Думка експерта
Верховенство права в розширеному ЄС
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
Через 20 років після наймасштабнішого розширення ЄС найбільше аналізуються його соціально-економічні наслідки: обсяги виділених зі структурних фондів ЄС коштів, зростання середньої зарплати в нових країнах-членах, міграційні процеси тощо. Набагато менше уваги приділяється ерозії демократичних інститутів у деяких із нових держав, оскільки членство в наддержавній структурі не змогло убезпечити від активізації авторитарних тенденцій на тлі зростання рівня економічного добробуту громадян. Саме тому тема дотримання цінностей, що лежать в основі ЄС, виходить сьогодні на перший план як щодо держав-членів, так і країн-кандидатів.
У кінці квітня міністри закордонних справ європейських країн та їхні колеги з країн-кандидатів на вступ до ЄС розпочали неформальні переговори про пошук шляхів посилення принципу верховенства права з перспективою подальшого розширення Союзу. Основою для дискусій став звіт Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (IDEA) «На шляху до розширеного Союзу: забезпечення верховенства права». В ході обговорення з представниками майже 50 організацій громадянського суспільства, які представляли держави-члени та кандидатів на членство, було вироблено п’ять основних рекомендацій щодо посилення верховенства права в найближчій перспективі.
По-перше, необхідно оптимізувати інструментарій у сфері верховенства права та розширення, насамперед щодо посилення моніторингу та звітності, переглянути відповідні процедури й розвинути екосистему верховенства права. Для цього слід посилити роль Прокуратури Євросоюзу в захисті фінансових інтересів ЄС; відновити трансформаційний та комунікаційний вплив звітів про розширення Європейського Союзу; удосконалити політики розширення ЄС та відповідних процедур прийняття рішень; посилити та розширити сферу дії Діалогу з питань верховенства права, започаткованих у 2020 році, включивши до обговорення такі питання, як виборчий процес, дезінформація та боротьба з корупцією.
По-друге, слід посилити обумовленість фінансування ЄС у сфері верховенства права. Після тривалих дискусій у 2021 році був прийнятий так званий «механізм обумовленості», за допомогою якого Єврокомісія на основі щорічних звітів про дотримання принципу верховенства права в державах-членах може призупинити виплати коштів ЄС державам-порушникам, який уже був застосований щодо Польщі та Угорщини. Автори звіту дійшли висновку, що бюджетні умови цілком можна вважати найбільш ефективним і дієвим механізмом для усунення недоліків та прогалин у сфері верховенства права, оскільки вони мають прямий і відчутний вплив на порушників та не потребують одностайного голосування. Тому ЄС міг би вжити низку кроків у цьому напрямі, зокрема: ув’язати надання нового фінансування країнам-кандидатам з імплементацією нових нормативно-правових актів у сфері верховенства права; ретельніше обґрунтовувати підстави застосування принципу обумовленості та його інструменти у рішеннях органів ЄС; переглянути Регламент про загальні положення з метою посилення дотримання стандартів верховенства права та демократії; запровадити тимчасову фінансову обумовленість у Директиві про захист фінансових інтересів Союзу (PIF directive); виділити достатньо ресурсів на верховенство права в наступному бюджеті ЄС.
Читайте також: Його величність прецедент: чим небезпечні нові умови торгівлі з Євросоюзом?
По-третє, варто вдосконалити інституційну структуру Євросоюзу, відповідальну за верховенство права, з огляду на результати європейських виборів 2024 року та формування нового керівництва органів ЄС. Так можна було б посилити присутність країн-кандидатів у відповідних установах і мережах Європейського Союзу, які займаються питаннями верховенства права; започаткувати щорічний форум із питань верховенства права та розширення; посилити координованість між структурами Ради ЄС та створити нову посаду в Єврокомісії – виконавчого віце-президента з питань верховенства права та демократії.
По-четверте, потрібно посилити роль громадянського суспільства як важливого учасника моніторингу та підтримки верховенства права. Цього можна досягти шляхом: сприяння участі організаціям громадянського суспільства (ОГС) у переговорах про вступ до Євросоюзу через поглиблення тристоронніх діалогів та підтримання тривалішого й систематичнішого діалогу з питань верховенства права з місцевим громадянським суспільством; виділення адекватного фінансування для ОГС, що активно працюють у сфері верховенства права.
Нарешті, необхідно здійснити і деякі інституційні реформи з огляду на перспективу збільшення кількості членів до 36 держав: ЄС може розширити й конкретизувати сферу компетенції Союзу у сфері верховенства права, в тому числі шляхом внесення змін до нормативно-правової бази. Зокрема, слід доповнити законодавство Європейського Союзу положеннями про стандарти доброчесності виборів, спираючись на нещодавній досвід застосування Закону про цифрові ринки та Європейського закону про свободу ЗМІ. Також рекомендується розробка договорів про вступ та перегляд договорів ЄС для посилення та конкретизації подальших зобов’язань ЄС та його держав-членів у сфері верховенства права, в тому числі шляхом встановлення чіткого зв’язку між верховенством права та внутрішнім ринком.
Читайте також: 50 млрд євро сталого фінансування від ЄС
Ініціювання обговорення проблематики верховенства права в ширшій Європі стало своєрідним фінальним акордом президентства Бельгії в Євросоюзі. Однак на найближчих пів року ця проблема зникне з порядку денного Союзу з початком головування Угорщини в ЄС у червні цього року.
Джерело: Юридичний вісник України
