Думка експерта
Стан і проблеми протидії корупції в органах виконавчої та законодавчої гілок влади в Україні на 2023 рік. Частина 2
Закінчення. Початок
(квартальний моніторинг)
 Олена Бусолдоктор юридичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем протидії корупції та загрозам економічній безпеці Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України |
Керівництво Міністерства оборони найближчим часом підпише наказ про створення Антикорупційної ради при відомстві, процес формування якого, за версією активістів-«антикорупціонерів», зокрема Богдани Ярової, котра отримала найбільше голосів при інтернет-голосуванні за входження до Ради, було призупинено поліцією Солом’янського району Києва, яке відкрило кримінальне провадження з внесенням його до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення за статтею 361 КК України, на що в Міноборони зазначили, що не виявили суттєвого впливу на загальнонаціональне інтернет-голосування, проведене на платформі Національного агентства із запобігання корупції.
Читайте також: Володимир Устименко: «Законопроект № 6013 має корупційну складову і суперечить міжнародним стандартам»…
Є окремі думки, наприклад, голови Центру правового аналізу та досліджень політичних ризиків Михайла Дяденка, який зазначив, що досвід останніх років засвідчив, що система формування антикорупційних структур (агентств та громадських рад) за підсумками конкурсів, рекомендацій громадянських активістів чи рад доброчесності виявилася неефективною. За його словами, одна з ключових проблем – формування складу цих рад здійснюється за допомогою так званого електронного голосування, результати якого заздалегідь прогнозовані. Положення про порядок обрання членів таких рад, а також відповідне програмне забезпечення розроблялося грантовими громадськими організаціями. Щоб оцінити якість цих розробок, достатньо навести приклад абсурдної норми, що кочувала з одного положення про порядок обрання ради громадського контролю до іншого про те, що участь в інтернет-голосуванні беруть усі громадяни, які проживають на території України (тобто й не громадяни України!). Зрозуміло, що саме голосування «накручується», а перемагає той, хто мобілізує більше шанувальників, або ж скупить більше голосів. Додамо, що в березні 2023 р. при Міністерстві оборони України створено департамент із питань запобігання корупції, склад якого зараз комплектується.
У ці дні посли країн-членів «Групи семи» провели зустріч з очільником новоствореного Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури. Дипломати наголосили на критичній важливості антикорупційних заходів та координації між відомством й органами місцевого самоврядування в контексті відбудови та відновлення.
Довідково: 13 січня 2023 р. уряд створив на базі Державного агентства інфраструктурних проектів та «Укравтодору» нову структуру – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яку очолив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм. Дане агентство покликане «оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності в плануванні та реалізації проектів», пов’язаних із відбудовою України після наслідків російської агресії.
Профільний віце-прем’єр-міністр Олександр Кубраков після цього оголосив, що запропонував американським партнерам запровадити механізм з аудиту допомоги США для проектів відновлення спільно Рахунковою палатою. Передбачається, що саме Державне агентство з відновлення й розвитку інфраструктури буде управляти коштами Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Натомість нинішній порядок їхньої реалізації, на думку деяких експертів, містить корупційні ризики.
Не обійдемо й той факт, що 22.03.2023 р. Національне антикорупційне бюро України викрило злочинну організацію на чолі з колишнім головою Фонду державного майна України, яка впродовж 2019– 2021 років заволоділа понад 500 млн грн коштів АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Сума неправомірної вигоди, отримана членами цієї злочинної організації за весь час контролю АТ «Одеський припортовий завод», становить понад 2 млрд грн.
У вказаний період, як відомо, Фонд очолював Дмитро Сенниченко (Верховна Рада України підтримала його відставку в лютому 2022 р. 318 голосами). Серед учасників злочину (посади на момент вчинення злочину):
- голова Фонду державного майна України (керівник злочинної організації, організатор);
- наближена до голови ФДМУ особа (співорганізатор); – радник голови Фонду державного майна України;
- два виконувачі обов’язки директора АТ «Одеський припортовий завод» (у різні періоди);
- виконувач обов’язків керівника АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»;
- два власники ТОВ – переможця аукціону на АТ «Одеський припортовий завод»;
- дві фізичні особи – співучасники злочину.
Із них в.о. директора АТ «Одеський припортовий завод» і радника голови Фонду державного майна України затримано. Сімом особам – екс-голові ФДМУ, наближеній до нього особі, в.о. директора АТ «Одеський припортовий завод», в.о. керівника АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», двом власникам ТОВ і одній фізичній особі повідомлено про підозру в порядку ст. 135, ст. 278 КПК України (заочно). Ще одній особі повідомлення про підозру вручили особисто. Національне антикорупційне бюро України й Спеціалізована антикорупційна прокуратура встановили два епізоди діяльності злочинної організації.
Корупція в сфері охорони здоров’я (куди поділися гроші міжнародних фондів?)
Щодо невиявлених корупційних злочинів, які продовжують свою ганебну практику під час війни, то прикладом тут слугує Національний інститут раку, який уклав договір з Національною службою здоров’я, і, відповідно, працюватиме за програмою медичних гарантій, яка передбачає безкоштовні ліки та послуги для пацієнтів. Пацієнти та правозахисні організації сподівалися, що запровадження реформ у медичному закладі призведе до позитивних змін і зробить лікування доступнішим, адже саме в Національний інститут раку звертаються пацієнти з усіх регіонів України за останнім шансом та надією на життя.
Водночас саме з цим інститутом пов’язано чимало корупційних скандалів, а пацієнти нерідко звинувачують персонал у вимаганні грошей, байдужості, а іноді, й у відмові надавати послуги безкоштовно.
У відповідь 28 листопада 2022 р. Міністерство охорони здоров’я призначило директоркою Національного інституту раку Олену Єфіменко, яка раніше очолювала департамент охорони здоров’я Київської ОДА. Проте громадські організації, які опікуються правами пацієнтів, обурилися тим, що О. Єфіменко зайняла посаду без проходження конкурсу. Міністерство охорони здоров’я надало відповідь, що під час воєнного стану керівника медичного закладу можна призначити й без конкурсного відбору, що вже викликає багато питань. З інтерв’ю журналістів з О. Єфіменко: «За укладеним договором із Національною службою здоров’я України ми отримаємо 450 млн в цьому році. Вказана сума є на 30% більшою в порівнянні з бюджетом інституту попередніх років. Це дасть змогу забезпечити інститут більшою кількістю розхідних матеріалів і лікарських засобів і зменшити фінансове навантаження на пацієнтів… Ми отримуємо 20–25 тисяч від Національної служби здоров’я України за хірургічний випадок, а її собівартість може бути й 40–50 тисяч і більше. Покривати таку різницю доведеться пацієнту».
Довідково: Проведення комп’ютерної томографії й магнітно-резонансної томографії, зокрема з внутрішньовенним контрастуванням, – передбачені в низці пакетів Програми медичних гарантій. Щоб зробити такі обстеження безкоштовно, необхідно звернутися до медичного закладу, який має договір із Національною службою здоров’я України на пакети, які передбачають надання таких медичних послуг. Національний інститут раку має договір із Національною службою здоров’я України на 16 пакетів послуг. Із них у межах шести пакетів передбачено проведення комп’ютерної томографії і магнітно-резонансної томографії, зокрема, з внутрішньовенним контрастуванням, безоплатно як у стаціонарі, так й амбулаторно.
Незважаючи на вищезазначені цифри та передбачені державою безкоштовні послуги, за словами О. Єфіменко, в Інституті наявні «лише два лінійні прискорювачі для променевої терапії, за допомогою яких здійснюється опромінення. Один новий, який запущено в роботу минулого року, і старий. На жаль, минулоріч не вдалося закупити ще два лінійні прискорювачі. Однак МОЗ запланувало їх закупівлю цьогоріч для багатьох онкологічних диспансерів. Сподіваємося, що Національний інститут раку отримає два, але, на жаль, закупівля, будівництво бункерів, монтаж обладнання і запуск його в роботу може тривати близько року». І це в Інституті раку, де опромінення повинно бути пріоритетом номер один! За даними журналістських розслідувань, пацієнти скаржаться, що їх спрямовують на обстеження на старий томограф, а обстеження на нових томографах вони вимушені робити за плату в приватних клініках.
Незважаючи на виділені інституту кошти й, нібито, добрі наміри директорки, яка необґрунтовано має аж 13 заступників, за даними журналістських розслідувань та опитування пацієнтів, у даному інституті існують, як мінімум, три корупційні схеми. Перша – пацієнтів все ще змушують платити за контраст. Друга – величезні черги на безкоштовну процедуру, які інститут, як стверджується, створює штучно. Як правило, така діагностика потрібна по прибуттю пацієнта за направленням обласного лікаря, але лікарі Національного інституту раку направляють людей на платну комп’ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію, черг на які ніколи нема.
Третя – проведення хіміотерапії пацієнтам, які направлені з областей, препаратами, які дорого коштують, за умови оплати хворими необхідного курсу. Хоча ці препарати онкохворим повинні вводити безкоштовно, що гарантовано державою.
