Стан правопорядку на дорогах як дзеркало реформування Національної поліції

Олексій БАГАНЕЦЬ, заступник Генерального прокурора
(2000–2002, 2005–2006, 2014–2015 рр.), віце-президент Світового конгресу українських юристів,
член Науково-консультативної ради при ДБР,
адвокат, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України

Усі ми розуміємо, що пандемія коронавірусу рано чи пізно закінчиться, а українцям потрібно продовжувати жити і при тому — активно, щоб забезпечити собі нормальні умови для проживання після вимушених прогулів на роботі. Сьогодні можна лише уявити, яка ситуація буде на ринку праці, коли економіка і бізнес фактично стоять, безробіття зростає, переважна більшість наших громадян не заробляє, а лише витрачає те, що зберігали на «чорний день».

Про проблему загалом

Тому знову буду говорити про те, що мене хвилює й перешкоджатиме моїм співвітчизникам у майбутньому, тим більше, в таких умовах. Сьогодні можна почути, що ми вже не будемо такими, як були до пандемії. Сумніваюся, щоб ми, українці, змінилися так швидко. Навпаки, для зміни світогляду українців, яких зомбують усі останні роки, потрібно говорити, не мовчати про наболіле, щоб нас припинили обманювати політики, влада і, тим більше, наші так звані «друзі» та «партнери», щоб вони припинили нав’язувати нам шкідливі ідеї під виглядом усіляких «реформ», які вже зруйнували фактично всі галузі державного управління, в тому числі й правоохоронну систему. Протягом останніх місяців я досліджую криміногенну ситуацію в державі та стан протидії злочинності, як і щорічно три роки підряд, а також вивчаю, як на це повпливали нав’язані нам ззовні «реформи» в органах правопорядку, які відбулися або продовжуються до цього часу.

Із цього приводу я підготував цілий цикл публікацій, зокрема й про стан правопорядку на автошляхах України, пов’язаний із «реформами» в Національній поліції. Беручи до уваги досить великий обсяг напрацьованого матеріалу, пропоную міркування з цього приводу для інформування громадськості та можливої дискусії, бо українська влада, в тому числі й нинішня, все одно не реагує на будь-які слушні пропозиції з цього приводу. Відтак зупинюся на деяких причинах, які, на мою думку, суттєво впливають на стан дотримання законності й правопорядку на дорогах, зокрема і в столиці нашої держави.

Недалекоглядність влади і закордонний автомотлох

Так, вкрай негативно на криміногенну ситуацію на дорогах, особливо у великих містах, а тим більше — в Києві, вплинула недалекоглядна, я б сказав недержавницька, а, може, навіть і виключно корупційна політика попередньої влади, яку продовжує, на превеликий жаль, і нинішня владна верхівка, причому, як мені здається, ще з більшим ентузіазмом, пов’язана з фактичним знищенням вітчизняного автомобілебудування та повним відкриттям нашого митного кордону для самовільного нелегального завезення різного роду «ділками» вживаних автомобілів з Європи, так званих «євроблях». Завозили їх, звісно, без сплати митних платежів і податків, без реєстрації цих автомобілів на конкретних громадян України, що дозволило нашим корумпованим чиновникам та їх спільникам організувати справжній бізнес на цьому, завізши в Україну сотні тисяч таких авто, в основному з надвеликим терміном використання та пробігом, без перевірки їх технічного стану. А на практиці на значній їх частині просто неможливо (і навіть небезпечно) виїжджати на дорогу, бо вони не тільки масово забруднюють повітря та негативно впливають на екологію через свій незадовільний технічний стан, і з цієї ж причини можуть спричинити автоаварії, наприклад, від того, що в такої автомашини в будьякий момент може відпасти капот або бампер, чи якась інша частина кузову, покриті іржею й корозією, чи відірватися колесо. І такі випадки бувають. Але заради об’єктивності треба визнати, що таким самим незаконним способом в Україну завозилися й досить представницькі та дорогі абсолютно нові іномарки, тому мотивація цього «безпредєлу» турботою про «матеріально незабезпечених» громадян теж не заслуговує на увагу. Тобто в результаті цієї «афери» загальнодержавного масштабу різні «ділки» нажили величезний капітал, а країна отримала купу додаткових проблем, бо, ще раз наголошую, до нас завезено сотні тисяч автомашин, які або вже не можна взагалі експлуатувати через їх незадовільний технічний стан, або вони відверто загрожують безпеці дорожнього руху. До всього цього треба додати й негативні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави колосальних сум митних і податкових платежів. Але якщо ви думаєте, що нова влада взялася якось виправляти це становище, або зламала цю схему наживи, то ви глибоко помиляєтеся. Вона навіть перевершила своїх попередників у цьому плані. Й не лише тому, що вже кілька разів відтерміновує остаточне розмитнення незаконно ввезених на нашу митну територію автомашин, провокуючи правопорушників на повторення таких незаконних дій, а й обіцяє надалі навіть розширити такі можливості завезення в Україну аналогічним способом подібного вживаного автотранспорту!

