 2023 р.
Як вказується, тривалий час має місце стабільно висока кількість вилучених персоналом установ виконання покарань наркотичних засобів у заборонених зонах таких установ, слідчих ізоляторах та при спробі їх передачі: 2015 р. – 11 343,909 г; 2016 р. – 8059,739 г; 2021 р. – 11 781,591 г; 2022 р. – 5 509,997 г; 2023 р. – 6 420,161 г. Відмічається й збільшення протягом 2013– 2023 рр. у понад 2 рази і у кількісному, і в процентному співвідношенні до загальної кількості зареєстрованих кримінальних правопорушень наркозлочинів, учинених групою осіб, а саме: 2013 р. – 536 (1,62 %); 2014 р. – 609 (2,04 %); 2015 р. – 562 (2,21 %); 2016 р. – 237 (1,04%); 2017 р. – 438 (1,52%); 2018р. – 771 (2,89%); 2019 р. – 810 (2,86%); 2020 р. – 1356 (4,89 %); 2021 р. – 1323 (4,57%); 2022 р. – 1161 (3,40 %); 2023 р. – 1708 (4,42 %).
Таким чином, виходячи з порівняльного аналізу статистичних даних наркозлочинності загальнодержавного рівня і в установах виконання покарань, вчений констатує наявність кореляції та тісного їх взаємозв’язку й обумовленості, присутні ознаки інтеграції наркозлочинності, що є одним із факторів поширення наркозлочинів на території заборонених зон установ. Відсутність фізичної сепарації та ізольованого тримання більшості засуджених сприяє поширенню заборонених предметів, виробів та речовин поміж них та чинення впливу на засуджених, які є споживачами наркотичних засобів і психотропних речовин особами, що їх виготовляють та розповсюджують.
Статистика
За даними дослідження «Правопорушення, пов’язані з обігом наркотиків в Україні у 2018–2022 роках», проведеного Інститутом психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров’я:
– амфетамін посідає перше місце за обсягами виробництва в лабораторіях з часткою 82%, 75% і 71% у 2020–2022 роках відповідно;
– зберігається тенденція до збільшення кількості правопорушень у сфері обігу наркотиків через високий попит на речовини, а на 2022 рік припадає найбільша кількість зареєстрованих кримінальних та адміністративних правопорушень, що пов’язано із погіршенням соціальноекономічної ситуації та зростанням безробіття, спричиненими війною в Україні;
– у 2019 році спостерігалося різке зростання обсягу вилучень речовин (на 53%) із суттєвим зменшенням обсягу вилучень у 2020 році (на 81%), а в 2022 році обсяги вилучених речовин впали на 44% через війну в Україні;
– обсяги вилучення «транзитних наркотиків», таких як героїн і кокаїн, а також імпортованих речовин, таких як МДМА, зменшилися у 2022 році через руйнацію каналів наркотрафіку внаслідок війни в Україні;
– у 2022 році суттєво зменшилася кількість переглянутих в апеляційному порядку вироків у справах про кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотиків (на 28%) (Нєгіна В. Р. Наркотичні засоби як предмет кримінальних правопорушень під час військових дій: вплив та обіг. Національна парадигма правового розвитку сучасної України: збірник тез Всеукраїнського науково-практичного юридичного форуму (Дніпро, 18 травня 2023 р.). Дніпро: Ліра, 348 с. (С. 212-213).).
У структурі кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінально карані діяння у вигляді організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів посідає 4 місце за поширеністю: за 2018 рік – 511, за 2019 рік – 509, за 2020 рік – 426, за 2021 рік – 357, за 2022 рік – 234, за 2023 рік – 461, за 2024 рік – 978 випадок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 КК України (Козак В. Я. Запобігання організації або утриманню місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Дисс. на здобуття наук. ступ. доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Одеса, 2025. С. 184.).
(Далі буде)
Джерело: Юридичний вісник України
