Думка експерта
Штучний інтелект із позицій феномена «кажана»: гуманітарне есе
Штучний інтелект (далі – ШІ), говорячи загалом, – це одна з основних технологій, яка поступово проникає у всі сфери нашого життя. ШІ має дуже великий потенціал щодо пошуку, зберігання та аналізу інформації, що сприятиме інноваційному розвитку суспільного життя. Багато країн уже навіть відмічають «День штучного інтелекту». Відтак ми починаємо усвідомлювати, що є сфери людського життя, наприклад, генерація нових ідей, творчість тощо, в яких штучний інтелект якщо не перевершив людські можливості, то успішно з ними конкурує, принаймні в плані загальної оцінки з цим можна погодитися. Проте звернення до конкретніших проблем, наприклад, пов’язаних із правовим «життям» ШІ, викликає певні запитання, які потребують аналізу. Своїми роздумами з цього приводу ділиться доктор юридичний наук, доктор теології, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України Євген Львович Стрельцов, який наразі в якості професора-дослідника працює над своїм науковим проектом в Інституті східноєвропейського права в м. Регенсбург (Німеччина).
Передмова
Герберт Кюппер, керуючий директор Інституту Східноєвропейського права, професор, доктор юридичних наук, почесний доктор.
Institut für Ostrecht (Інститут східноєвропейського права) у м. Регенсбург (Німеччина), що знаходиться в структурі Федерального міністерства юстиції Німеччини, був заснований у 1957 році. Одним з основних завдань Institut für Ostrecht на початковому етапі (далі – IOR) був професійний діалог із колегами з соціалістичних (раніше), а потім із науковцями вже незалежних країн цього регіону Європи. Сьогодні наукові співробітники IOR співпрацюють із колегами з 17-ти таких країн. Дослідницька діяльність, яку здійснюють наукові співробітники інституту, включає моніторинг та документування правового розвитку (законодавство, прецедентне право, юридична література) цих країн; переклад важливих законів німецькою мовою та публікація цих перекладів; підготовку експертних висновків для німецьких судів та органів державної влади, коли вони мають застосовувати або потребують інформацію про право східноєвропейської країни; видання спеціалізованих журналів та серії книг про право східноєвропейських країн і постсоціалістичний світ загалом; проведення конференцій, круглих столів, курси та навчання. Наукові співробітники IOR запрошуються до викладання в німецьких та східноєвропейських університетах.
Читайте також: Штучний інтелект і система правосуддя України
Із початком широкомасштабної агресії рф проти України соціально-політична ситуація в цій країні, дослідження її права отримують перевагу при організації наукових досліджень в IOR. У зв’язку з цим протягом останніх років українські юристи, за підтримки низки університетів, науково-дослідних фондів та інших організацій, досліджують складні проблеми сучасного і перспективного розвитку українського права, використовуючи бібліотечні ресурси, наукові й цифрові можливості IOR.
Сьогодні за грантом Німецького офісу академічних обмінів (ДААД) в IOR реалізовує свій науковий проект професор-дослідник з України, доктор юридичних наук, доктор теології, професор Стрельцов Є. Л. До цього він декілька разів відвідував університет міста Регенсбург, але в IOR пан Стрельцов уперше. Втім сподіваємося, що ця наша співпраця має гарні перспективи. Есе, яке представляє проф. Стрельцов Є. Л., підготовлено під час роботи в IOR та присвячене його оригінальному баченню гуманітарної «сутності» сучасного штучного інтелекту.
