Думка експерта
Собака гавкає, а караван іде…
Стан і проблеми протидії корупції в органах виконавчої та законодавчої влади в Україні на 2 квартал 2023 р.
Незважаючи на вжиття Україною певних заходів щодо протидії корупції в органах виконавчої та законодавчої влади, велика частина її представників під час війни продовжують вчиняти корупційні правопорушення. А це свідчить про те, що корупціонери впевнені в своїй безкарності. Причини цього потребують окремого аналізу, хоча головна причина очевидна – наявність високих «покровителів» в органах влади та управління, а також – судах. Свої висновки і прогнози з цього приводу представляє головний науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру при РНБО України, доктор юридичних наук ОЛЕНА БУСОЛ.
Невмолима статистика
За даними соціологів, корупція продовжує залишатися в трійці найсерйозніших проблем в Україні. Так вважають понад 64% українців. На першому місці серед проблем залишається збройна агресія рф, а на другому – висока вартість життя та низькі доходи. А понад 55% представників бізнесу назвали проблему корупції другою за масштабом після збройної агресії.
Читайте також: Невже й після цього українці не припинять вірити в так звану «антикорупційну реформу»?
Це результати соціологічного опитування «Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність» Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) та дослідницької компанії Info Sapiens. Дослідження представлено в рамках презентації Державної антикорупційної програми на 2023–2025 рр. (ДАП) «Шлях до майбутнього без корупції: покрокова інструкція».
За оцінкою НАЗК, самі українці чітко визначають корупцію як серйозну проблему для держави, готові протидіяти та не толерувати це явище. Так, показник негативного ставлення до корупції серед наших співвітчизників зріс на 8%. Рівень поширеності корупції є достатньо високим: 81% громадян і 69% представників бізнесу вважають, що корупція є дуже або дещо поширеною. Проте продовжує зростати динаміка несприйняття корупції серед населення і підприємців. Так, 60% представників бізнесу та понад 57% громадян негативно ставляться до корупційних проявів (у 2021 році – 55% і 49% відповідно).
Водночас опитування демонструє гострий запит суспільства на боротьбу з корупцією та справедливість. Як свідчать соціологічні опитування, переважна більшість громадян готові протестувати проти будь-яких проявів корупції. Отже, потрібно враховувати такі настрої суспільства. НАЗК вважає, що виконання Державної антикорупційної програми спрямоване на задоволення найактуальніших запитів українців. Державна антикорупційна політика має базуватися на якісних аналітичних даних і інклюзивності процесів.
На думку українців, найкорумпованішими сферами є:
- правоохоронні органи – кожен третій (33%), хто контактував з ними, стикався з корупцією;
- послуги з підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення (29%);
- сервісні центри МВС (27%) та інші.
Натомість представники бізнесу серед найкорумпованіших сфер відзначили:
- митницю (35%),
- будівництво та земельні відносини (33%),
- послуги з підключення та обслуговування систем електро-, газоводопостачання та водовідведення (29%).
Найвразливіші сфери
Як вказується, сфера вищої освіти є більш корумпованою, ніж дитячі садочки та школи. Разом із тим, рівень корупції в закладах вищої освіти знизився, що пояснюється воєнним станом, переміщенням великої маси учнів для навчання в інші держави.
Охорона здоров’я – найбільша галузь, де кожен шостий українець стикається з корупцією, а третина населення мала досвід з корупцією в цій сфері, хоча варто зазначити, що цей показник дещо знизився в порівнянні з минулим роком.
В межах опитування було проаналізовано 11 сфер щодо найбільш поширених корупційних практик серед населення та 7 сфер – серед підприємців (3 сфери охоплено обома групами респондентів).
