Думка експерта
Що сильніше у сучасному світі – гуманізм, справедливість і право, чи економічні преференції сумнівного характеру?
Володимир Дон, член Національної спілки журналістів України
Свого часу відомий економіст і філософ Карл Маркс висунув тезу «Суспільне буття визначає суспільну свідомість». Спроба екстраполяції цього висловлювання з точки зору теорії виникнення воєн і військових конфліктів швидше за все приречена на невдачу, з погляду оцінки на глобальному, планетарному рівні. Тому що в такому разі необхідно повністю знехтувати такими критеріями як гуманізм, справедливість, норми міжнародного права. Але історія найбільш кровопролитних воєн, першої і другої світової війни, дозволяє дивитись у майбутнє з деякими елементами оптимізму. Мета будь-якої війни полягає в тому, що її ініціатор в результаті перемоги сподівається отримати певні преференції, як у міжнародному просторі, так і на внутрішньодержавному рівні. Союзники, як країни-агресора, так і держави що обороняється, також мають конкретні цілі, підтримуючи той чи інший бік. Як правило, це питання власної безпеки, прагнення отримати певні економічні преференції, посилити свої політичні позиції, здійснити деякі зміни в картині світоустрою, що склалася, тощо.
Читайте також: Сила права чи право сили, або Чому в сучасному світі не дотримуються міжнародні норми?
Сучасні війни та конфлікти демонструють залучення в протиборчі табори значну кількість держав, як друзів, соратників, союзників, так і ворогів, супротивників, агресорів. У зв’язку з цим результат війни значною мірою залежить від сил коаліцій, їхньої послідовної позиції у досягненні колективних цілей. У цій роботі автор зробив спробу оцінити можливості проукраїнської коаліції країн подолати російську агресію та відстояти Україну, як незалежну та вільну європейську державу.
Перелік країн, які підтримують Україну загальновідомий, їх цілі, завдання та мотиви, як явні, так і приховані, також зрозумілі. Однією з основних проблем є достовірна та об’єктивна оцінка рівня готовності країн-членів коаліції пожертвувати певною мірою національними інтересами сьогодні, заради стабільного та багаторічного миру, що дозволяє досягти високих результатів економічного та суспільного розвитку.
Одним із найбільш об’єктивних та достовірних критеріїв у кількісній оцінці допомоги Україні у війні проти рф є відсоткове вираження переданої Україні допомоги, у грошовій формі, до величини ВВП країни, яка й надала цю допомогу.
В зв’язку з цим важливо звернути увагу на наступне: за оцінкою британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у 2024 році країни Європи витратили на свою оборону 457 мільярдів доларів, тим часом як оборонні витрати самої лише росії сягнули 462 мільярдів доларів. Найвищі у світі військові витрати властиві, як і раніше, США і складають у 2024 р. 997 млрд доларів.
Необхідно відзначити, що на величину допомоги Україні від дружніх країн, насамперед впливають цілком конкретні матеріальні причини, в основі яких лежить загроза нападу або економічні преференції. На жаль, такі мотиви, як справедливість, гуманність, норми міжнародного права не є досить значними стимулами та імпульсами для підтримки держави, яка відстоює свою суверенність, свободу та незалежність.
Естонія. Найбільшу допомогу Україні з початку війни і до 30.06.2025 р., яка складає 2,63 % ВВП за даними Інституту світової економіки Кіля, надала Естонія. Надаючи всебічну допомогу Україні, тим самим, сприяючи поразці росії, Естонія інвестує у свою безпеку, розуміючи, що після України вона може стати наступною жертвою російської агресії на шляху досягнення мети відновлення російської імперії та руйнування міжнародного порядку, що склався. Поряд з постачанням озброєння та підтримкою на всіх рівнях членства України в ЄС та НАТО, Естонія лише за перший рік війни прийняла понад 60 000 українських біженців. Слід зауважити, що російська агресія в Україні має негативний вплив на економіку країни. У 2023 році падіння ВВП Естонії за оцінками Єврокомісії склало 3,5%. На тлі цього позитивним моментом є те, що близько 55% українських біженців працездатного віку з тимчасовим захистом вже знайшли роботу. Очікується, що під впливом збільшення кількості робітників з України зайнятість в Естонії може збільшитись на 1,9%.
