Думка експерта
Що сильніше у сучасному світі – гуманізм, справедливість і право, чи економічні преференції сумнівного характеру? Частина 2
Закінчення. Початок
Володимир Дон, член Національної спілки журналістів України
Свого часу відомий економіст і філософ Карл Маркс висунув тезу «Суспільне буття визначає суспільну свідомість». Спроба екстраполяції цього висловлювання з точки зору теорії виникнення воєн і військових конфліктів швидше за все приречена на невдачу, з погляду оцінки на глобальному, планетарному рівні. Тому що в такому разі необхідно повністю знехтувати такими критеріями як гуманізм, справедливість, норми міжнародного права. Але історія найбільш кровопролитних воєн, першої і другої світової війни, дозволяє дивитись у майбутнє з деякими елементами оптимізму. Мета будь-якої війни полягає в тому, що її ініціатор в результаті перемоги сподівається отримати певні преференції, як у міжнародному просторі, так і на внутрішньодержавному рівні. Союзники, як країни-агресора, так і держави що обороняється, також мають конкретні цілі, підтримуючи той чи інший бік. Як правило, це питання власної безпеки, прагнення отримати певні економічні преференції, посилити свої політичні позиції, здійснити деякі зміни в картині світоустрою, що склалася, тощо.
Сучасні війни та конфлікти демонструють залучення в протиборчі табори значну кількість держав, як друзів, соратників, союзників, так і ворогів, супротивників, агресорів. У зв’язку з цим результат війни значною мірою залежить від сил коаліцій, їхньої послідовної позиції у досягненні колективних цілей. У цій роботі автор зробив спробу оцінити можливості проукраїнської коаліції країн подолати російську агресію та відстояти Україну, як незалежну та вільну європейську державу.
Німеччина. Внаслідок того, що адміністрація Трампа практично припинила пряму допомогу від Сполучених Штатів, Німеччина набуває ролі найбільшого донора України у фінансовій, військовій, гуманітарній та політичній сфері. При цьому, за даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Німеччини с початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,4 % ВВП.
Останнім часом серйозно загострилася полеміка довкола передачі Україні заблокованих 300 мільярдів доларів російських коштів, що перебувають переважно в європейських країнах. На тлі індиферентності та пасивності США щодо допомоги Україні, відбулася зміна позиції Берліна у зв’язку з розумінням того, що в цих умовах весь тягар витрат на підтримку Києва може перейти до Німеччини, як до провідної економіки Європи.
Соціологічне опитування показало, що 67% німців підтримують військову допомогу Україні з боку Німеччини, 27% респондентів виступають за збільшення військової підтримки Києва з боку Німеччини, 40% вважають, що Німеччина має продовжувати підтримувати країну, на яку напала росія, як вона це робила досі. Тільки 27% висловилися за скорочення постачання зброї Україні.
За інформацією Кільського інституту світової економіки, німецька армія зможе бути готовою до можливої війни проти рф лише через багато років. Витрати уряду на оборону зовсім недостатні, враховуючи нинішню загрозу з боку росії. Згідно з існуючими темпами, німецька армія зможе досягти запасів бойових літаків 2004 року приблизно через 15 років, запасів бойових танків приблизно через 40 років, а запасів артилерійських гаубиць майже через 100 років. При тому, що росії вдалося значно збільшити виробничі потужності важливих систем озброєння після початку війни, зокрема росіяни подвоїли виробництво систем ППО великої дальності та потроїли виробництво танків (Чому ФРН вигідно допомагати Україні?). Перемога росії в Україні призвела б до значного збільшення військових витрат Німеччини, видатків на утримання біженців в тому числі й з прикордонних з рф країн Балтії, Польщі, втрати торгівлі та інвестицій в Україні, які налічують близько 2 мільярдів євро. В цьому випадку загальні втрати Німеччини можуть досягти до 2% ВВП щорічно, що у 20 разів вище за нинішнього рівня.
Однак існує важлива соціально-економічна проблема, яка стримує надання допомоги Україні і пов’язана з розуміння того, що Німеччині, як і старіючої та ще й з низькою народжуваністю Європі взагалі, для економічного зростання потрібно майже 14 млн. трудових мігрантів. У цьому сенсі значна допомога Україні, яка неминуче призведе до припинення війни, певної міри не вигідно європейцям, у тому числі й Берліну.
Франція. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Франції з початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,27 % ВВП. У 2025 році країна переглянула свої стратегічні орієнтири щодо розвитку міжнародного партнерства. У новому геополітичному контексті підтримка України визначена як пріоритетна для Франції. «Враховуючи пряму загрозу, що нависла над Європою, Франція підтверджує, що Україна вважається пріоритетом у величезній підтримці», – йдеться в документі (Франція спрямує стратегічні зусилля на допомогу Україні).
Президент Франції заявив, що якщо Україна програє у війні, росія загрожуватиме Молдові, Румунії, Польщі. Він додав, що «Допомога Україні – це наш обов’язок, тому що це і безпека всіх сусідів сьогодні і в найближчому майбутньому. В Україні багато всього – ресурсів, які нам потрібні для нашої економіки з усіх цих причин, і Україна необхідна для сьогоднішнього дня і ще більше для завтрашнього дня». Емануель Макрон звинуватив росію у проблемах французької економіки, яку гальмує величезний держборг через кредити і введені Брюсселем санкції. «Допомагати Україні – це в наших короткострокових інтересах і це виправдано». Досить прагматичні мотиви Парижу щодо підтримки України визначив міністр-делегат у справах Європи при МЗС Франції Бенжамен Хаддад: «Франція підтримує Україну не з альтруїзму, а задля збереження свого авторитету в Європі». Більш того, Президент Франції неодноразово підкреслював, що росія це імперіалістична держава, яка зневажає міжнародне право. Ідея опору тут полягає у тому, щоб захистити цінності, наші закони, суверенітет українців та їхню територіальну цілісність. І це означає уникнути права сильнішого диктувати свої закони» Президент Франції (Франція визнала допомогу Україні своїм пріоритетом).
Читайте також: Позитивістська культурно-правова традиція в національній правотворчості та перспективи євроінтеграції України
При цьому, незважаючи на все вищевикладене, зусилля лідерів Європейського Союзу щодо виділення €5 млрд на забезпечення України боєприпасами, цього року було заблоковано Францією та Італією другою та третьою за величиною економіками ЄС. Як повідомили європейські дипломати, хоча більшість із 27 країн-членів ЄС, які зібралися у Брюсселі, підтримали виділення фінансування для військової допомоги, Франція та Італія затягують процес, відмовляючись брати конкретні фінансові зобов’язання.
Італія. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Італії з початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,12 % ВВП. Вона належить до найбільш розвинених економік Європи і за рівнем ВВП займає четверте місце після Німеччини, Великобританії, Франції. Політика Італії мала проросійський характер, який набув свого особливого значення за часів Сільвіо Берлусконі. В зв’язку з цим кардинальна зміна курсу на підтримку України стала приємною несподіваністю.
На початку війни прем’єрка Італії Джорджія Мелоні закликала співвітчизників підтримати Україну і пояснила, чому вони не мають підтримувати авторитарні режими в боротьбі з демократіями. Вона заявила, що якщо Україна капітулює, то справжнім переможцем завтра стане не путінська росія, а капіталістично-комуністичний Китай Сі Цзіньпіна. Захід виявився б значно ослабленим, а всередині Заходу той, хто слабший, тобто Європа, виявилася б підлеглою Китаю (5 причин, чому італійська прем’єрка Джорджа Мелоні захищає Україну).
Не зважаючи на це італійський уряд категорично проти надання дозволу Україні бити західною зброєю по військовим цілям на території росії. «Ми не відправимо італійського солдата в Україну, а військові інструменти, які надсилає Італія, використовуються всередині України, ми працюємо заради миру». Але незалежно від певних особливостей, Італія за великим рахунком, є переважно другом України, ніж противником. Чому це відбувається, чому Мелоні прийняла рішення щодо підтримки України? Відповідь на це питання знаходиться у площині абсолютно прагматичних розрахунків. Мелоні знає, що Італія, на жаль, не зможе вийти зі своєї фінансової кризи без допомоги Європейського Союзу. А проукраїнська політика Італії полегшує її діалог із Брюсселем. Звідси висновок: щоб утриматися у кріслі, їй треба продовжувати підтримувати Україну.
Америка. США є лідером підтримки України за всіма критеріями. Допомога Україні від США с початку війни і до 30.06.2025 р. досягла 118, 986 млрд. €. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від США з початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,53 % ВВП. Аналізуючи мотиви Вашингтона, насамперед доцільно звернутися до історичних фактів. Загальновідомо, що саме США здобули найбільшу кількість вигід після Другої світової війни: максимальне за всю історію зростання економіки – 18%; встановлення контролю над більшою частиною світу, завантаження своєї економіки шляхом отримання замовлень на відновлення зруйнованих країн, і найголовніше – оголошення та подальше визнання світовою спільнотою долара, як світової валюти.