Корупція в онкоцентрах існує і в регіонах. Так, Юрій Шень вирішив поновитися на посаді очільника Чернігівського медичного центру сучасної онкології, звідки в серпні 2021 р. був звільнений за власним бажанням, для чого звернувся до Ріпкінського районного суду. Заява була прийнята до розгляду головою суду Ольгою Павленко попри те, що за підслідністю цей райсуд не мав права розглядати вказаний спір, його міг розглядати лише Чернігівський окружний адміністративний суд. На сьогодні Павленко, яка прийняла справу до свого провадження, блокує її передачу до Окружного адміністративного суду, що може містити ознаки корупційних дій.
Корупційні схеми в сфері освіти і науки (і це під час війни)
Журналісти звертають увагу на існування корупційних схем й у сфері освіти і науки.
Довідково. Закон України «Про вищу освіту» (ч.1 ст. 42) забороняє обирати або призначати одну й ту саму особу керівником університету більш ніж на два строки, кожен з яких становить 5 років. Відповідний закон діє з 2014-го.
Утім, деякі ректори продовжують висуватися на де-факто 3, 4, 5 і більше термінів поспіль, де-юре не порушуючи профільний закон, лазівкою в якому є фраза про неможливість переобрання ректором на третій термін у «відповідному» університеті. Враховуючи слово «відповідному», нова юридична особа – це формально «новий» університет. Схема, за допомогою якої керівники окремих вишів фактично анулюють свій термін перебування на посаді, полягає в реорганізації університетів шляхом перетворення, злиття, поділу, виділу або приєднання однієї юридичної особи до іншої.
Читайте також: Корупціонерів не обиратимуть на посади керівників закладів вищої освіти
Серед ректорів, які очолюють заклади вищої освіти з порушенням закону: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Сікорського» (Михайло Згуровський); Державний торговельно-економічний університет (Анатолій Мазаракі очолює університет з 1991 р.); Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (Борис Зіменковський з 1998 року); Національний університет «Острозька академія» (Ігор Пасічник з 1996 року); Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського (замість в.о. ректора Володимира Казаріна з російським громадянством, який очолював цей заклад вищої освіти з дня його заснування в Києві та був головою Вченої ради, у 2022 р. очолив його «права рука», нинішній ректор Валерій Бортняк, який був за часи ректорства В. Казаріна секретарем Вченої Ради університету (разом здійснювали/здійснюють корупційні оборудки за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів). При цьому відомості про В. Казаріна незаконно зникали з реєстру, незважаючи на рішення суду.
У той же час у парламенті ще з минулого року перебуває на розгляді проект закону № 8050, який потенційно міг би вирішити проблему з довільним застосуванням Закону України «Про вищу освіту» й позбавити ректорів закладів вищої освіти зловживати можливістю переобиратися на посаду на декілька термінів. Проте, за словами народного депутата України Ярослава Юрчишина, найбільший спротив прийняттю цього закону чинять самі ректори, які діють через своїх випускників закладів освіти. Випускниками є й деякі депутати Верховної Ради України, тому блокування законопроекту йде на досить високому рівні. Не остання роль у цьому процесі була відведена й Міністерству освіти і науки України за керівництва МОН Шкарлетом.
«Антикорупційні» активісти принишкли
Сповільнилося проведення активних заходів під час воєнного стану громадськими антикорупційними організаціями, що з одного боку, викликає розчарування в таких організацій як Transparency International Ukraine, зокрема в зв’язку з відсутністю в активістів доступу до декларацій чиновників, а з іншого – громадські організації створюють конкуренцію або підривають авторитет Національного агентства з питань запобігання корупції, який системно на офіційній основі помітно ефективно здійснює заходи із запобігання корупції. До того ж, зменшилася кількість скандалів за участі Центру протидії корупції (В. Шабунін), який провокував розкол у суспільстві на тлі ненависті до конкурентів (зважаючи на його виступи у відкритих засобах масової інформації), і виконання політичних замовлень, зокрема за грантові кошти (скандали про зв’язки з НАБУ та втручання в конкурс на керівні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури).
Чи завершена конституційна реформа?
З урахуванням відповідних поправок Венеційської комісії не можна стверджувати, що Україна завершила реформу Конституційного Суду України. Довідково: Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Овчаренко і Колос проти України» (заяви № 27276/15 та 33692/15), ухвалено 12 січня 2023 р., в якому суд констатував порушення дотримання належної правової процедури звільнення колишніх суддів Конституційного Суду України.