Читайте також: До 15 років позбавлення волі з конфіскацією за корупційні злочини у сфері правосуддя
Водночас, як свідчить дослідження, зросла частка громадян, які готові повідомляти про факти корупційних проявів. Так, готові це робити 11% громадян і 26% представників бізнесу (у 2021 році до 9,8% серед населення і до 23% серед бізнесу). При тому більшість громадян і бізнесу схвалюють діяльність викривачів корупції (громадяни – 65%, бізнес – 86%).(Нетерпимість до корупції серед громадян і бізнесу зростає, – результати дослідження)
Післявоєнна відбудова та корупція
Для порівняння розглянутих процесів важливі дані 2023 року. Після перемоги в російсько-українській війні, у що ми всі віримо, найбільше українців непокоїть не повторення воєнних дій, а корупція у відбудові. Про це свідчать результати соцопитування дослідницької агенції Info Sapiens, проведеного на замовлення Transparency International Ukraine. У ньому опитували населення і представників українського бізнесу.
Довідково: Соцопитування проводила дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine за підтримки проєкту USAID. В опитуванні взяли участь 1 012 дорослих громадян України, зокрема внутрішньо-переміщені особи, а також близько 400 представників бізнесу. Соціологи провели близько 100 інтерв’ю з ФОПами, представниками мікробізнесу й малого бізнесу, 70 інтерв’ю із представниками середнього й великого бізнесу, 35 – з працівниками релокованих підприємств. Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю (CATI) 24 березня – 7 квітня 2023 р.. За висновками Transparency International Ukraine, бізнес, як і населення, побоюється корупції і повернення недоброчесних практик. При цьому бізнес загалом менше довіряє владі та більше розраховує на себе. Результати дослідження підкреслюють також критичну значущість прозорого доступу до інформації, всебічну комунікацію, пояснення планів та того, яким чином громадяни можуть вплинути на ті чи інші етапи відбудови та залучитись до неї на різних етапах. Це є ключом до порозуміння й недопущення розчарувань.
Нині основні проблеми України, на думку населення, такі: війна (98%), руйнування інфраструктури й житла (87%), корупція (77%), відсутність професіоналів у владі (61%), безробіття (60%). А ось дані опитування представників бізнесу такі: війна (98%), корупція (81%), руйнування інфраструктури й житла (78%), несправедливість правосуддя (70%), відсутність професіоналів у владі (68%).
Загалом же опитування засвідчило, що в питанні майбутньої відбудови українців, а особливо бізнес, найбільше непокоїть корупція. Її вважають навіть більшою загрозою, ніж можливе повторення воєнних дій. Зокрема, 73% українців і 80% представників бізнесу серед можливих ризиків найбільше турбує повернення корупційних схем у процеси відбудови. 63% громадян і 73% підприємців побоюються браку контролю і, як наслідок, розкрадання державних коштів. І тільки на третьому місці бізнес (45%) і населення (55%) називають повернення воєнних дій
РНБО України в дії
Своїм Указом № 359/2023 Президент України ввів у дію рішення РНБО від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя». Так, Рада національної безпеки і оборони України, зокрема за рекомендаціями Міжвідомчого науково-дослідного центру по боротьбі з організованою злочинністю при РНБО України в 2023 р. вирішила звернутися до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо необхідності розгляду питання внесення таких змін до:
1) Кримінального кодексу України в частині посилення кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя, передбачивши покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна;
2) Кримінального процесуального кодексу України в частині посилення ролі інституту суду присяжних та розширення випадків його застосування;
3) законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» щодо:
а) проведення Вищою радою правосуддя перевірки всіх суддів Верховного Суду на предмет можливого вчинення ними дисциплінарних проступків або грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, підтвердження законності джерел походження майна;
б) удосконалення порядку обрання суддів Верховного Суду до Великої Палати ВС та запровадження механізму їх відкликання зборами суддів відповідних касаційних судів;
в) проведення за рішенням Вищої ради правосуддя перевірки на предмет можливого вчинення дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов’язками судді, підтвердження законності джерел походження майна всіх суддів відповідного суду в разі повідомлення одному із суддів цього суду про підозру в отриманні неправомірної вигоди, що підриває суспільну довіру до цього суду та авторитет правосуддя;
г) перегляду та корегування процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачивши чітке визначення кожної з підстав дисциплінарної відповідальності судді та кореспондуючого виду дисциплінарного стягнення, а також умов та строків його погашення, із застосуванням, при цьому, кращих світових практик;
ґ) проведення ефективного і прозорого кваліфікаційного оцінювання суддів за кращими світовими стандартами та методиками, як одного з пріоритетних завдань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
д) можливості запровадження періодичного психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфа;
е) запровадження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, як умови при доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду з метою вироблення оптимальної та ефективної процедури перевірки відповідності кандидатів у судді критеріям доброчесності, професійної етики або існування інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням такого кандидата на посаду судді;
є) ухвалити справедливі та прозорі правила і процедури розгляду етичних порушень членами Вищої ради правосуддя.