Окрему увагу привертає факт того, що в Естонії з 1,3 млн населення – близько 900 тисяч естонців та 400 тисяч російськомовних. Таким чином, головним мотивом у наданні допомоги Україні є загроза російського вторгнення в цю прибалтійську державу. Слід зазначити, що розуміння небезпеки у громадян країни значно зростає через вкрай нерішучі дії НАТО у відповідь на військові провокації та пропагандистські підбурювання рф. При цьому необхідно відзначити відсутність будь-яких економічних преференцій в Естонії за весь час війни.
Данія. Другою країною за розміром допомоги Україні з початку війни і до 30.06.2025 р., яка складає 2,08 % ВВП, за даними Інституту світової економіки Кіля, є Данія. З початку повномасштабної російської агресії вонп зайняла одну з найбільш послідовних і рішучих позицій серед західних країн на підтримку України. Ця скандинавська держава, незважаючи на відносно невеликі розміри, надає Києву значну військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а також є активним прихильником інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО. Більше того, Данія не лише надає озброєння, а й формує нові підходи до фінансування, закупівель, кооперації з іншими партнерами для розвитку української обороноздатності. Так звана «данська модель» передбачає підтримку України не лише через постачання західної зброї, але й через контрактування зброї українського виробництва із використанням данських коштів.
Позиція Данії в оцінка війни рф проти України полягає в тому, що Данія розглядає опір України як боротьбу за право націй обирати власний шлях розвитку, без зовнішнього тиску та агресії. Підтримка України саме й має на меті захист спільних європейських цінностей. Данія чітко усвідомлює, що російська агресія проти України є загрозою для безпеки всієї Європи. Якщо росія досягне успіху в Україні, це створить небезпечний прецедент з дестабілізації. Тому підтримка України розглядається як інвестиція у власну безпеку та стабільність континенту.
Слід зазначити, що хоча Данія не має спільного кордону з росією, вона завжди уважно стежила за діями москви в регіоні Балтійського моря та Арктики (Як Данія опинилася серед лідерів військової підтримки України). Враховуючи, що населення Данії складає близько 6 мільйонів осіб, а її армія налічує приблизно 9 тисяч військовослужбовців, данська армія навряд чи зможе ефективно протистояти російськім окупантам у випадку військової агресії з боку росії.
Насторожує і водночас вимагає особливої уваги факт того, що за оцінкою данської розвідки у разі припинення бойових дій в Україні, якщо це станеться на вигідних для рф умовах і при цьому НАТО не переозброюватиметься у достатньому темпі, то рф приблизно за шість місяців буде здатна вести локальну війну проти однієї з сусідніх країн. Приблизно за два роки рф становитиме реальну загрозу вже одній або декільком країнам НАТО, тобто буде готова до регіональної війни проти кількох держав у регіоні Балтійського моря. А до широкомасштабної війни на європейському континенті, в яку Сполучені Штати не будуть втягнуті, росія може бути готова приблизно за п’ять років (Локальна війна через півроку та агресія Росії проти ЄС через п’ять: прогноз розвідки Данії). На тлі цього, згідно з опитуванням Eurobarometer, 76% данців підтримували військову допомогу Україні та навчання українських військових, лише 19% були проти (Битва за Арктику. Чому Норвегія та Данія так допомагають Україні у війні з Росією).
Норвегія. Норвегія входить до нечисленної групи держав, які надають допомогу Україні у розмірі більше одного відсотка ВВП. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Норвегії с початку війни і до 30.06.2025 р. складає 1,09 % ВВП. Серед держав, що підтримують Україну під час війни, Норвегія займає особливе місце у зв’язку з тим, що однією з перших у Європі створила довгостроковий план допомоги Україні за так званою «Програмою підтримки Нансена для України», названою на честь лауреата нобелівської премії Фрітьйофа Нансена, а також є однією з чотирьох країн, які погодились передати винищувачі F-16.
Читайте також: Марина ЛЕГЕНЬКА: Ми вміємо вирішувати конфлікти мирним шляхом
Норвегія, як держава – член НАТО має спільний кордон з росією (43,0 км сухопутний, 152,8 км річкової, 23,3 км морський), тому дуже чітко розуміє й відчуває загрозу від рф та прагне збільшити свій військовий бюджет, що тривалий час не відповідав рівню, встановленому в Альянсі, і вже у 2024 році уперше вийшла на показник оборонних витрат у 2% ВВП. Норвегія – найбагатша країна Північної Європи (ВВП по ППС на душу населення складав у 2024 році 90 085,55$) та найбільший європейський експортер нафти й газу, яка в останні роки отримувала надприбутки від спричиненого росією стрімкого зростання європейських цін на енергоносії.
