Престиж країни. Як правові інструменти стають на захист державних символів

У час повномасштабної війни, коли країна-терорист прагне не лише знищити всіх українців фізично, а й стерти нашу національну ідентичність, питання правового захисту державних символів постає з особливою гостротою. І наразі Україна є однією з небагатьох країн, в якій діє спеціальна комісія, яка контролює використання національних символів у торговельних марках. У цій колонці спробую пояснити, як саме працює вказаний колегіальний орган та окреслити чинники, що формують його непересічне значення для нашої держави.

Трохи контексту

Двадцять четвертого липня цього року в IP офісі відбулося перше засідання Комісії з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (надалі – Комісія «Україна»). До її складу входить сім членів, серед яких – працівники ІР офісу та посадові особи Мінекономіки. Вони на підставі поданих заявниками документів приймають рішення щодо того, чи можуть державні символи бути включені як елементи до тієї чи іншої торговельної марки.

Читайте також: Реквієм за адвокатським самоврядуванням

Що це означає?  Уявімо ситуацію, в якій ви вирішили зареєструвати ТМ «Хліб UA» та зібрали всі документи, потрібні для проходження процедури реєстрації. Проте цього недостатньо, оскільки для включення в назву частки «UA», яка є одним із двох міжнародних літерних кодів України (разом із «UKR»), передусім необхідно отримати згоду відповідного компетентного органу – Комісії «Україна». Тут варто зробити важливу ремарку: за українським законодавством ніхто не може зареєструвати за собою державні герби, прапори та інші символи, а також офіційні назви держав чи міжнародні літерні коди. І навіть у разі включення цих елементів до складу ТМ вони все одно лишаються такими, що не підпадають під охорону.

Критерії відповідності: початковий етап

Отже, якими критеріями послуговується Комісія «Україна» при розгляді заявок на реєстрацію ТМ? Насамперед подавач має бути громадянином або ж резидентом України (другий випадок стосується як фізичних осіб-підприємців, так і юридичних осіб, зареєстрованих відповідно до законодавства нашої країни). Своєю чергою, дозвіл не надається особам, до яких застосовано санкції. Комісія також перевіряє, чи не суперечитиме ТМ заявника державній політиці та загальновизнаним принципам моралі – наприклад, вона не повинна містити наругу над державними символами, елементи комуністичної чи нацистської символіки та пропаганду російської імперської політики.

Враховуємо фактори

Наступний етап має декілька варіацій залежно від того, що саме використовується в ТМ. Отже, якщо це офіційна назва або міжнародний літерний код нашої держави, то дозвіл надається за наявності хоча б одного з таких факторів:

• товари та/або послуги, для яких заявлено ТМ, мають промислову, соціальну, освітню, наукову, культурну чи художню цінність, або ж цінність для галузей економіки України;
• заявник надає благодійну чи гуманітарну допомогу у вигляді товарів та/або послуг, для яких заявлено ТМ;
• заявник займає домінуюче становище на ринку України;
• заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність та в своїй групі товарів та/або послуг займає домінуюче положення;
• тривалість діяльності заявника на ринку України або світу щодо товарів та/ або послуг, для яких заявлено ТМ, становить не менше ніж 5 років.

Читайте також: Здобутки ВАКС за п’ять років!

Натомість якщо йдеться про дозвіл на включення до зображення ТМ імітації малого Державного Герба України, умови стають дещо складнішими. По-перше, список попередніх факторів доповнюється пунктом про визнану репутацію заявника та здійснення ним заходів із просування позитивного іміджу України. Звісно, ця діяльність має відбуватися із залученням товарів та/або послуг, для яких заявлено ТМ. По-друге, отримання дозволу можливе лише в разі наявності щонайменше двох факторів зі списку. Ще одна важлива ремарка: комісія надає згоду винятково на використання в ТМ імітації малого Державного Герба України, в той час, як його пряме зображення може бути розміщене тільки на печатках органів державної влади й державного управління, грошових знаках, знаках поштової оплати, службових посвідченнях, а також штампах та бланках держустанов.