І. Попередні пояснення
У зв’язку з тим, що штучний інтелект не тільки стрімко «увірвався» в наше життя, а й продовжує проникати в усі сфери та напрямки суспільного буття, потрібно визначитися, передусім, з поняттям ШІ. Справа в тому, що на сьогодні існує багато не лише «несхожих», а подекуди й зовсім різних визначень (тлумачень), які «неоднаково» розкривають сутність даного поняття, його характеристики, сучасний стан та перспективи розвитку. Причини цього можуть бути пов’язані з тим, що такі визначення є «відображенням» або різних напрямків людського знання та/або пов’язані з певною ідеалізацією ШІ, або з критичним ставленням до ШІ тощо. (Марія Гурська. Всі говорять про штучний інтелект.) Простими словами пояснимо, що це. Але, як відомо, точне, а в деяких випадках і єдине, тлумачення відповідних понять, погоджена інтерпретація точніше розкриває їх сутність, виключає можливу «плутанину» у розумінні таких понять, що також важливо і з позиції методології наукового дослідження. Ще одна важлива ремарка пов’язана з тим, що, незважаючи на достатньо «невеликий» час свого існування, ШІ вже має певні тенденції, «підйоми» і «спади» в його сприйнятті та тлумаченні, що, зі свого боку, породжує велику кількість протилежних коментарів й оцінок. У зв’язку з цим, та з урахуванням моєї професійної спрямованості й іншими міркуваннями, основна увага в цьому есе буде приділятися розумінню цього феномену з позицій гуманітарного знання.
Безумовно, потрібен аналіз розуміння ШІ і з інших наукових напрямків. Наприклад, сучасні форми, методи та засоби ведення бойових дій, завдячуючи, зокрема й ШІ, практично повністю змінилися. В сфері сучасної медицини та біології теж саме, за «участі» ШІ відбуваються принципові зміни. Але це – матеріал для дослідження на перспективу (для інших публікацій). Тож не занурюючись у більш предметну глибину, проаналізую цю проблему з позицій гуманітарного знання. Відомості з позицій точних (природних) знань будуть надані в мінімізованому обсязі на початку цього есе, при вході, так би мовити, в цю складну проблему. А основне гуманітарне розуміння сутності, ознак та особливостей ШІ дасть змогу розширити «бачення» цього феномену на сучасному етапі розвитку суспільного життя та в можливій перспективі саме з таких позицій.
Отже, сьогодні загалом ми сприймаємо ШІ як складну технологію, яка швидко розвивається та займається створенням систем, здатних виконувати завдання, пов’язані з навчанням, міркуваннями, аналізом, плануванням, розпізнаванням образів, обробкою природної мови, прийняттям рішень та адаптацією. В її основі закладене спеціальне програмне забезпечення, яке шляхом вивчення закономірностей роботи людського мозку, аналізу когнітивних та інших таких процесів у людини, «адаптації» їх до можливостей машини, і наділяє ШІ здатністю «працювати» (ймовірно, «думати»), як людський мозок. (GigalCloud. Що таке штучний інтелект: історія, види та складові.) Саме через ідею, пов’язану з тим, що в основі створення ШІ, особливо на первісних етапах, знаходилося, так би мовити, «копіювання» людських розумових ознак, когнітивних можливостей людського мозку, і спочатку, і надалі – до сьогодні, ми свідомо чи несвідомо ототожнюємо можливості «машини» з людськими здібностями, визначаючи її можливості як інтелект. Однак, як на мою думку, це по-перше, тільки припущення, а по-друге – проблема, яка потребує свого аналізу, що я й спробую зробити далі в цьому матеріалі, який за багатьма основними ознаками (текст багато в чому відображає авторські міркування й емоції та не претендує на вичерпне викладання теми тощо) можна вважати есе. До речі, саме таким і «бачить» мене ШІ.
Про витоки
Вважається, що «народження» ШІ (Artificial Intelligence – AI) припадає на 50-ті роки минулого століття. Так, у 1955 році Аллен Ньюелл і Герберт Саймон створили першу програму штучного інтелекту – Logic £eorist. А вже в 1956-му році поняття «штучний інтелект» вперше вжив американський інформатик Джон Маккарті на Дартмутській конференції. Сьогодні якісний поступ ШІ напряму пов’язують зі стрімким розвитком ІТ-сфери в ХХІ столітті. Системи штучного інтелекту працюють поєднуючи великі обсяги даних з інтелектуальними ітеративними алгоритмами обробки, з різними видами отриманих результатів. Існують загальні ознаки ШІ, зокрема: 1) автономність – здатність працювати без постійного втручання людини; 2) навчання – можливість аналізу даних та поліпшення своїх функцій на основі отриманих знань; 3) адаптивність – здатність адаптуватися до нових умов або завдань; 4) розпізнавання патернів – уміння аналізувати великі обсяги даних та виділяти з них ключові особливості; 5) прийняття рішень – використання алгоритмів для вибору оптимальних рішень із безлічі варіантів; 6) творчість – створення нових ідей, текстів, зображень, музики та інших результатів.