На відміну від сусідніх Естонії, Литви, Латвії, Данії, які вимушені брати кредити для надання військової допомоги Україні, вона отримує величезні кошти на війні за рахунок продажу енергоносіїв. Після введення обмежень щодо російського газу, Норвегія стала найбільшим постачальниками блакитного палива до країн ЄС. У 2023 році майже 30% усього імпорту газу до ЄС надійшло з Норвегії.
За даними Forbes у 2022-23 роках бюджет Норвегії отримав $170 млрд додаткових доходів. Ця сума включає лише доходи бюджету, а загальне зростання економіки (зарплатня та доходи громадян, корпоративні доходи, інвестиції у нове виробництво тощо) були ще вищими. По інформації Євростату, у 2020 році ВВП країни становив 322 млрд євро, у 2021 – 425 млрд, у 2022 – 565 млрд, у 2023 – 448 млрд, у 2024 – 565, прогноз на 2025 рік значно перевищує 500 млрд. євро. Настільки різке зростання забезпечив саме нафтогазовий сектор. По суті, Норвегія, хоч і не маючи такого наміру, отримала надприбутки через російсько-українську війну.
Фінляндія. Розмір допомоги Україні від Фінляндії с початку війни і до 30.06.2025 р. складає 1,13 % ВВП. Сучасні взаємини між Фінляндією та рф багато в чому визначаються зимовою війною 1939-1940 років, коли Радянський союз здійснив військову агресію на фінську територію. Подібність та ідентичність подій, що відбувались 85 років тому із сучасними, окрім загальновідомих факторів, пов’язаних з самим існуванням нелюдських, антигуманних авторитарних режимів, полягає й у доволі своєрідному відношенні адміністрацій США до цих фактів. Під час радянської агресії проти Фінляндії, з метою збереження політичних та економічних відносин між США та СРСР, Вашингтон наполягав на якнайшвидшому завершенні війни з Фінляндією. Американці вимагали цього, бо вважали, що продовження агресивної політики СРСР знизить шанси Рузвельта на переобрання у листопаді 1940 року, внаслідок чого до влади прийдуть республіканці та припинять американську допомогу. Чи не правда досить подібна ситуація за умови зміни прізвищ Президентів – замість Рузвельта – Трамп, а призом, нагородою є не президентська посада, а Нобелівська Премія Миру.
Слід нагадати, що 4 квітня 2023 року, Фінляндія офіційно вступила до НАТО, покінчивши з багаторічним статусом нейтралітету. На відміну від цілого ряду країн-членів Північноатлантичного альянсу, Фінляндія має одну з найбільш боєздатних армій Європи, здатну діяти самостійно й рішуче та надати необхідну відповідь різним супротивникам і загрозам. Країнп має 1300 кілометровий кордон з рф, в той же час Гельсінкі відкрито називають росію головною загрозою своїй безпеці.
Громадяни Фінляндії рішуче підтримують Україну у боротьбі проти російського агресора. Відповідно до опитування, проведеного медіагрупою Uutissuomalainen, кожен третій чоловік у Фінляндії позитивно ставиться до відправлення військ в Україну, а шоста частина жінок підтримує цю ідею. Приблизно кожен четвертий фін вважає, що Фінляндії та іншим західним країнам слід направити своїх військовослужбовців до України, щоб підтримати цю країну у війні з росією. Президент Фінляндії Олександр Стубб неодноразово заявляв, що його країна стоятиме поряд з Україною стільки, скільки потрібно, що Україна бореться не лише за свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, а й за європейську безпеку, свободу та світовий порядок, заснований на правилах. Більш того у фінського лідера є чітке розуміння того, що загроза з боку путінської росії не зменшиться, навіть якщо завершиться російська агресивна війна в Україні. Таким чином, підтримка України Фінляндією заснована виключно на історичній пам’яті фінів і спирається на погрози, які несуть Фінляндії, Європі, демократії загалом російські загарбники.