Зазначене Рішення свідчить про необхідність дотримання важливих європейських стандартів належної правової процедури, яка є частиною принципу верховенства права за будь-яких умов існування суспільства і держави. Порушення справедливої процедури не може бути виключенням і за нинішніх обставин, коли держава перебуває в умовах війни й на шляху до членства в Європейському Союзі, і коли ключовою вимогою до України є проведення успішної судової реформи та реформи Конституційного Суду України.
І якщо в останні місяці наша країна зробила низку важливих кроків у реформуванні судової гілки влади (це й відновлення повноважності Вищої ради правосуддя, і завершення частини співбесід для добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), то боротьба за високопрофесійний і доброчесний Конституційний Суд тільки набирає обертів (Мирослава Білак. Реформа Конституційного Суду України: місія (не) можлива? (09.02.2023)).
АРМА – все?
У Transparency International Ukraine з цього приводу зауважують, що вказували на низку ризиків у недосконалих підходах відбору претендентів на посаду керівника Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами, якого так і не обрали. Втім, Верховна Рада України з якогось дива планує ліквідувати його, про що свого часу заявив голова податкового комітету парламенту Д. Гетманцев, зазначивши на відсутності прозорості в роботі АРМА та наявності «дуже багатьох проблем із цим органом» (Очень много проблем. Гетманцев анонсировал ликвидацию АРМА. (15.03.2023)).
Томаш Фіала, засновник української інвестиційної компанії Dragon Capital, в інтерв’ю «Економічній правді», в свою чергу, заявив, що відсутність політичної волі допомагає російським власникам активів в Україні перереєстровувати їх та зберегти свій контроль над ними. За його словами, цьому, зокрема, сприяє корупція в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами.
Взагалі-то, ще в далекому нині 2017 р. науковці писали про сумнівність процедури створення цього агентсва, непрозорість обрання його першого голови Антона Янчука, слід зарубіжних спецслужб у цій історії тощо (Бусол О. Як зберегти корупційні активи для Януковича? (деякі роздуми після Глобального форуму з повернення активів в США 4–6 грудня 2017 року). Юридичний вісник. № 50 (1171). 15–21 грудня 2017 р. С. 12–13). Тож, порушення проблем, що обнажилися під час воєнного стану щодо Агентства, мають під собою чітке підґрунтя, та вірогідні способи їх вирішення з боку держави мають рацію.
Окремі здобутки та очікування
У суспільстві за останні місяці суттєво зріс запит щодо неприпустимості корупції в умовах війни та під час відбудови, а також неготовність її толерувати. А два місяці тому (6 березня) на посаду директора Національного антикорупційного бюро України, як відомо, був призначений Семен Кривонос, тим самим Україна виконала одну з рекомендацій ЄС, що були визначені під час отримання статусу кандидата.
Серед негативних моментів, які не дають Україні зайняти вищу позицію в Індексі сприйняття корупції, є, зокрема, й те, що протягом майже трьох років був призупинений обов’язок політичних партій подавати звіти до Національного агентства з питань запобігання корупції. Відповідно до пункту 5 розділу VІ «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» такий звіт подається не пізніше ніж на сороковий день після закінчення здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. На даний час здійснення таких заходів, відповідно до постанови того ж КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 встановлено до 30 квітня 2023 року.
Відповідно до роз’яснення НАЗК від 06.01.2023 р., у випадку закінчення тримісячного терміну після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни, буде продовжено дію карантинних заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України, політичні партії зобов’язанні подати звіти в строк, встановлений пунктом 5 розділу VІ «Заключні положення» Закону «Про політичні партії в Україні». За висновком Центру політико-правових реформ, якщо доцільність призупинення звітування політичних партій вбачалася сумнівною із самого початку, то на сьогоднішній день воєнний стан та фактичне послаблення карантинних обмежень по всій країні впевнено доводять, що зазначене вище відтермінування втратило актуальність та створює необґрунтовані загрози політичної корупції, надмірного втручання олігархів у політичний процес і посилення залежності партій від них (Михайло Серебряков, Микола Хавронюк. Висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій»).
На завершення додам і те, що владою України лише частково виконані рекомендації щодо забезпечення прозорого обліку державної власності та продовження курсу на приватизацію, а також мінімізації ризику ухвалення законопроектів законів, які виводять закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі». Сподіваюся також, що наш подальший моніторинг роботи уряду в напрямі протидії корупції засвідчить ефективність Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки.
Джерело: Юридичний вісник України