Кабінету Міністрів України у взаємодії з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) доручено підготувати концепцію подальшого реформування Конституційного Суду України. Крім того, РНБО вирішила:
– рекомендувати Верховній Раді України прискорити прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (реєстр. № 9261);
– проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України (реєстр. № 9322).
Правильний вибір очільника САП
Серед останніх вагомих досягнень органів виконавчої влади в протидії корупції слід відмітити повне відшкодування детективами НАБУ та прокурорами САП збитків на суму понад 32 млн грн у межах розслідування зловживання службовим становищем посадовцями Міністерства екології та природних ресурсів України.
Читайте також: Суддів пропонують перевіряти на поліграфі
Довідково: За даними слідства, у 2011–2012 роках Мінприроди закупило послуги програмного забезпечення для проведення моніторингу навколишнього природнього середовища з використанням технологій дистанційного зондування Землі. Натомість таке програмне забезпечення фактично не розроблялося та не впроваджувалося, а його функціонал виконувався іншими ліцензійними готовими програмними продуктами суттєво нижчої вартості. У лютому 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому заступнику міністра – керівнику апарату Міністерства екології та природних ресурсів України 2010–2013 років та двом громадянам Республіки Австрія – уповноваженим особам компаній-нерезидентів, задіяним у схемі, яким додатково інкриміновано відмивання легалізацію (коштів) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Так, 19 червня 2023 року стороною захисту відшкодовано всю суму завданих збитків в сумі понад 32 млн грн (які зараховано на державний казначейський рахунок), а 4 липня справу скеровано до Вищого антикорупційного суду. Це свідчить про те, що антикорупційні органи в державі ефективно працюють, як і про правильність обрання керівника САП конкурсною комісією минулого року.
Також Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили новий випадок масштабної корупції в «Укрзалізниці», пов’язаної із закупівлями газу на 206 мільйонів гривень. У справі вже повідомлено про підозру 4 особам. Основою схеми став базовий договір закупівлі, до якого підписувалися додаткові угоди. За роз’ясненням НАЗК, це використали співучасники злочину, аби не проводити відкритих торгів та систематично купувати газ за завищеними цінами. Цінова різниця розподілялася між учасниками оборудки. Ця схема діяла з 2016 по 2020 р., розслідування антикорупційні органи розпочали в лютому 2020 року.
Ганьба Укрзалізниці
Насторожує факт, що на сьогодні до кримінальної відповідальності притягувався майже кожен очільник філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», з тих, які очолювали підприємство з 2015 року і донині – загалом це 8 осіб. Зазначимо, що вказана філія здійснює централізовані закупівлі для залізниці. При тому НАБУ неодноразово зверталося до уряду з рекомендаціями щодо усунення причин та умов, які сприяють корупції в Укрзалізниці. Надані рекомендації залишаються актуальними (В Укрзалізниці викрили новий епізод корупції на закупівлях на понад 200 мільйонів). Зараз навіть поїзди, які курсують Україною, переважно є занадто застарілими, як і обладнання, яке повинно в них знаходитися. Укрзалізниця сьогодні допускає надання послуг, які не відповідають європейським стандартам, починаючи зі старої постільної білизни та закінчуючи відсутністю необхідних пристроїв для осіб з інвалідністю, зокрема й на Київському залізничному вокзалі.
(Далі – буде…)
Джерело: Юридичний вісник України