Швеція. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Швеції с початку війни і до 30.06.2025 р. складає 1,29 % ВВП. Швеція – на боці України, бо абсолютно впевнена, що росія – це ворог. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, країна відмовилася від багатовікової традиції нейтралітету та у 2023 році стала членом НАТО. Через конфлікт, що триває в Україні, влада Швеції розпочала підготовку до війни і захисту своєї критичної інфраструктури. В зв’язку з загрозою енергетичній безпеці в умовах потенційного конфлікту шведська влада проектує альтернативну систему енергопостачання. У брошурі, підготовленою владою країни на випадок нападу росії, зазначено: «Якщо на Швецію нападе інша країна, ми ніколи не здамося. Будь-яка інформація, що опір необхідно припинити, не відповідає дійсності». Надаючи значну допомогу Україні, Швеція не отримує жодних фінансових преференцій і не має на меті їх отримання. Головним мотивом Швеції є спільними зусиллями зупинити імперські прагнення російських агресорів.
Балтійські країни. Балтійські держави Латвія та Литва з перших днів війни разом з Україною протидіють російській збройній агресії. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги цих країн с початку війни і до 30.06.2025 р. відповідно складає 1,54 та 1,92 % ВВП. Таким чином ці держави прагнуть створити умови для поразки росії, що дозволить Україні вести переговори з рф на вигідних умовах. Держави Балтії одні з перших визнали росію країною, яка підтримує тероризм, а її дії проти України геноцидом.
Абсолютно справедлива проукраїнська політика балтійських держав пов’язана із значними витратами в економіці. Вторгнення рф в Україну коштувало латвійцям, за приблизними оцінками, кілька мільярдів євро. Війна призвела до порушень ланцюжків поставок та різкого зростання цін на енергоносії, внаслідок цього виникла рекордна за останні роки інфляція, яка у 2022-2023 р.р. перевищила 20%. Відповідно зростання литовської економіки у 2022 році сповільнилося до 1,8%, а наприкінці року спостерігалося падіння на 1,7%. Це сталося у зв’язку із скороченням експорту до деяких країн Центральної та Східної Європи та падінням приватного споживання, оскільки зростання зарплат не компенсувало наслідків високої інфляції. У 2023 році падіння ВВП Литви становило 0,3%.
У країнах Балтії існує ще одна значна потенційна загроза. У Латвії з 1,9 млн населення – 1,15 млн латишів. Російськомовне населення Латвії налічує близько 650 тисяч жителів. При цьому 93% етнічних латишів підтримують боротьбу України за незалежність та свободу, тоді як серед латвійських росіян ця цифра становить лише 63%. У Литві частка росіян становить лише 5%, тому й проблеми там менш помітні, за даними перепису населення Литви 2021 року, литовці становлять 84,6% населення країни, поляки – 6,5%, білоруси – 1,0%, українці – 0,5%. Завдяки виваженій політиці балтійських держав в Естонії близько 55% українських біженців працездатного віку із тимчасовим захистом уже знайшли роботу, у Литві ця частка становить близько 50%.
У пам’яті народів Балтії ще свіжі події 1940 року, коли внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа, СРСР анексував Литву, Латвію та Естонію, внаслідок чого відбувалися масові депортації, репресії, насильницька колективізація та насадження комуністичної ідеології. На відміну від фінів, які тоді чинили відчайдушний опір і провели досить успішну військову кампанію, естонці, латиші та литовці, здалися без боротьби, але національного приниження, знущання, наруги ніхто не забув.
Читайте також: Міжнародне оподаткування в українських судах: не формально, а по суті
На думку експертів існує ймовірність, що кремль може розглядати напад на країни Балтії як елемент тиску на Захід, щоб залишити Україну у сфері російського впливу. Більш того, існує інформація, що кремль уже намітив плани щодо збільшення військового виробництва та розміщення додаткових військ уздовж кордонів Естонії, Латвії та Литва, що природно викликає стурбованість цих країн.
Польща. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Польщі с початку війни і до 30.06.2025 р. 0,81 % ВВП. З самого початку війни Польща стала дуже важливим партнером і справжнім другом для України, надаючи військове обладнання та гуманітарну допомогу. Більш того, за час війни притулок у Польщі знайшли понад 1,5 млн громадян України, яким польський уряд спростив низку процедур для комфортного проживання, а за офіційними даними прикордонної служби, польський кордон із 24 лютого 2022 року перетнули понад 9 млн громадян України.
