Думка експерта
Українська судова влада вперше відкрито оцінена на європейському рівні – cуддя-спікер ПАГС Барсук Марина
Марина Барсук – суддя-спікер ПАГС про результати ENCJ, а саме чому українські судді оцінили свою незалежність на 5,9 з 10 бала та що за цим стоїть.
Європейська мережа рад правосуддя (ENCJ) оприлюднила результати масштабного опитування суддів із 30 країн Європи, у якому Україна взяла участь уперше за час своєї незалежності. Дослідження охоплювало самооцінку суддів щодо рівня власної незалежності, а також оцінку впливу зовнішніх факторів на роботу судової системи.
Марина Барсук – cуддя-спікер Північного апеляційного господарського суду у матеріалі «Як українські судді оцінюють самих себе» зазначає, що результати для України виявилися одними з найнижчих серед усіх учасників:
«Вперше ми самі оцінили власну незалежність, і підсумки стали справжнім холодним душем. 5,9 бала з 10 — це найнижчий результат серед 30 європейських країн. Це сигнал, який судова влада не має права ігнорувати», — підкреслює суддя Барсук.
Щоб розібратися в причинах такого низького показника, важливо уважно подивитися на цифри. Марина Барсук наголошує, що за загальним балом незалежності стоять конкретні проблеми.
За її словами, найбільш показовий результат опитування — це те, що 39% українських суддів відчувають тиск через загрозу дисциплінарної відповідальності.
«Це найвищий показник серед усіх європейських країн. Для порівняння, у більшості інших держав лише близько 5% суддів зазначили подібний тиск».
Суддя пояснює, що така ситуація вказує на серйозні проблеми у сприйнятті дисциплінарних процедур:
«Вона часто розглядається як каральний, а не виправний механізм. Це частково наслідок глибоко вкоріненої колективної пам’яті професії: від “телефонного права” до “генеральної лінії партії”. Цей травматичний досвід продовжує впливати навіть зараз, коли правила змінилися», — зазначає Марина Барсук.
В Україні судді відчувають майже вдвічі більший тиск від надмірного робочого навантаження, ніж їхні європейські колеги (середнє значення — 28%, в Україні — близько 56%).
«Йдеться не лише про комфорт, — пояснює суддя. — Перевантажений суддя фізично має менше часу на ретельний розгляд справи, а отже, й менше простору для незалежного судження».
Ще одним фактором ризику є фізична небезпека: 18% суддів зазнавали погроз або залякувань, а 1% — фізичних нападів. Лише 54% українських суддів впевнені, що підвищення відбувається виключно за здібностями та досвідом. Водночас більшість оцінюють колег як доброчесних, хоча 19% визнають прояви корупції у системі.
Попри зовнішні ризики, українські суди демонструють високий рівень внутрішньої підтримки: лише 3% суддів зазначають про втручання керівництва у зміст рішень, а 83% відчувають повагу до своєї незалежності з боку керівництва.
На завершення, як підкреслює Марина Барсук, головним висновком цього дослідження є те, що судді вперше відкрито подивилися на себе зі сторони. Поштовх до змін має виходити зсередини самої суддівської спільноти, адже судова влада — це передусім люди з етичними орієнтирами, професійною гідністю та особистою відповідальністю.