Від теорії до практики

Щоб зрозуміти, як це працює на практиці, пропоную поглянути на підсумки першого засідання комісії, в межах якого було опрацьовано 25 клопотань про надання дозволу на використання в ТМ національних символів. У результаті стосовно 14 заяв було прийнято рішення про надання такого дозволу, щодо одного – про відмову, а розгляд ще 10 було призупинено у зв’язку з необхідністю надання додаткових матеріалів. І тут ми наближаємося до найцікавішого: хто отримав дозвіл, а хто – відмову та на яких підставах?

Отже, відмову отримало клопотання про реєстрацію торговельної марки «Слава Україні» для парфуму. Комісія дійшла висновку, що таке використання офіційної форми привітання ЗСУ, яке ще з часів визвольних змагань початку XX століття стало гаслом борців за незалежність України, суперечить публічному порядку. Натомість серед схвалених клопотань – запит відомого журналіста та телеведучого Дмитра Комарова на використання в двох ТМ («Мандруй Україною» та «Мандруй Україною з Дмитром Комаровим») офіційної назви нашої держави. У цьому випадку комісія дійшла висновку, що послуги, заявлені для цих ТМ, мають культурну цінність, а заявник веде діяльність на українському ринку вже понад п’ять років. Крім того, на це рішення вплинуло й надання витягів із реєстру юридичних осіб; листів, що свідчать про проведення заявником всеукраїнських турів; різних доказів реалізації документальних та благодійних проектів; документів, що підтверджують два національні рекорди заявника, а також нагород від Президента України.

Міжнародна специфіка: долаємо труднощі разом

Український національний механізм захисту національних символів розроблений у межах впровадження статті 6 ter Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року. Й хоча наразі цю Конвенцію підписали вже 180 країн, національне законодавство більшості держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) не містить окремих положень, що передбачають відмову в реєстрації ТМ у зв’язку з використанням назв країн, географічних назв або ж державних символів. Водночас представники багатьох держав констатують, що практика недобросовісного використання назв країн є доволі поширеною – і шкодить інтересам цих країн, позаяк спричиняє значні фінансові та бюрократичні витрати.

Читайте також: «Вибачте, панове, але це – беззаконня…»

Чому так відбувається? Частково тому, що держави не хочуть відлякувати потенційних заявників, частково – через небажання збільшувати адміністративне навантаження, частково – через труднощі з формулюванням критеріїв, що визначають супровідні концепції (такі, як «державна політика» і «принципи моралі») й межі імітації національних символів. Та попри все це Україна активно виступає за продовження дискусій щодо захисту національних символів у спеціалізованих комітетах та робочих групах міжнародних організацій – зокрема Постійному комітеті ВОІВ із законодавства у сфері торговельних марок, промислових зразків та географічних зазначень (SCT). Щобільше, ми працюємо на кількох рівнях. На національному – продовжуємо імплементувати EU acquis до законодавства у сфері IP та розробляємо проекти підзаконних актів, покликані, серед іншого, вдосконалити та конкретизувати процес реєстрації ТМ. Водночас на глобальному рівні ми максимально відкриті до співпраці та готові ділитися досвідом із впровадження Комісії «Україна» та створення її початкової судової практики.

Таким чином, функціонування вказаної комісії відіграє надважливу роль із декількох причин. По-перше, це забезпечення захисту державних символів, які національний бізнес використовуватиме з комерційною метою. По-друге, це зміцнення української ідентичності, адже шанобливе ставлення до офіційних символів сприятиме збереженню та популяризації національних цінностей і культури. У підсумку це не лише підвищуватиме престиж нашої країни на міжнародній арені, а й стане дієвим легітимним інструментом у боротьбі з постійними зазіханнями росії на нашу спадщину – ту, яка лежить у самому фундаменті існування української нації.

Авторська колонка Олени Орлюк, очільниці Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторки юридичних наук, професорки кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка. Визнана однією з 50 найвпливовіших людей світу у сфері інтелектуальної власності за 2023 рік за версією британського видання Managing IP.

(Матеріал взято з порталу «Українська правда»)

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути