Connect with us

Кримінальна хроніка

Як із прокуратури зникали долари

Тридцять першого березня Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги колишнього прокурора Дмитра Макогона, який вимагав скасувати наказ Генерального прокурора України, котрим той був звільнений з органів прокуратури за фальсифікацію кримінальних проваджень і втрату речових доказів у вигляді 100 тисяч гривень і 3 950 доларів США.

Оскаржуваний наказ було видано ще 3 березня 2017 року за результатами службового розслідування, проведеного комісією Військової прокуратури сил Антитерористичної операції, яка виявила дуже цікаві речі в діяльності позивача, котрий до свого звільнення працював на посаді прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону.

Один з її епізодів пов’язаний із кримінальним провадженням стосовно заступника начальника відділу митного аудиту Управління митного аудиту ГУ ДФС у Харківській області. В лютому 2016 р. цей чоловік був затриманий працівниками СБУ одразу ж після одержання 40 тисяч гривень хабара від одного митного брокера, який просив за це не проводити митну перевірку дружньої йому фірми, котра шляхом неправильного оформлення митної декларації хотіла ухилитися від сплати до державного бюджету 112 тисяч гривень. Операція з викриття була проведена шляхом контрольованої передачі грошових коштів, які, згідно санкції голови Служби безпеки України були видані уявному хабародавцю з фондів фінансового відділу Управління СБУ в Харківській області.

Розслідуванням цієї справи займалася військова прокуратура і зловмиснику було пред’явлене обвинувачення за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди), санкція якої передбачала безумовне позбавлення волі. Саме з таким обвинуваченням слідчим був складений обвинувальний акт, затверджений військовим прокурором Харківського гарнізону, але Макогон, який здійснював процесуальне керівництво в даному провадженні, переписав його таким чином, ніби спійманий на хабарі митник обвинувачувався у дрібному шахрайстві (ч. 1 ст. 190 ККУ).

Вироком Дзержинського районного суду Харкова від 19 грудня 2016 р. його було засуджено до штрафу в сумі 850 грн без заборони працювати в митних органах. Про подальшу долю вилучених у нього 40 тисяч гривень, які зберігалися в сейфі Макогона у вироку нічого сказано не було, оскільки в намальованому ним фальшивому обвинувальному акті питання про те, куди їх потім подіти, перед судом не ставилося. Згодом вони безслідно зникли.

Про ухвалення цього вироку Макогон, як це належало зробити на вимогу відомчої інструкції, вищестояще керівництво не поінформував, що також зіграло свою роль – після того, як ця темна історія стала надбанням гласності, військова прокуратура звернулася до Апеляційного суду Харківської області з питанням про перегляд вироку, але їй було відмовлено за сплином строку апеляційного оскарження.

За приблизно таким же сценарієм розгорталися події в історії з кримінальним переслідуванням колишнього начальника відділення комплектування Жовтневого об’єднаного районного військового комісаріату Харкова, затриманого після одержання двох тисяч доларів хабара від місцевої мешканки, яка таким чином хотіла допомогти своєму знайомому ухилитися від призову на військову службу. Тільки йому було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 ККУ, а Макогон переписав обвинувальний акт на її частину 1, внаслідок чого зловмиснику було призначене покарання у вигляді штрафу в сумі 25,5 тис. грн, щоправда з позбавленням права займати керівні посади в органах державної влади строком на два роки.

Службовим розслідуванням також було встановлено, що з вини Макогона зникли гроші, визнані речовими доказами в ще одному кримінальному провадженні, в ході якого в одержанні чималої суми хабара було викрито начальника відділу прикордонного пункту «Куп’янськ». З тексту судових рішень в адміністративних справах можна дізнатися, що у зв’язку з цим ще в лютому 2017 р. було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 КК України за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, але попри це (що минуло вже три роки) жодного натяку на те, що Макогону було пред’явлене обвинувачення, обрано запобіжний захід чи ухвалено обвинувальний вирок, у цих документах не міститься.

Зате відомо, що одразу ж після звільнення з органів прокуратури за негативними мотивами колишній прокурор подав позов до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просив, по­перше, визнати наказ Генпрокурора незаконним й таким, що підлягає скасуванню, по­друге, поновити його на роботі на посаді прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону, по­третє, стягнути з ГПУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Свої вимоги він обгрунтовував тим, що покарання у вигляді звільнення не відповідає ступеню його вини, що в спірному наказі не зазначено, коли вчинено та коли виявлено проступок і що позивача було позбавлено можливості ознайомитися з висновками службового розслідування та оскаржити його.

Суд, розглянувши матеріали справи, вирішив, що надані Макогоном докази не доводять незаконність оскаржуваного ним наказу, і своєю постановою від 1 червня 2017 р. в задоволенні позову відмовив. Це рішення було залишене без змін постановами Харківського апеляційного адміністративного суду, а зовсім недавно і Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Джерело: Юридичний вісник України

Кримінальна хроніка

Справа про вирубку буків

Двом колишнім посадовцям одного з державних лісогосподарств Закарпатської області інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею «службова недбалість»

У Нацполіції заявляють про направлення до суду обвинувального акта щодо колишніх посадовців лісового господарства на Закарпатті, які допустили вирубку лісу на три мільйони гривень. «Досудовим розслідуванням встановлено, що перебуваючи на посадах у держпідприємстві, особи допустили незаконну вирубку понад 400 дерев породи бук. Внаслідок цього державі було завдано збитків на суму понад три мільйони гривень», – йдеться в повідомленні.

Як вказується, двом колишнім посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею «службова недбалість». Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років і зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Нагадаємо, раніше британська неприбуткова організація Earthsight оприлюднила дослідження, здійснене протягом 18 місяців, яке виявило, що «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисів та ведмедів»

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Кримінальна хроніка

П’ятнадцять тисяч «зелених» за вирішення земельних питань

Служба безпеки України затримала на хабарі чоловіка, який за гроші пропонував комерсанту вирішити «питання» оренди землі в столиці через посадовців КМДА та депутатів Київської міськради.

Про це повідомляє прес-служба СБУ. Зловмисник вимагав від бізнесмена 15 тисяч доларів за допомогу в поновленні договору оренди земельної ділянки комерційного призначення в Голосіївському районі столиці. За версією слідства, для проведення оборудки зловмисник залучив свого родича, який працює на керівній посаді в КМДА.

Правоохоронці задокументували отримання першої частини хабара в розмірі 5 тисяч доларів. Пізніше співробітники спецслужби затримали зловмисника під час одержання другого «траншу» в 10 тисяч «зелених».

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Кримінальна хроніка

За хабар судитимуть співробітників СБУ

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора завершено досудове розслідування та направлено до суду обвинувальний акт стосовно начальника сектору та оперуповноваженого територіального управління Служби безпеки України за фактом одержання неправомірної вигоди.

Досудовим розслідуванням встановлено, що правоохоронці вимагали та отримали 2 тисячі доларів США неправомірної вигоди за невжиття заходів щодо скасування іноземним громадянам посвідок на тимчасове проживання в Україні, а також за ненаправлення до органів Державної міграційної служби інформації, яка б стала підставою для відмови в оформленні або видачі посвідок на постійне проживання в Україні.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді