Трудове законодавство vs New normal: чому сьогодні обмеження ФОПів – програшна стратегія

Часи пандемії розкрили весь потенціал віддаленої роботи для роботодавців та фрилансерів. Люди більше не бажають бути прив’язаними до робочого місця, міста або навіть країни. Дослідження на ринку США показало, що кількість цифрових кочівників у США за останній час збільшилася на 50% і становить 10,9 млн людей. Поступово такий формат роботи стає мейнстримом по всьому світу – нараховується понад 35 млн цифрових кочівників.  Більшість з них (81%) повідомляють, що дуже задоволені своєю роботою та способом життя, а 53% планують продовжувати працювати у віддаленому форматі принаймні протягом наступних двох років, тобто інтерес до цього способу роботи надалі зростатиме.

Нові формати роботи вимагають і змін у системі роботодавець-співробітник. Адже цифрові кочівники можуть відпрацювати кілька проєктів, а потім взяти паузу на кілька місяців. Або ж розвивати чи тестувати власний проєкт, але мати постійну фрилансову зайнятість. Або взагалі в сфері ІТ підпроєкт компанії відходить співробітнику, який його розвиває, і вектор взаємодії змінюється на партнерський. Тож одним з викликів як для роботодавців сьогодні, так і для урядових і законодавчих систем – оперативно напрацювати зміни, аби дати змогу всім сторонам працювати в правовому полі. І тому в сучасному світі, де можна в кілька кліків отримати е-резидентство іншої країни та вести всю бухгалтерію онлайн, ідеї щодо будь-яких обмежень ФОПів без іншої альтернативи та продуманих рішень, виглядають програшною стратегією.

Зміни – вимога часу

Нові умови праці потребують змін у податковому та трудовому законодавстві, яке написане на основі радянських постанов і вже давно немає нічого спільного із сучасними реаліями.

Однак, замість полегшення умов для платників податків, цьогоріч держава планує провести “детінізацію” через обмеження для ФОПів третьої групи, які сплачують єдиний податок, можливості співпраці з локальними замовниками. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данило Гетманцев переконаний, що закони для оновлення податкової системи допоможуть збільшити доходи до держбюджету завдяки використанню так званою “ефективної” ставки оподаткування зарплат. На думку парламентарів, зниження загальної ставки з нинішніх 41,5% до 30% (або навіть 25%) заохотить бізнес офіційно працевлаштовувати людей в штат замість “схеми” з працевлаштування ФОПів.

Чи дасть бажаний ефект?

Проте ці обмеження можуть не спрацювати на користь держави, адже ані бізнесу, ані фрилансерам невигідно офіційно оформлювати саме трудові відносини. Бізнес не зацікавлений у працевлаштуванні до штату людини, яка виконує разовий проєкт, бо постійно цих послуг компанія не потребує. Або ж зайнятість неповна: коли людина просто проводить тренінги чи працює, скажімо, по кілька годин на тиждень.

З іншого боку, фрилансер має свободу вибору цікавих проєктів (та компаній) для свого портфоліо, тому не прагне стабільного працевлаштування і низки записів у трудовій книжці. Так, за часів наших бабусь, 50 років працювати на фабриці було модно (є робота – за неї треба триматися), а двома записами у трудовій пишалися. Ті часи минули й нинішній ринок праці потребує інших підходів до цифрових професій та й викликів сучасного світу.

Ймовірні ризики

Поки нічого не відомо про  конкретні кроки урядовців, а тому ми можемо лише гіпотетично розглядати варіанти змін до законодавства та ймовірних ризиків для держави. Отже, якими можуть бути (але не факт, що будуть) нововведення:

• Скоротять кількість КВЕДів, які можуть працювати за спрощеною схемою оподаткування.

Тобто можуть повністю прибрати “інформаційні послуги”, все, що пов’язано з ІТ-сектором та креативними індустріями. 5% податків ФОПи на ІІІ групі зможуть платити хіба ті, що займаються виливанням металу, ремонтують важку техніку тощо. Відтак частина підприємців або стануть “сталеварами”, або змінять групу, або взагалі підуть у тінь.

• Обмежать можливості для компаній купувати послуги у ФОП у рамках певних лімітів, а все, що перевищить ліміт, буде оподатковуватися.

Якщо знадобляться додаткові послуги, які вийдуть за межі ліміту, то, можливо, найбільший ризик – це традиційна практика оплати роботи “у конверті”. Тобто може бути такий сценарій, коли, наприклад, ФОП ІІІ групи зможе отримувати від однієї компанії не більше, скажімо 100 тисяч. Усе, що вище – буде оподатковуватися вже “ефективною” ставкою в пропонованих 30% чи 25%. У деяких випадках це може призвести знову до повернення “коштів у конвертах”. А саме через цю схему мінімізації податків держбюджет щорічно недоотримує від 110 до 150 млрд грн.

• На основі співвідношення ФОП та офіційно працевлаштованих працівників можливо будуть застосовуватися інші обмеження.

Скоріш за все, компанії також розуміють доречність дотримання певного балансу у цьому питанні, а тому вірогідність того, що викриється “страшна правда” для застосування штрафу невелика.

• Якщо ФОП отримає 75% і більше постійних доходів тільки від одного замовника, то це буде розцінено як трудові відносини.

А як щодо того, що замовник буде переказувати ФОПу 74% (або будь-яку суму трохи менше зазначеної), а залишок, припустимо, переводити у криптовалюту? Як тоді діятиме правило? Будь-яка прив’язка до конкретної цифри – шлях в нікуди.

• Зобов’яжуть ФОПів надавати додаткові документи, які підтверджують, що вони фрилансери і не працюють на повний день в якійсь одній компанії.

Тут цікавий навіть сам механізм реалізації доказів для контролюючих органів того, що фрилансер не працює повний день у компанії. Зокрема, можна давати віддалений доступ до свого комп’ютера та автоматично робити скріншоти (як при погодинних контрактах на Upwork). Правда питання в тому, хто і скільки часу буде витрачати на відслідковування діяльності фрилансера (особливо якщо йдеться про програмування). Логічність такого моніторингу, мабуть, поза межами здорового глузду.

Проте зрештою це – тільки наші роздуми на тему і сподіваємося, що держава прийматиме рішення зважено, враховуючи бажання всіх сторін ринку праці та нові реалії, в яких останні два роки вимушений функціонувати бізнес.

Звичайно, напрямок роботи з недобросовісними роботодавцями обраний вірний, але єдине бажання при цьому не створити перешкод фрилансерам, які поки що відповідально ставляться до своїх податкових зобов’язань.

Поділитися

Твітнути