Думка експерта
У ВР хочуть легалізувати можливість приховувати банкрутство
В Україні планують запровадити механізм приховування загрози неплатоспроможності. Такий висновок зробив суддя Вищого господарського суду України у відставці, радник, адвокат ADER HABER Law Firm Олександр УДОВИЧЕНКО, коментуючи наміри парламенту внести зміни до Кодексу України з процедур банкрутства, які стосуються запровадження тимчасових механізмів на період дії карантину.
На думку експерта, продовження на 90 днів після завершення карантину строку, в який боржник має повідомити суд про настання неплатоспроможності, призведе до того, що недобросовісні боржники будуть приховувати своє банкрутство.
«Звернення з такою заявою боржника до суду навіть не вимагає від боржника додаткових витрат, отже доцільність запропонованого нововведення досить сумнівна, а наслідки його реалізації будуть негативні як для кредитора, так і для самого боржника», – запевнив адвокат.
Також, за словами Олександра Удовиченка, за умови подовження строків процедур банкрутства на час кризи, сам факт відкриття нової справи не несе для боржника загрози ліквідації. Водночас, введення зовнішнього нагляду з боку арбітражного керуючого та судового контролю дає більше запобіжників від зловживань.
«Як ми всі спостерігали у минулі роки, зловживання з боку боржників мораторієм та іншими преференціями мало місце значно частіше, ніж зловживання кредиторів», – сказав він.
Мораторій на відкриття нових проваджень, як вважає О. Удовиченко, варто було запровадити ще на початку пандемії та карантину.
«Ці поправки нагадують ситуацію із запровадженням блокпостів для вимірювання температури на в’їзді до Києва : спочатку до України запустили без будь-якого контролю та карантину сотні тисяч людей із Європи, де вже була пандемія, а через місяць створили кілометрові пробки на в’їзді до Києва, вимірюючи температуру», – додав він.
Тому суддя припускає, що на цьому етапі розробки змін до Кодексу превалює політична доцільність над бажанням професійно удосконалити законодавство.
«Можливо, що такі зміни у парламенті намагаються «просунути» власники одного або декількох великих підприємств. Поцікавтеся, хто автори законопроекту з числа депутатів. Там може бути відповідь», – резюмував експерт.