Не заглиблюючись у детальніший аналіз цієї «матерії», зазначу, що наразі виділяються, так звані, слабкий ШІ, сильний ШІ та суперсильний ШІ. Слабкий ШІ (Narrow AI) – це програма/машина/система, яка традиційно вирішує одне, як правило, вузькоспеціалізоване завдання. Цей тип штучного інтелекту давно став невід’ємною частиною нашого світу. Ось лише деякі з проявів його реалізацій: розпізнавання осіб та мови; прогнозування погоди; формування персональних доповідей; автопілотування транспортних засобів; створення зображень, 3D-моделей, музичних фрагментів тощо. Вважається, при наявності почуття «обережності», що, можливо, будь-яке «розумове» завдання може бути запрограмоване та вирішене за допомогою слабкого ШІ.
Зі свого боку сильний ШІ (General AI) — комп’ютерна сутність, «яка теоретично матиме всі ознаки мислячої людини». Правда поки що немає ані чіткого визначення цієї технології, ані її вичерпного опису. Проте вчені сходяться на думці, що сильний ШІ володіє такими якостями, як: стратегічне мислення; наявність «сили волі»; здатність до прийняття «продуманих» рішень і навіть «самосвідомість». Отже, сильний ШІ «практично повністю можна порівняти з людським розумом. Він може розвиватися, відчувати, реагувати, планувати, використовувати свій «багаж знань». (Сергій Островський. Штучний інтелект на службі у маркетингу).
Читайте також: Генеративний штучний інтелект сьогодні – це не просто потенційна можливість, а повсякденна реальність
Нині усі в «очікуванні» наступного кроку, так званого супер ШІ (Artificial Superintelligence, ASI), який буде не тільки потужніший за попередні моделі, а й значно перевищуватиме людські можливості практично у всіх сферах нашого буття. Інакше кажучи, на відміну від слабкого та сильного штучного інтелекту, супер ШІ генеруватиме нові підходи й рішення, які будуть складними або навіть виходитимуть за межі людських можливостей. Загалом вважається, що поява супер ШІ означатиме технологічну сингулярність, наслідки від якої можуть бути взагалі непередбачуваними для людства. Тобто, ШІ зможе сам удосконалювати себе, що призведе до експоненційного (стрімкого, постійного та якісного) зростання інтелекту та його технологічних можливостей. А після цього темпи змін сутності ШІ можуть загалом вийти за межі людського розуміння чи контролю. Так, на сьогодні це – гіпотетичне припущення, але до цього потрібно бути готовими. У зв’язку з цим слід звернути увагу на одну принципово важливу обставину: при описі характеристик ШІ, його «міцності», адаптації до навколишньої ситуації в цілому або в конкретному випадку він свідомо чи несвідомо порівнюється, зіставляється з розумом, інтелектом, когнітивними можливостями людини. Це, зі свого боку, дозволяє поставити принципове питання, в тому чи іншому вигляді прив’язане до спроб визначити сутність штучного інтелекту та його можливостей, і саме цьому буде приділено увагу надалі.
