Думка експерта
Виборчий кодекс: основні зміни
Надія ШУВАР, юрист, керівник напряму «Верховенство права»
Центру демократії та верховенства права
Як відомо, 11 липня Верховна Рада України на своєму позачерговому засіданні прийняла проект Виборчого кодексу в другому читанні і в цілому. Центр демократії та верховенства права проаналізував і підготував 10 фактів про цей кодекс.
Скасована мажоритарка
Так, Виборчий кодекс скасовує мажоритарку та запроваджує пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Незмінним при цьому залишається виборчий бар’єр для політичних партій — 5%.
Гендерна квота і грошова застава
Також Виборчий кодекс закріплює гендерну квоту — принаймні двоє із п’яти кандидатів у виборчому списку партії мають бути жінками. Окрім того, запроваджуючи пропорційну виборчу систему, кодекс змінює положення, що стосуються інших типів виборів, зокрема, змінено розмір грошової застави на президентських виборах. Незважаючи на те, що нині в Україні найвищий у світі розмір грошових застав на виборах (для кандидатів у президенти — 2 500 000 гривень; для партій на парламентських виборах — 4 173 000 грн (1000 мінімальних заробітних плат), стверджується, що грошова застава не виконує свою функцію і потребує інших варіантів вирішення. Тож Виборчий кодекс підвищує розмір грошової застави на президентських виборах до 650 мінімальних заробітних плат. Нині ця сума складає 2 712 450 грн. Яким буде розмір такої грошової застави на наступних виборах, залежатиме від розміру мінімальної заробітної плати на день початку відповідного виборчого процесу.
Що ж до парламентських виборів — тут розмір грошової застави залишено без змін. Новелою є положення кодексу, що передбачає повернення грошової застави тим кандидатам, які отримають певну підтримку виборців. Так, для кандидатів у президенти необхідним є отримання 7% підтримки виборців, для партій необхідним є — отримання 2% голосів українців.
Ліміти виборчих фондів
Іншим важливим питанням, що зазнало змін у кодексі, є ліміти виборчих фондів.
Незважаючи на необхідність встановлення ліміту виборчих фондів на президентських виборах та його зменшення на парламентських, Виборчий кодекс скасовує ліміти для виборчих фондів усіх видів виборів. Якщо нині такі ліміти встановлені для парламентських і місцевих виборів, то за новим кодексом, не існуватиме жодних обмежень щодо розміру виборчого фонду ані на президентських, ані на парламентських та місцевих виборах. Такі зміни, безумовно, відобразяться на доступі до політики та збільшенні вартості виборів в Україні в цілому.
Водночас Виборчий кодекс встановлює ліміти на передвиборну агітацію у ЗМІ. Якщо зараз відсутні будьякі ліміти, то з набуттям чинності кодексу суб’єкти виборчого процесу зможуть витратити на свою передвиборну агітацію не більше 3000 мінімальних заробітних плат на початок виборчого процесу (на сьогодні ця сума складає 12,5 млн грн) із свого виборчого фонду. Таке положення міститься в загальній книзі кодексу, а отже, поширює свою дію як на загальнонаціональні, так і на місцеві вибори.
Кодекс також деталізує умови та порядок передвиборної агітації. Так, протягом доби одному суб’єкту виборчого процесу може бути надано не більше 21 хвилини ефірного часу, обмежуючи також і кількість таких виходів до семи разів. Окрім того, встановлено мінімальну тривалість передвиборної агітації у 1,5 хвилини.
Механізм відшкодування витрат на передвиборну агітацію також зазнав змін. Наразі на парламентських виборах кожна із політичних партій, що подолає 5-відсотковий виборчий бар’єр, зможе повернути із державного бюджету витрати на передвиборчу агітацію в розмірі до 375 570 000 гривень. Але тепер положення Виборчого кодексу, з одного боку, збільшують кількість партій-претендентів на зазначене відшкодування, зменшивши бар’єр з 5% до 2%, з іншого боку, зменшують максимальний розмір витрат, який зможе відшкодувати кожна з партій, у 10 разів.
Як бачимо, кодекс закріплює ряд можливостей для політичних партій, які подолають 2% виборчий бар’єр. По-перше, такі партії отримають державне фінансування своєї діяльності на період до наступних виборів, яке передбачене і чинним законодавством. По-друге, таким партіям буде повернена грошова застава, сплачена для участі у виборах. По-третє, такі партії зможуть отримати відшкодування своїх витрат на передвиборну агітацію.
Вказані зміни матимуть позитивний вплив на доступ до політики молодих партії без значного фінансового забезпечення.
Коли запрацює Виборчий кодекс?
І наостанок, коли ж запрацює Виборчий кодекс?
Наразі слово за Президентом України, в якого є як право підписати кодекс, так і право накласти вето та повернути документ для повторного розгляду.
І навіть якщо кодекс набуде чинності, то відкритим залишається питання про те, чи буде він застосовуватися на наступних парламентських виборах, зважаючи на той факт, що він набирає чинності з 1 грудня 2023 року, а чергові парламентські вибори очікуються у жовтні того ж року.
Підсумовуючи, варто зазначити, що зараз Виборчий кодекс містить як позитивні, так і негативні зміни, над якими потрібно працювати й надалі. При цьому надзвичайно важливо, щоб такі доопрацювання здійснювалися виважено, а не в розпал політичного виборчого процесу, коли рівень популізму зашкалює.
Джерело: Юридичний вісник України