Перемога України має важливе значення для США в зв’язку з можливістю досягнення Вашингтоном наступних результатів, що мають неоціненний вплив на сприйняття США як світового лідера, гаранта стабільності та демократії, а також на соціально-політичну та економічну ситуацію всередині самих сполучених штатів:
1. Економічні вигоди та нові можливості.
2. Протидія впливу головного геополітичного супротивника – Китаю та його політичного та економічного васала рф. Обмеження впливу росії в інших регіонах.
3. Зміцнення міжнародного авторитету США.
4. Захист демократичних цінностей
5. Захист союзників та стабільності в Європі та у Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема Японії, Південній Кореї, Індії та Австралії.
Читайте також: Повідомляти іноземного суб’єкта господарювання про кожне судове засідання та зупиняти щоразу провадження у справі не обов’язково
Підписана між ЄС та США угода включає намір закупити більше американського зрідженого природного газу (ЗПГ), нафти та ядерного палива, а також передових технологій та інвестицій протягом наступних трьох років до кінця 2028 року. Очікуваний обсяг закупівель складає близько 750 млрд доларів США. При цьому, під час підготовки до наступної зими Україна вже закупила близько 400 млн. куб. м американського зрідженого газу. До того ж ЄС в останні роки імпортував із США близько 50 мільярдів кубометрів ЗПГ щорічно.
Ще один важливий економічний ефект полягає в тому, що війна суттєво послаблює економічну роль росії на фінансових ринках, що створює нові можливості для США. Зміцнення долара, яке безпосередньо відбувається нині, позитивно позначається на стабільності фінансової системи США і є дієвою силою проти геополітичних апетитів Китаю. США залишаються найбільшим експортером зброї у світі, і останнім часом наростили свою частку у глобальному експорті з 35 до 43%, поставляючи зброю 107 країнам. Оборонні компанії США тільки за 2023 рік заробили $81 млрд за рахунок військових продажів за кордоном, що на 56% більше, ніж 2022 році. Загальна сума продажу американської зброї за цей період досягла $238 млрд, з яких $81 млрд доларів – прямі домовленості уряду США, решта – прямі продажі оборонних компаній США іноземним державам.
Окремо треба звернути увагу на передачу Україні застарілого військового обладнання, боєприпасів та зброї, утилізація яких потребує значних витрат. Американський Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв, що «Ми не витрачаємо грошей на цю війну, війну фінансує НАТО. НАТО купує у нас озброєння. Я не хочу заробляти за рахунок цієї війни, але, по суті, ми заробляємо на цій війні, бо купується наша зброя».
З точки зору глобальної стратегії США щодо стримування авторитарних держав, зокрема Китаю, який на сьогодні є головним економічним супротивником Сполучених Штатів, підтримка України є значною й вагомою складовою. Необхідно усвідомити, що можливий успіх рф в Україні, може стати вагомим сигналом для Китаю, щодо силового переділу кордонів. В зв’язку з цим підтримка України є важливою не лише для Європи чи Близького Сходу, а й для глобального балансу сил. Більш того, за перебігом подій в Україні дуже уважно спостерігають авторитарні режими Ірану та Північної Кореї. Таким чином перемога України набуває значення меседжу для того ж Китаю, що агресія, незалежно від масштабу, не залишатиметься безкарною.
Слід зазначити, що ослаблення політичного впливу США та так званої «присутності» однозначно призведе до економічних втрат, що в свою чергу може суттєво вплинути на позицію американського долара, як основної міжнародної валюти, аж до заміни її у міжнародних розрахунках на юань чи іншу валюту. Зрештою відновлення справедливого миру в Україні та припинення російської агресії суттєво вплине на втілення в життя давньої мрії Трампа – здобуття Нобелівської премії миру. Війна росії проти України має на меті захоплення територій. На шальках терезів лежать такі глобальні категорії, як демократія, свобода, міжнародний правопорядок, права людини тощо, які підтримуються США протягом усієї історії існування Америки. Саме тому допомога Україні є стратегічно важливою для США в зв’язку з тим, що саме завдяки цим цінностям США відбулися та існують як найсильніша держава у світі.