Щодо впливів ШІ на людство
Декілька ремарок щодо різних («неоднакових») видів впливу ШІ на людство. Позитивний вплив загалом полягає в тому, що ШІ відкриває (може відкривати) безліч можливостей для покращення якості життя, спрощення роботи та вирішення складних проблем людського буття. Основними перевагами є: 1) ефективність та автоматизація: а) скорочення часу виконання завдань завдяки автоматизації рутинних процесів; б) збільшення продуктивності в таких галузях, як виробництво, логістика та IT; 2) участь ШІ в охороні здоров’я: а) швидка діагностика захворювань (наприклад, раку або серцево-судинних проблем); б) індивідуальні плани лікування за допомогою аналізу великих масивів медичних даних; в) роботи-хірурги, які допомагають виконувати складні операції з високою точністю; 3) освіта: а) персоналізовані програми навчання, адаптовані до потреб кожного студента; б) розширення доступу до освітніх матеріалів через онлайн-платформи з використанням ШІ; 4) безпека та запобігання катастрофам (іншим надзвичайним подіям): а) прогнозування стихійних лих та їх наслідків; б) системи відеоспостереження для запобігання кримінально-протиправним посяганням; 5) поліпшення якості життя: а) «розумні» будинки та міста, які роблять повсякденне життя зручнішим; б) персоналізовані рекомендації в музиці, фільмах та покупках. З огляду на зазначене, можна зробити такий висновок: у цілому ШІ – потужний важіль («інструмент»), здатний значно покращити життя людства, роблячи його зручнішим, безпечнішим і продуктивнішим. Однак важливо використовувати штучний інтелект відповідально, враховуючи етичні питання та ризики, які, хочемо ми того чи ні, але існують від час його функціонування.
Слід враховувати і той факт, що ШІ може мати і, до певної міри, негативний вплив на розвиток людини. Причому, і на цьому слід наголосити, одні й ті самі якості ШІ можуть, у залежності від різних обставин, мати або позитивний, або негативний вплив на розвиток людства. До негативного впливу ШІ можна віднести, наприклад: 1) загрозу для робочих місць та економіки: а) автоматизація праці, коли ШІ замінює (може замінити) людей у таких професіях, як логістика, виробництво, обслуговування клієнтів та навіть аналіз даних, що може призвести до масового безробіття в деяких галузях; б) економічна нерівність, яка може проявлятися в тому, що компанії, які володіють передовими технологіями ШІ, отримують (можуть отримувати) перевагу, що порушує, умовно кажучи, соціальну рівновагу, посилює розрив між багатими та бідними; 2) загрозу приватності та безпеці: а) стеження та збирання даних. Багато систем ШІ аналізують величезні обсяги персональних даних, що може створити ризик порушення приватності, зловживання інформацією чи використання даних без згоди власника; б) кібератаки: ШІ може використовуватися хакерами для автоматизації атак, створення просунутих вірусів та зламу систем; 3) етичні та моральні питання, пов’язані з так званою упередженістю алгоритмів: а) ШІ навчається на даних, які є упередженими, що може призвести до «дискримінації» в прийнятті рішень, наприклад, під час прийому на роботу чи банківського кредитування, при прийнятті правових рішень тощо; 4) соціальний вплив: а) втрата людської взаємодії: замінюючи людей роботами або віртуальними помічниками, ми ризикуємо втратити важливий елемент людського спілкування та емпатії; б) підвищення залежності: надмірне використання ШІ може зробити людство надто залежним від технологій, що знижує критичне мислення та навички самостійного вирішення завдань. Можна говорити й про 5) загрозу безпеці та зловживання з «боку» ШІ: а) «автономна» зброя – коли ШІ використовується для створення зброї, здатної «самостійно» приймати рішення. Це може призвести не тільки до масованого, а й до неконтрольованого застосування сили у війнах; б) пропаганда та маніпуляція: ШІ може використовуватися для створення фальшивих новин, маніпуляції громадською думкою та посилення дезінформації; 6) ризик втрати контролю: а) непередбачуваність: складні системи ШІ можуть розвиватися непередбачено, що створює ризик втрати контролю за їхньою поведінкою; б) сценарії «надрозумного ШІ», коли є «побоювання», що поява надпотужного ШІ може загрожувати людству, якщо його цілі виявляться «несумісними» з нашими загальними інтересами. Не слід забувати й про 7) екологічний вплив: а) високі енерговитрати, коли підготовка та підтримка великих моделей ШІ потребує величезних обчислювальних ресурсів, що збільшує вуглецевий слід та навантаження на екологію. Та й узагалі проблема впливу ШІ на людство – це складна та об’ємна проблема (ШІ та революція в Digital: як штучний інтелект змінює гру.)
