Здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану: аналіз запропонованих змін

26 квітня у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану) №7316. Які саме зміни пропонується внести до кодексів, проаналізувала Надія Грищенко, юристка Ario Law Firm.

1. Під час дії воєнного чи надзвичайного стану передбачається можливість дистанційної роботи секретаря та надання його повноважень іншим працівникам апарату суду

Щоб претендувати на тимчасове виконання таких повноважень, працівник апарату суду повинен мати:

• вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність»;
• освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче молодшого спеціаліста.

У разі відсутності секретаря судового засідання, за розпорядженням керівника апарату (секретаріату) суду чи особи, яка виконує його обов’язки, такий працівник може здійснювати повноваження секретаря.

Під час здійснення таких повноважень відповідному працівнику може бути заявлено відвід із підстав, визначених процесуальними кодексами України для відводу секретаря.

Щодо дистанційної роботи секретаря судового засідання

Статтю процесуальних кодексів «Фіксування судового засідання технічними засобами» пропонується доповнити так: «В умовах воєнного чи надзвичайного стану, у разі неможливості здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Секретар судового засідання може вести протокол засідання у режимі відеоконференції (дистанційно)».

Відповідно, за воєнного чи надзвичайного стану та неможливості здійснення повного фіксування судового засідання техзасобами дистанційною роботою секретаря можна буде назвати його можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та ведення протоколів таких засідань.

2. Визначаються особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного стану

Якщо неможливо забезпечити повідомлення учасників в існуючому процесуальному порядку, законопроєктом пропонується встановити, що суд викликає або повідомляє учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами (телефонограма, СМС-повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо). Це стосується й оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (із посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке має бути розміщене:

• не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання, у разі повідомлення про перше судове засідання у справі;
• не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання, у разі повідомлення про інші судові засідання (не перше) у справі або у разі вчинення відповідної процесуальної дії.

Тобто у сукупності суд має здійснити 3 повідомлення учасника справи про судове засідання шляхом:

• засобів комунікації;
• опублікування відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
• оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отримавши повідомлення, учасник справи має негайно підтвердити суду про отримання/ознайомлення із відповідним викликом за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС-повідомлення, повідомлення у месенджерах тощо).

Передбачено, що текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем до справи та вважається належним повідомленням учасника судового процесу.

Саме з моменту підтвердження буде вважатися, що учасник справи є належно повідомленим про судове засідання.

3. Передбачається, що підготовче провадження та/або судовий розгляд має бути проведений протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи

4. Законопроєктом пропонується розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій

Зокрема: «Під час дії воєнного чи надзвичайного стану справи, розгляд яких здійснюється в порядку загального провадження, суд з власної ініціативи може прийняти рішення про розгляд такої справи без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, за виключенням подачі стороною, яка не є суб’єктом владних повноважень, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції або клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду.

Розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами можливий у разі направлення судом сторонам повідомлення про такий розгляд справи у спосіб та у порядку, визначеному цим Кодексом, а також у разі надходження до суду підтвердження про отримання сторонами цього повідомлення».

Тобто якщо справа підлягає розгляду у загальному провадженні і ви не бажаєте, щоб її розгляд здійснювався в порядку письмового провадження, для забезпечення своєї участі у судовому засіданні потрібно направити до суду клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції чи про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду.

Якщо ж справа має розглядатися за правилами письмового провадження, то суд має повідомити про це учасників справи у спосіб, визначений процесуальним кодексом, та отримати підтвердження про отримання сторонами такого повідомлення.

Про передбачені особливості для перегляду судових рішень в умовах воєнного чи надзвичайного стану

По-перше, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

По-друге, суд касаційної інстанції розглядає усі справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

5. Пропонується поширити особливості розгляду судових справ, які застосовувалися у зв’язку із введенням карантину через COVID-19, також і на період дії воєнного чи надзвичайного стану

Тобто в умовах воєнного чи надзвичайного стану учасники справи, їх представники можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних техзасобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису.

Не менш важливою є пропозиція передбачити в процесуальних кодексах України (КАС, ГПК та ЦПК), що в умовах воєнного або надзвичайного стану, карантину суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами процесуальних кодексів, якщо визнає причини їх пропуску поважними і зумовленими обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином, дією воєнного або надзвичайного стану. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Так само суд зможе продовжувати процесуальні строки на зазначених вище підставах.

6. Визначається особливість вручення судового рішення на період дії воєнного чи надзвичайного стану

Порядок вручення судового рішення, що закріплений у процесуальних кодексах України, зберігається.

Однак якщо за закріпленим порядком вручення судового рішення учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, є неможливим, то вони повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо отримання судового рішення в паперовому вигляді

Законопроєкт передбачає, що за заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається чи видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану.

Замість підсумків

Поточна редакція законопроєкту №7316 не є остаточною. Тому є вірогідність її редагування та доповнення.

Сподіваюся, що його опрацювання та прийняття встановить дієві на практиці механізми здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного часу, що буде сприяти реалізації та захисту прав громадян.

Поділитися

Твітнути