Читайте також: Верховний Суд про використання податкової інформації: правомірно, але не завжди доказово
Але, на жаль, існує й зворотний бік медалі. Довга війна сьогодні це:
- оновлення, реставрація та підйом американського ВПК;
- зростання частки американської енергетики на європейському та світовому ринках;
- остаточне виснаження росії й можливість перезавантаження її політичних еліт;
- інструмент ослаблення економічного конкурента у вигляді Євросоюзу;
Україна стала ідеальним полігоном випробування нових типів озброєнь, нових тактичних ходів, засобів зв’язку, ІПСО, що абсолютно неможливо при швидкоплинній війні (США, Китай та Німеччина: три ключові країни, яким вигідна довга війна в Україні). Можливо саме виходячи із зацікавленості США у довгій війні й існує обмеження на застосування далекобійної зброї по військових об’єктах на території рф, що нагадує відому ситуацію: «Чи можна подивитися телевізор? – Можна. Тільки не вмикайте».
Ну і на завершення оцінки позиції США у війні України проти російського агресора необхідно звернути увагу на фразу, яка викликає як мінімум здивування та нерозуміння, фразу яку неодноразово повторює Трамп «Війна, яка мала закінчитися за тиждень, триває четвертий рік».
Угорщина. За даними Інституту світової економіки Кіля розмір допомоги Україні від Угорщини з початку війни і до 30.06.2025 р. складає 0,03 % ВВП, при цьому гуманітарна – 54,1 млн €, а фінансова й військова складає – 0 €. Незважаючи на те, що Угорщина є членом ЄС та НАТО, її позиція щодо агресії рф проти України має послідовний характер з підтримки загарбника. Більш того, Угорщина є найбільшим прихильником країни-агресора на європейському континенті та найдружнішим до росії членом НАТО та Європейського союзу. Угорщина уособлює собою конкретний приклад, коли ідеями гуманізму, справедливості, нормами міжнародного права можна пожертвувати задля досягнення фінансових результатів.
Уряд Угорщини під керівництвом Орбана з перших днів війни виступив проти санкцій ЄС щодо російської нафти та газу, пообіцявши заблокувати їх і зрештою змусивши Євросоюз пом’якшити свій пакет санкцій. До того ж Угорщина також відмовилася призупинити розширення АЕС Пакш, яку фінансує і будує Росатом. Згідно з твердженням правлячої партії «Фідес», в Угорщині немає альтернатив російському газу та нафті, а економічні санкції неефективні та завдають шкоди. Більш того, Будапешт заборонив відправку зброї через Угорщину в Україну і змусив ЄС не вводити санкції щодо глави російської православної церкви патріарха Кирила.
Серед основних перешкод, які Угорщина створює Україні слід згадати вето на пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, максимально можливий опір вступу України до ЄС та НАТО, всебічна політична підтримка рф. Цілком природно, що подібні дії влади вплинули на позицію громадян Угорщини щодо війни в Україні. Згідно з соціологічними дослідженнями теза «проблеми України нас не стосуються, і ми не повинні втручатися» отримала схвалення 67% угорських респондентів Але найбільше насторожує те, що напередодні російського вторгнення у лютому 2022 року, Угорщина перемістила свої війська до українського кордону ніби то для «виконання гуманітарних завдань» та «недопущення проходу воєнізованих формувань». Свого часу Секретар РНБО України О. Данілов заявив, що «Угорщина не просто знала про прийдешній напад росії на Україну, а ще й планувала під шумок відірвати від України землі, на які вона давно претендує».
Наведені та інші приклади викликають цілком логічне питання – «Чому держава абсолютно інтегрована в цивілізований світ настільки активно підтримує агресора?» По-перше необхідно відзначити, що відповідно до різних джерел, за час війни постачання природного газу з росії складало від 75 до 95% від загальних потреб. У 2021 році Угорщина уклала з «Газпромом» контракт терміном на 15 років на постачання 4,5 млрд. кубометрів природного газу на рік за ціною в рази меншою для європейських країн. Крім цього від 65 до 92% усієї нафти, що споживаються угорською економікою, надходить із рф. Коли у серпні 2025 р. українські безпілотники вдарили по насосній станції нафтопроводу «Дружба» в росії, виникли перебої з постачанням нафти до Угорщини. В свою чергу міністр закордонних справ Угорщини Сіярто висловив загрозу щодо припинення постачання електроенергії територією Угорщини, що йде до України.
Окрім газу Угорщина купує у росії ядерне паливо. Ще за часів Радянського Союзу у 1982 році було збудувовано єдину в країні АЕС «Пакш-1», яка виробляє 50% електроенергії в Угорщині. У серпні 2022 року угорська влада видала «Росатому» дозвіл на будівництво нових енергоблоків (АЕС «Пакш-2»). При цьому кошти на розробку проекту та його реалізацію у вигляді позики в розмірі 10 млрд. доларів надала росія.
Читайте також: Верховний Суд: під час фактичної перевірки використання податкової інформації щодо РРО є правомірним
Глибоко насторожує той факт, що Угорщина стерла з пам’яті трагічні події 1956 р., коли від рук радянських солдатів загинуло та було поранено 22 226 громадян, а країну вимушені були залишити майже 200 000 осіб (5% від загальної чисельності населення). Ось вже й справді «Уроки історії заключаються в тому, що люди не роблять висновків з уроків історії».
Висновок. Наведені приклади досить наочно демонструють різноманітні та відмінні підходи в оцінці та діях низки держав стосовно військової агресії росії проти України. Виходячи з аналізу наведених прикладів, можна досить коректно назвати мотиви, що визначають позицію тієї чи іншої країни в агресивній війні росії проти України. Насамперед необхідно віддати належне політиці причетності таких європейських країн як Естонія, Латвія, Литва, Данія, Фінляндія, Швеція. Ці порівняно невеликі держави з усталеною демократією та розвиненим громадянським суспільством, у ряді випадків вже мали змогу відчути щастя і захоплення від так званого російського миру. У зв’язку з цим відчуваючи і розуміючи потенційні загрози як для себе, так і для цивілізованої європейської співдружності, згадані держави виявляють готовність до необхідних тимчасових труднощів для уникнення критичних та екстремальних ситуацій в майбутньому, у випадку недосягнення справедливого миру в Україні.
Позиція країн – найбільших економік Європи – Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, дещо відрізняється від раніше згаданих. Насамперед ці великі європейські держави ніколи не були під протекторатом росії. По-друге загроза безпосередньої агресії з боку рф для них набагато малоймовірніша. Завдяки цьому отримання економічних та політичних преференцій для них є найбільш пріоритетним мотивом.
Німеччина підтримує Україну тому що німецькій армії потрібно багато років щоб підготуватися до можливої війни проти рф. Існуючі в даний час витрати уряду на оборону є абсолютно недостатніми. Значне підвищення видатків на оборону може призвести до зменшення витрат на соціальні потреби, або підвищення рівня оподаткування, що природно викличе незадоволення населення. З іншого боку швидке завершення війни може призвести до масового виїзду українців з Німеччини, що може стати причиною значного дефіциту робочої сили, а відтак і втрат надходжень до бюджету, а можливо й до рецесії в економіці в цілому.
Франція намагається зайняти лідируючі позиції на європейському геополітичному просторі. У зв’язку з цим підтримка та всебічна допомога Україні відповідають новим стратегічним цілям Парижа, які полягають у захисті міжнародного права та європейських цінностей. Крім цього Франція має і більш прагматичні цілі – наявність ресурсів, що необхідні економіці Франції. У певному сенсі простежується існуюча конкуренція між Великою Британією та Францією за можливість впливу на геополітичні процеси, що відбуваються не тільки на європейському просторі, а й на світовому рівні, що згодом призведе до значних економічних преференцій. Італія також далека від ідей альтруїзму і йде в руслі політики ЄС у питаннях підтримки України, виходячи з розуміння необхідності знаходження політичного консенсусу з євросоюзом для отримання для себе необхідної в даний час економічної допомоги.
Слід зазначити, що існує ще одна досить представницька категорія країн які керуються у своїй політичній оцінці агресії проти України виключно економічними інтересами, при цьому діапазон відносин включає в себе від доброзичливих (Норвегія, Польща) до відверто недобросусідських (Угорщина, Словаччина).
Вважається, що сучасні суспільні відносини вже давно не регулюються інстинктами та перейшли на більш високий рівень координації і гармонізації. Але навіть на сучасному етапі розвитку цивілізації загроза, що виходить від сильнішого суб’єкта, носить цілком реальну небезпеку. Як так сталося, що держава Україна виявилася слабкою дійовою особою, чому навіть у такі страшні та небезпечні часи Україна не може позбутися давно відомих бід і причин, які роблять нас залежними від волі інших держав? Не вирішивши ці завдання, нам буде досить важко відстоювати свою незалежність, але це вже зовсім інша тема.
Джерело: Юридичний вісник України