Висновок
Висновок, який випливає з цього, можна сформулювати так: хоча ШІ й має величезний потенціал, його використання вимагає ретельного регулювання, етичного підходу та контролю. Необхідно мінімізувати ризики через: а) розробку міжнародних правил і стандартів. б) навчання суспільства та спеціалістів; в) ведення систем контролю за розробкою та використанням ШІ. За великим рахунком, штучний інтелект має бути таким важелем («інструментом»), який служить людству, а не загрожує йому.
ІІ. ШІ з позицій гуманітарного знання
Штучний інтелект повинен розглядатися, як вище було зазначено, не лише як технологічний інструмент, а й як, можливо, в першу чергу, соціально-культурний феномен, що впливає на смислові ознаки та архітектоніку, цінності, суспільну взаємодію та взаємовідносини, людську ідентичність, що аналізується в гуманітарному напрямку знання («Гуманітарне знання – вакцинація проти невігластва».) Саме застосування можливостей цього напрямку знання дозволить дослідити ШІ як явище, яке впливає, змінює саме природу людського існування та всю сукупність наших взаємовідносин. Гуманітарний напрямок знання включає в себе: філософію, культурологію, історію, антропологію, лінгвістику, право та ін. Спробуємо коротко проаналізувати складові аспекти цього напрямку.
Філософський аспект – досліджує проблеми наявності сучасного антропоцентризму (принципу, згідно з яким людина є Вершиною еволюції) та нових викликів щодо його сучасної реалізації. Тобто в межах цього аспекту досліджуються самостійні та взаємопов’язані питання, зокрема про природу людини у «відносинах»: що відрізняє людину від «машини»; чи може мати машина в зв’язку з цим розум та свідомість, свободу волі, творчі здібності, зокрема й інтелект? Тобто можна й так поставити питання: чи відбувається сьогодні так звана «реконструкція» антропоцентризму, ставлячи таким чином, «завдяки» можливостям ШІ, під сумнів унікальність та самобутність людського розуму? Та й взагалі, чи потрібно розглядати ШІ як виклик людським здібностям, як, так би мовити, виклик існуючим уявленням про людську «перевагу» в розумових здібностях? Чи це – лише не дуже точне (хибне) уявлення про ситуацію, яка складається? Якщо підходити до цього з позицій етики та моралі, то виникають питання морально-етичного характеру, які можна згрупувати так: межа «допустимості» глибини «взаємного» контакту людства та ШІ; ступінь й аспекти взаємодії людини і штучного інтелекту; ступінь їх «занурення» один в одного тощо. Як на мій погляд, це проблема, яка має своє продовження в правовій площині в такому ракурсі: хто відповідає за рішення, які приймає ШІ, а отже, хто повинен нести відповідальність у разі різних «помилок» при цьому?
Культурологічний аспект – аналізує вплив ШІ на культуру. Йдеться про те, що бажає того людство, чи ні, але ШІ змінює спроби створення, поширення та сприйняття культури; певної генерації мистецьких творів (живопис, література, музика); підтримки локальних культур (переклади, адаптаційні технології) тощо. Принаймні, можна вважати, що ШІ, певної міри, створює, якщо не нову культуру, то нові напрямки в культурному житті, що ми сьогодні вже зримо відчуваємо.
Історичний аспект – аналізує роль штучного інтелекту в еволюційних процесах, дає нам змогу, до певної міри, порівнювати етапи та періоди в розвитку людства, встановлювати тенденції, які його поліпшують. Кажучи про ШІ в такому розумінні, можемо вважати його як наступний етап технологічної революції, який можливо порівняти з винаходом писемності, друкарського верстата, навіть Інтернету. З огляду на це можна аналізувати вплив штучного інтелекту на соціальні й економічні структури під час таких змін (позитивний та негативний).
Лінгвістичний аспект – досліджує проблеми «взаємовідносин» ШІ з можливостями мови. Це дуже важливий напрямок, бо штучний інтелект багато в чому принципово змінює такі можливості. Так, відбувається принципова автоматизація мови, змінюються підходи до її вивчення, використання та обробки. З’являються нові моделі обробки «природної» мови (наприклад, GPT), які не тільки здатні аналізувати та перекладати тексти, а й створювати їх. Зміни в мовних можливостях, які активно впливають на комунікацію, відбуваються завдяки тому, що використання штучного інтелекту в комунікації (чат-боти, голосові асистенти) трансформує сучасну мову, роблячи її більш формалізованою та адаптованою до алгоритмів. Лінгвістика також вивчає, як алгоритми відображають чи створюють культурні контексти.
Антропологічний аспект – аналізує функціонування штучного інтелекту та людську ідентичність, досліджує проблеми впливу сучасних процесів ШІ на людину, її існування, розвиток в природному (загальному) та культурному (штучному) середовищах, як узагалі «відчуває» себе людина в цифровому середовищі. Антропологія досліджує, як, з одного боку, штучний інтелект впливає на сприйняття людиною себе та інших, а також те, як людським середовищем сприймається сам ШІ?
Соціологічний аспект – аналізує «участь» ШІ в соціальних процесах. У зв’язку з тим, що штучний інтелект бере безпосередню участь в автоматизації таких процесів, зокрема в навчанні, охороні здоров’я, організації роботи та дозвілля. Соціологи вивчають, як це впливає на соціальні зв’язки, на соціальну солідарність, з одного боку, а з іншого – на соціальну нерівність.
Естетичний аспект – аналізує «взаємодію» та «взаємовплив» творчості (в широкому розумінні) та ШІ, наприклад, як оцінювати штучний інтелект як самостійного «творця» мистецтва, коли він створює твори, які стають викликом традиційним уявленням про мистецтво? Хоча тут починають виникати не лише етичні, а й більш предметні, в першу чергу правові питання, наприклад, чи можуть твори ШІ вважатися мистецтвом, яка роль автора, якщо штучний інтелект безпосередньо створює музику, живопис чи тексти? Ще один аспект цього питання полягає в тому, що змінюється й роль, так би мовити, творця, коли, наприклад, мистецтво стає результатом співпраці людини та штучному інтелекту. В таких умовах творча праця ділиться як би «порівну»: коли людина більш фокусуються на ідеях, надаючи водночас ШІ виконання технічної частини. Тому практично в усіх вказаних аспектах право відіграє необхідну роль (із різною мірою залучення) у вирішенні складних процесів «життя» ШІ в суспільному просторі.
Тепер декілька зауважень стосовно права саме в згаданому ракурсі (Мірошніченко В. І. Філософія права: навчальний посібник / В. І. Мірошніченко, О. Б. Ганьба, Л. А. Зборовська. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2016. 184 с. ). Право є безумовною складовою гуманітарного знання, бо відображає нормативні можливості, які базуються (повинні базуватися) на етичних, соціальних і культурних цінностях. Воно відображає (повинно відображати) уявлення суспільства про справедливість, мораль, порядок, захист прав людини тощо. Право тісно пов’язане з гуманітарними дисциплінами, оскільки враховує історичний, культурологічний, психологічний, етичний, філософський й інші аспекти, спрямовані на розвиток гармонійного та справедливого суспільства. Детальніше співвідношення права й ШІ буде розглянуто далі, після аналізу розумових можливостей (в прямому та переносному значенні) людини та штучного інтелекту. У будь-якому випадку, низка проблем, які виникають і напряму «торкаються» права, його визначення та можливостей застосування, потребують спеціального аналізу «розуму», в широкому тлумаченні (включаючи і всі складові), як загальної категорії, що виражає вищий тип розумової діяльності, зокрема її здатність мислити, аналізувати, абстрагуватися, узагальнювати тощо.
(Далі буде…)
Редколегія тижневика з приємністю повідомляє, що за результатами експертних оцінок проф. Є. Л. Стрельцов увійшов у число кращих авторів 2024 року, які публікувалися в ЮВУ, у номінації «Науковий аналіз комплексу проблемних правових питань». Щиро вітаємо з цієї подією нашого постійного автора!
Джерело: Юридичний вісник України