Польща бачить у військовій допомозі Україні гарантію, як власної, так і європейської безпеки. Із заяви прем’єр-міністр Дональда Туска слід, що Польща допомагає Україні не лише з дружби та солідарності, а й виходячи з власних та добре зрозумілих інтересів. «Той, хто сьогодні захищає Україну, захищає і себе. Напад росії на Україну – це напад на друзів та сусідів України» (Туск: Польща допомагає Україні з міркувань дружби та власного інтересу).
На думку фахівців, працевлаштовані українці у Польщі своїми податками компенсують надану біженцям допомогу. При цьому, якщо спочатку це виявлялося переважно через збільшення споживання, то після виходу на польський ринок праці як найманих працівників та підприємців, сталося неминуче збільшення ВВП Польщі. Станом на 2025 р. у Польщі проживає понад півтора мільйони громадян України, значна частина яких влаштувалася на роботу або відкрила власний бізнес, сплачуючи офіційні податки й приносячи дохід до бюджету Польщі. За три роки позитивний вплив на польську економіку громадян України суттєво зростав. Так, у 2022 році завдяки українцям ВВП Польщі зріс до 1,5%, у 2023 році – до 2,3%, а у 2024 році – до 2,7%.
Як йдеться у звіті аналітиків, приріст валового внутрішнього продукту за три роки становив 328,6 мільярда злотих (близько 85 мільярдів доларів). У той же час сумарні витрати на допомогу Україні з 2022 до 2025 року становили 40,3 мільярда злотих (близько 10 мільярдів доларів). Тобто польська держава витратила у 8,5 разів менше коштів, ніж заробила на перебуванні в цієї країні українців. Наведені дані підтверджуються розрахунками, що зроблені аналітиками Агентства ООН у справах біженців УВКБ ООН та компанії Deloitte (Польща заробила у 8 разів більше коштів, ніж витратила на допомогу біженцям з України). Відповідно до інформації Центру досліджень міграції при Варшавському університеті, працевлаштовані українці заплатили близько 2,4 мільярдів доларів (10 мільярдів злотих) податків. Ця сума перевищує фінансову допомогу, надану Україні (без урахування вартості освітніх та медичних послуг). Крім цього, за оцінками PIE для Business Insider, за перші три квартали 2022 року українці відкрили в Польщі понад 10 000 власних підприємств – перукарні, салони краси, компанії з надання програмного забезпечення та фірми, що пропонують послуги з будівництва та ремонту. За оцінками експертів Oxford Economics, якщо після війни у Польщі залишиться 650 тис. українських мігрантів, то ВВП країни зросте на 1,2%, якщо 1 млн. – додаткове зростання становитиме 2%.
При цьому неможливо не звернути увагу на те, що поляки з певною періодичністю перешкоджають транзиту через Польщу сільськогосподарської продукцію, що вирощена в Україні. Таким чином, ми можемо спостерігати дуалізм мотивації Польщі при наданні допомоги Україні – з одного боку – це досить реальна загроза з боку агресора, з іншого – наявність преференцій економічного характеру.
Велика Британія. За даними Інституту світової економіки Кіля, розмір допомоги Україні від Великої Британії с початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,53 % ВВП. Британський народ і уряд з перших днів війни стали основними союзниками України в Європі з постачання військової техніки та навчання українських бійців Загалом від початку війни до Британії в’їхали 134 тисячі громадян України, для підтримки яких країна створила спеціальні програми. Подібна позиція Британії була досить передбачуваною та не залежною від особливостей політичних поглядів лідерів держави. Після виходу із складу ЄС, Британія ухвалила нову стратегічну концепцію «глобальної Британії», яка передбачає її посилення як глобального гравця світового рівня. З цієї причини Британія розглядає Чорне море як сферу своїх національних інтересів.
В зв’язку з цим допомога Україні в ударах по рф є найважливішою геополітичною складовою Лондона. Британія наполягає на тому, що рф перешкоджає її подальшому економічному й політичному розвитку з метою заняття лідируючого становища на європейському континенті.
(Далі буде…)
Джерело: Юридичний вісник України
