Думка експерта
Як перенести державу в смартфон?
Угіс СІКС, керівник проекту ЄС «Підтримка комплексної реформи
державного управління» (EU4PAR)
Ідея помістити державу в смартфон в контексті взаємодії з громадянами — благородна справа. Україна вже зробила значні кроки в цьому напрямі, але рух цей варто продовжувати.
За словами Президента України Володимира Зеленського — це його мрія, яку він збирається втілювати. Мова про можливість зробити інформацію про державу доступною онлайн у рамках «єдиного вікна», забезпечити для громадян можливості спілкуватися з держорганами через мобільні пристрої і проводити транзакції при наданні послуг. Крім того, уможливити участь в управлінні країною через онлайн-консультації з питань політики й законодавства та подавати заяви на вакансії в органах державного управління в режимі онлайн.
Із цією метою Офіс Президента вже запустив проект «Ліфт» — онлайн платформу, через яку громадяни можуть надсилати свої ідеї та резюме на відкриті вакансії. Та лише таких інструментів недостатньо, аби втілити мрію про «державу в смартфоні». Україні необхідні якісні зміни в самому державному управлінні, які відповідатимуть європейським стандартам.
Не потрібно починати з нуля
Впровадження електронного урядування в Україні з певними результатами здійснюється впродовж останніх чотирьох років завдяки зусиллям Державного агентства з питань електронного урядування. Наразі понад 120 послуг є доступними в режимі онлайн на урядовому порталі. З-поміж них такі суспільно важливі, як послуги з реєстрації бізнесу, послуги в земельній чи будівельній сферах.
Хоча користування цими послугами ще не набрало потенційно можливої популярності, вони є тими зеленими паростками, що з’являються навесні та є провісниками змін у взаємодії держави з громадянами та бізнесом. Це саме те, що слід продовжувати для перетворення мрії Президента на реальність.
Не можна досягти успіху без модернізації держуправління або «бек-офісу»
Деякі з пропозицій Президента «держави в смартфоні» доволі просто втілити, як наприклад, онлайн-взаємодію з громадянами через веб- застосунки. А правильно продумана маркетингова кампанія їх просування може принести десятки тисяч пропозицій.
Чи будуть громадяни задоволені, залежить від того, чи слідуватимуть за пропозиціями реальні дії з боку держави. А це вже питання зміни функціонування цілої системи державного управління.
Такий досвід у нас вже є. Україна запустила онлайн-портал вакансій на посади державної служби й отримала рекордну кількість заяв — понад 25 кандидатів на місце. Паралельно почали працювати над покращенням конкурсних процедур, включаючи тести на компетентність кандидатів та відбір на основі заслуг.
Без цього онлайн-інструмент не мав би реального ефекту. Але процес внутрішніх змін у бек-офісі доволі тривалий. Саме тому нам потрібно й надалі модернізовувати процедури конкурсного відбору. Також слід запроваджувати сучасну інформаційну систему управління держслужбовцями (HRMIS), яка міститиме ключові дані про них.
Ще одним прикладом служить створення можливості коментування законодавства в режимі онлайн. Але від цього не покращується його якість, яку 39% представників українського бізнесу вважають низькою.
Звичайно, що надання громадянам можливостей брати участь в управлінні державою онлайн — важливий крок, проте для підвищення якості законодавства недостатній лише онлайн-інтерфейс, необхідні глибокі зміни у процедурах, культурі державної служби, дисципліні в процесі планування, прийняття та виконання рішень. Для прикладу, за приблизними підрахунками, не більше 50% завдань в основних планах уряду на 2018 рік було виконано вчасно. Майже половина законів зазнають змін у перший же рік після їх прийняття, що свідчить про низьку якість покладеної в основу аналізу політику, недостатні консультації із заінтересованими сторонами та низьку якість підготовки проектів законодавчих актів.
Платформа онлайн-взаємодії для участі громадян у процесі законотворення може збільшити прозорість та дати змогу одержати більше ідей, але не виправить чинні проблеми, пов’язані з процедурами та культурою. Як уже зазначалося, потрібні зміни в культурі державної служби, модернізація процедур, забезпечення дисципліни та інші кроки.
Змінювати свідомість — від надання електронних послуг до служіння громадянам
Більшість громадян прагнуть якомога менше контактувати з державою. Вони не хочуть збирати «довідки», навіть в електронній формі. Вони не хочуть знати, які державні органи надають певні види послуги. А бажають одержувати необхідні послуги у зручний спосіб з мінімальними затратами часу і зусиль. Для цього держава має оптимізувати надання послуг і переведення їх в електронний формат — це не єдина умова. Багато послуг, які держава надає громадянину (G2C), повинні стати послугами, які одна державна установа надає іншій установі (G2G).
Наприклад, для одержання довідки про несудимість в Україні вже запроваджено як електронну послугу, але в майбутньому вона може перетворитися у формат обміну інформації між державними установами без посередництва громадян. Для цього потрібно проаналізувати, які послуги можна перевести у такий формат, і передбачити необхідні законодавчі зміни, щоб держава більше не запитувала в громадян інформацію, якою вона сама може володіти.
Також необхідно змінити підхід в обслуговуванні громадян — він має максимально відповідати їх потребам. Для прикладу, коли в сім’ї народжується дитина, батьки хочуть швидко й зручно здійснити всі державні процедури. Тому можливість одразу отримати 10 послуг, пов’язаних із народженням дитини, всього за 15 хвилин, не виходячи із пологового будинку, — це один з кращих прикладів впровадження цього підходу.
І Україна працює у впровадженні такого проекту «єМалятко».
Якісно побудована інфраструктура — критично важлива для «держави у смартфоні»
Для надання українцям максимально зручних послуг необхідна низка критично важливих інфраструктурних складових. Щоб «ліквідувати» більшість довідок, які наразі вимагаються від громадян, в Україні запроваджено систему електронної взаємодії державних реєстрів «Трембіта», яка побудована за прикладом естонської X-Road. У цій системі державні органи мають обмінюватися даними зі своїх реєстрів. Наразі установи почали приєднуватися до «Трембіти», проте не дуже поспішають ділитися своїми даними, які здебільшого існують ще лише в паперовому вигляді.
З іншого боку, онлайн-послуги будуть неможливими без належної та захищеної (а також зрозумілої та зручної для користувача!) системи unique електронної ідентифікації. Щоб все це запрацювало, необхідні зміни на рівні законодавства та в системі державного управління.
Слід дотримуватися принципу «цифровий за замовчуванням», який передбачає, що державні органи мають перевести всі можливі процеси в електронний формат. Наприклад, обмін документами має здійснюватися не додатково в електронному форматі, а виключно в ньому.
При всьому цьому важливо розуміти, щоб «держава в смартфоні» стала реальністю, однієї діджиталізації недостатньо. Необхідна серйозна робота щодо зміни процесів, структур та культури держслужбовців. Давайте будувати «смартдержаву в смартфоні».
Джерело: Юридичний вісник України