Тобто, друзі, нічого не змінилося. Тому й виникає закономірне запитання: а як же забезпечити рівність усіх громадян перед законом, коли одним можна завезти за дешевою ціною вживане авто з-за кордону в обхід наших законів, не сплативши митний збір, а іншим це заборонено? В зв’язку з цим наголошую, що подібні підходи будуть тільки провокувати корупцію на митницях та погіршувати правопорядок на автошляхах, вже не кажучи про фактичне знищення експлуатацією таких автомашин нашого довкілля і здоров’я українців. До всього цього треба ще додати майже аналогічну ситуацію з масовим завезенням в Україну битого (пошкодженого)  автотранспорту зі США, в тому числі й такого, який міг постраждати від паводків у цій далекій країні, тобто також вживаного, але який несе не менш небезпечні загрози для учасників дорожнього руху через свій незадовільний технічний стан. І це при тому, що всі ці автомобілі, які очевидно побували в дорожньо-транспортних аваріях, також не проходять будь-якої попередньої технічної перевірки перед завезенням в Україну.

Хаос на дорогах: причина та ж…

Виходячи з викладеного, можна лише уявити собі, з якими технічно небезпечними учасниками автомобільного руху ми з вами щоденно зустрічаємося на дорогах. При цьому в мене особисто склалося враження, що й самі водії таким незаконним способом завезених до нас автомашин ніколи в житті до цього не сиділи за кермом і не вміють їздити, а Правил дорожнього руху ніколи навіть у вічі не бачили, а не те, щоби вчили. Не повірю і в те, що вони складали іспити для отримання водійського посвідчення. Тому й не дивно, що про таких «водіїв» та
їх автомашини в нас навіть вже й сатиричні пісні почали писати («Тачка на литовських бляхах» — Jonych i Ципа Band).

А з приводу можливості ідентифікації власників чи, тим більше, водіїв автомашин на «євробляхах», взагалі мовчу, бо їх неможливо встановити, позаяк такий автотранспорт, в основному, був зареєстрований десь у Польщі, Німеччині чи в тій же Прибалтиці, а ті, що сидять за їх кермом, будь-яких документів на право керування не мають. У зв’язку з цим, виникає ще одне закономірне запитання: а як бути тоді з притягненням порушників ПДР на таких автомашинах до кримінальної чи хоча б адміністративної відповідальності, якщо навіть і буде фотознімок чи відео, які зафіксують такий автомобіль, який, наприклад, порушив ПДР чи, не дай Боже, збив людину на пішохідному переході, або коли він на шаленій швидкості рухався міжміською трасою чи через населений пункт?

Ще однією проблемою в незаконному користуванні такими автомашинами є те, що ведення окремого обліку ввезених з інших держав в Україну транспортних засобів та контролю за їх технічним станом в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» взагалі не передбачено (саме таку відповідь я отримав на свій запит у НПУ).

Дещо про вітчизняне виробництво автомобілів і робочі місця

І все це робиться замість того, аби налагодити власне виробництво автомобілів в Україні, залучивши відповідні інвестиції, тим самим забезпечивши українців роботою і паралельно з цим надавши їм можливість придбавати значно дешевше нові автомобілі, вироблені в нас, а не різний, вибачте, світовий непотріб, якого всіляко позбуваються продумані європейці, бо за їх утилізацію в Європі треба платити чималі кошти.

Діяльність «реформованої» патрульної поліції

Тепер стосовно діяльності «реформованої» патрульної поліції та організації нею дорожнього руху з підтримання правопорядку на вулицях і дорогах нашої столиці. Думаю, ви давно вже звернули увагу на зростання в Києві кількості автомобілів і не лише за рахунок «євроблях», а й у результаті суттєвого збільшення транспортних засобів з іногородньою реєстрацією. Якщо це одразу впадало у вічі після «пришестя донецьких» до центральної влади в Україні в 2003 році (після призначення В. Януковича на посаду Прем’єр-міністра, а тим більше — після обрання його Президентом нашої країни), то це було зрозуміло. Для мене також була зрозумілою й поява значно більшої кількості автомашин із номерними знаками Донецької, Луганської областей та й АРК після окупації Росією частини нашої території в 2014 році, через що частина населення окупованих регіонів змушена була переїхати для проживання на підконтрольну Україні територію. Але те, що відбувається в Києві, починаючи десь із 2016– 2017 років, для мене не зовсім зрозуміле, бо тепер проїхати столицею надзвичайно складно не лише в години «пік», а й у будьякий інший період доби, навіть під час карантину. При цьому дана ситуація погіршується надзвичайно швидкими темпами. Складається враження, що скоро потік автомашин у столиці просто зупиниться й проїхати по Києву буде просто фізично неможливо. Тому й недаремно відповідно до даних щорічного рейтингу міжнародної аналітичної компанії TomTom щодо рівня заторів наше місто посіло в минулому році 12-те місце (!) в щорічному рейтингу мегаполісів світу. За даними Індексу трафіку TomTom, перевантаженість до­ ріг у столиці в 2019 році зросла на 7% порівняно з 2018 роком і становить 53% (на рівні Бангкока, Стамбула та Джакарти).

Причини київських заторів

Причин цього негативного явища кілька, в тому числі й тих, які я назвав вище. Але є й інші, про які також потрібно говорити людям. У зв’язку з цим я переконаний, що значну частину такого різкого збільшення рухомого автотранспорту в Києві складають саме автомобілі з іногородніми номерними знаками з усіх без винятку областей, які вже складають якщо не третину, то чверть усього автотранспорту, який їздить вулицями столиці. Тому й пропоную патрульній поліції контролювати їх в’їзд у місто, як це мало місце в минулому й робилося абсолютно обґрунтовано. Так, до речі, вчиняли й при Л. Черновецькому, коли існувала заборона на в’їзд у певну пору доби того ж іногороднього й транзитного вантажного автотранспорту в Київ. Тоді без необхідності в будні в місто не повинні були в’їжджати без гострої потреби не лише вантажні, а й легкові автомобілі з іногородньою реєстрацією. Тому зараз, у нинішній кризовій для проїзду ситуації, водії таких авто свій автотранспорт повинні залишати на в’їзді в місто, а самі в особистих справах пересуватися в столиці на міському та громадському транспорті (карантин не вічний). Як варіант, потрібно брати з таких іногородніх водіїв і плату за в’їзд у столицю та пересування містом, у тому числі паркування, а не підвищувати, в першу чергу для киян, вартість парковки для всіх без винятку автомобілів у центрі міста. Це буде справедливо, тим більше, що за інформацією з деяких джерел, частина іногородніх автомашин їздить містом взагалі без техпаспортів, посвідчень водія або з підробленими документами.

До речі, інформую, що Києвом їздять й автомашини з дублікатами номерних знаків; це теж багатьом відомо, мабуть, окрім самої патрульної поліції.

Є й ще одна причина таких транспортних заторів у столиці, на яку чомусь не звертають увагу ні міська влада, ні Національна поліція, ні Патрульна поліція, ні той же Кабінет Міністрів. Це разюче збільшення кількості автомашин, у тому числі й з іногородньою реєстрацією, під маркою «таксі» і з різними найменуваннями фірм, які надають такі послуги — це і «Uklon», і «Uber», і «Bolt» та їм подібні, які здійснюють перевезення пасажирів. При цьому, зверніть увагу, частина з них займається цим бізнесом відверто незаконно, про що в ЗМІ незалежні експерти говорили відкрито. Працюють вони без будь-якої реєстрації, без дозволів чи ліцензій, а, відповідно, більшість із цих перевізників жодних податків не платять. Ще небезпечнішим є технічний стан частини таких автомашин та рівень професійної підготовки їх
водіїв, особливо тих, хто таксує в нічний час.

Незрозуміло також, чому поліція не переймається тим, скільки на вулицях Києва з такими великими заторами, в тому числі й у зимовий період, з’явилося непередбачених учасників автомобільного руху в особі тих же скутеристів без номерних знаків (переконаний, що й без необхідних знань Правил дорожнього руху), які масово перевозять «піци», «суші» та інші продукти харчування. Про пересування на дорогах тих же електровелосипедів і велосипедистів, у тому числі й на пішохідних тротуарах, краще промовчу. Хіба все це не загрожує безпеці на дорогах? У той же час новим патрульним, скоріше, не до того, вони, мабуть, шкодують за тим, що їм «на жаль, хоча ну як на жаль, не на жаль» за три дні на вулиці не пропонували хабарів (URL: https://www.youtube.com/watch?v=-bfr2BinpGc)!

Замість висновку

Але про всі ці факти, як здається, не знає (чи не хоче знати) ні центральна, ні місцева влада. Не ініціюють вжиття саме адекватних необхідних профілактичних заходів з наведення правопорядку на автомагістралях та автошляхах і Національна поліція з МВС, а якщо й пропонують деколи, то такі пропозиції більше свідчать про те, що вони не володіють реальною обстановкою, бо їх ініціативи не приносять жодної користі як державі, так і суспільству.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути