МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
17.11.2016 № 610
Про затвердження Положення про середньострокове та короткострокове оборонне планування в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України
Відповідно до Закону України “Про організацію оборонного планування” та з метою організації і виконання заходів середньострокового, короткострокового оборонного планування в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України, здійснення їх координації та контролю, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про середньострокове та короткострокове оборонне планування в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 19 січня 2010 року № 15 “Про затвердження Положення про організацію та здійснення середньострокового та короткострокового оборонного планування в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України” (зі змінами).
3. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.
Міністр оборони України генерал армії України |
С. Т. Полторак |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
від 17.11.2016 № 610
ПОЛОЖЕННЯ
про середньострокове та короткострокове оборонне планування в
Міністерстві оборони України і Збройних Силах України
1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає організацію та проведення середньострокового та короткострокового оборонного планування у структурних підрозділах Міністерства оборони України (далі – МО України) та Генерального штабу Збройних Сил України (далі – ГШ ЗС України), командуваннях видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України (далі – командування видів ЗС України), інших органах військового управління, з’єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі – ЗС України).
1.2. Середньострокове оборонне планування здійснюється в МО України та ЗС України з метою визначення комплексу практичних заходів організаційно-технічного і соціально-економічного характеру, спрямованих на досягнення визначеного рівня готовності ЗС України до виконання завдань із забезпечення обороноздатності держави на плановий період, шляхом розроблення відповідних програм на середньострокову перспективу.
1.3. Короткострокове оборонне планування здійснюється в МО України та ЗС України з метою деталізації, а за необхідності – уточнення показників середньострокових програм шляхом розроблення щорічних планів утримання та розвитку ЗС України, вироблення раціональних управлінських рішень щодо ефективного використання наявних та виділених ресурсів.
1.4. Суб’єктами середньострокового та короткострокового оборонного планування в МО України та ЗС України є структурні підрозділи МО України та ГШ ЗС України, командування видів ЗС України, інші органи військового управління, які в межах наданих повноважень безпосередньо організовують і здійснюють середньострокове та короткострокове оборонне планування.
1.5. Об’єктами середньострокового та короткострокового оборонного планування в МО України та ЗС України є військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації ЗС України.
1.6. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Державна оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки (Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки) (далі – ДПР ОВТ) – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на забезпечення розроблення, закупівлі нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені із завданнями і заходами Державної програми розвитку Збройних Сил України (далі – ДПР) за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням;
програма розвитку виду Збройних Сил України (далі – Програма розвитку виду) – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на досягнення та підтримання необхідних для гарантованого виконання покладених завдань оперативних (бойових) спроможностей виду ЗС України, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені із завданнями і заходами ДПР за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням;
спільний наказ МО України та ГШ ЗС України з організації оборонного планування у ЗС України на наступний період (далі – наказ з організації оборонного планування) – основний керівний документ з організації оборонного планування в МО України та ЗС України, який видається щороку з метою уточнення пріоритетів, визначення відповідальних за напрями розвитку ЗС України, строків розроблення основних планувальних та коригування програмних документів оборонного планування;
наказ МО України про організацію складання проектів кошторисів розпорядниками коштів нижчого рівня (далі – наказ про організацію складання проектів кошторисів) – нормативно-правовий акт, який визначає заходи з організації та вихідні дані для складання проектів кошторисів на наступний рік розпорядниками коштів усіх рівнів та строки їх проведення;
напрями розвитку ЗС України (далі – напрями розвитку) – сфери діяльності ЗС України, за якими плануються та здійснюються завдання і заходи розвитку ЗС України з метою досягнення ними визначених спроможностей щодо виконання покладених завдань за призначенням, з визначенням показників їх виконання та відповідних обсягів фінансових ресурсів;
завдання розвитку ЗС України (далі – завдання розвитку) – сукупність взаємопов’язаних, деталізованих та збалансованих з фінансовим ресурсом заходів, які спрямовані на досягнення конкретних цілей у рамках відповідного напряму розвитку;
захід розвитку ЗС України (далі – захід розвитку) – об’єм робіт у межах визначеного обсягу фінансування, узгоджений за строками та складом виконавців, у рамках відповідного завдання розвитку;
Орієнтовний план утримання та розвитку Збройних Сил України на наступний та два подальші роки (далі – Орієнтовний план утримання та розвитку) – комплекс взаємопов’язаних і деталізованих заходів, які сплановані за напрямами розвитку ЗС України на наступний та два подальші роки, орієнтованих на досягнення цілей ДПР на відповідний період, з визначенням виконавців та потреби на роки після завершення дії ДПР, уточненням розподілу обсягів фінансових ресурсів, і є підставою для формування та обґрунтування бюджетного запиту МО України;
План утримання та розвитку Збройних Сил України на відповідний бюджетний період (далі – План утримання та розвитку) – комплекс взаємопов’язаних і деталізованих заходів, які сплановані за напрямами розвитку ЗС України на наступний рік, спрямовані на досягнення проміжних цілей ДПР у межах видатків Державного бюджету України для МО України та є підставою для розроблення (коригування) органами військового управління планувальних документів на відповідний період;
плани утримання та розвитку видів Збройних Сил України (далі – плани утримання та розвитку видів) – комплекси взаємопов’язаних і деталізованих заходів, які сплановані за напрямами розвитку ЗС України, узгоджені із заходами Плану утримання та розвитку за строками виконання та ресурсним забезпеченням, спрямовані на досягнення проміжних цілей програм розвитку видів у межах видатків Державного бюджету України для МО України на відповідний період. Плани утримання та розвитку видів є підставою для розроблення (коригування) командуваннями видів (окремих родів військ (сил)) ЗС України планувальних документів на відповідний період.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про організацію оборонного планування”.
2. Організація та здійснення середньострокового оборонного планування
2.1. Середньострокове оборонне планування в межах планового періоду спрямовується на забезпечення реалізації заходів розвитку ЗС України, визначених нормативно-правовими актами довгострокового оборонного планування.
Основними документами середньострокового оборонного планування є:
• ДПР;
• ДПР ОВТ;
• інші державні цільові оборонні програми;
• Програми розвитку видів.
За потреби можуть розроблятись інші документи на середньострокову перспективу.
Порядок проведення заходів середньострокового оборонного планування наведений у додатку 1 до цього Положення.
2.2. Середньострокове оборонне планування здійснюється з урахуванням змін воєнно-політичної обстановки, реальних і потенційних воєнних загроз, сценаріїв та ситуацій застосування ЗС України. Визначаються (уточнюються) необхідні можливості, потреба в ресурсах, склад, структура та чисельність ЗС України в мирний та воєнний час.
Для уточнення складу, структури, чисельності ЗС України та необхідного рівня їх матеріально-технічного забезпечення ГШ ЗС України за участю інших органів військового управління ЗС України визначає:
– потребу в озброєнні і військовій техніці, матеріально-технічних засобах для вирішення завдань у мирний час, у разі виникнення кризової ситуації воєнного характеру та у воєнний час;
– узагальнені за всіма завданнями, сценаріями та ситуаціями необхідні спроможності ЗС України;
– потребу в коштах на реалізацію ДПР.
Отримані дані є основою для розроблення перспективних структури та складу ЗС України, пропозицій щодо розвитку системи управління, функціональних структур, військових частин та установ, які забезпечують життєдіяльність ЗС України.
2.3. На підставі Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня України та прогнозних показників видатків Державного бюджету України на потреби оборони на середньострокову перспективу розпочинається робота з розроблення проекту ДПР як єдиного програмного документа розвитку ЗС України з визначенням заходів і видатків детально – на наступні три роки та орієнтовно – на подальшу середньострокову перспективу.
Розроблення та впровадження ДПР є основним завданням середньострокового оборонного планування.
Проект ДПР розробляється на плановий період у рік, що передує останньому року дії попередньої ДПР, та до 31 травня відповідно до порядку, встановленого Законом України “Про організацію оборонного планування”, Кабінет Міністрів України вносить попередньо схвалений проект ДПР на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.
2.4. Визначені у ДПР стратегічні та оперативні цілі, завдання і заходи розвитку ЗС України структурно пов’язані та деталізуються в програмах розвитку видів та Планах утримання та розвитку.
2.5. У заходах ДПР, програм розвитку видів, спрямованих на досягнення цілей партнерства, робиться посилання на відповідні цілі партнерства.
2.6. Державним замовником-координатором ДПР є МО України.
Проект ДПР розробляється ГШ ЗС України під керівництвом Міністра оборони України.
2.7. З метою узгодження заходів, які направлені на розроблення ДПР за пріоритетами, завданнями, часом (термінами), ресурсами, та недопущення розбіжностей ГШ ЗС України організовується взаємодія між розробниками розділів ДПР.
Проекти Програм розвитку видів, зміст та структура яких аналогічна ДПР, погоджуються з відповідальними за формування та виконання розділів ДПР.
Узгодження фінансово-економічних та інших показників Програм розвитку видів з показниками ДПР покладається на Головне управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України (далі – ГУО та МП ГШ ЗС України).
2.8. Погоджені проекти Програм розвитку видів затверджуються відповідними наказами ГШ ЗС України у двомісячний термін після затвердження ДПР.
2.9. Реалізація пропозицій, які не відповідають заходам ДПР, здійснюється після внесення змін до зазначених документів відповідно до порядку, визначеного в розділі 6 цього Положення.
3. Організація та здійснення короткострокового оборонного планування
3.1. Під час здійснення короткострокового оборонного планування уточнюються раніше прийняті рішення щодо здійснення заходів з утримання та розвитку ЗС України відповідно до вимог ДПР та щорічно готуються:
• Річні національні програми;
• Військово-політичні вказівки Міністра оборони України;
• наказ з організації оборонного планування;
• пропозиції до попередніх показників проекту Державного бюджету України на наступний рік, прогнозу видатків на два подальші роки та змін до переліку бюджетних програм;
• Орієнтовний план утримання та розвитку;
• бюджетний запит МО України;
• пропозиції МО України до проекту основних показників державного оборонного замовлення на відповідний період;
• наказ про організацію складання проектів кошторисів;
• зведений кошторис МО України;
• План утримання та розвитку;
• плани утримання та розвитку видів;
• звіти про виконання заходів короткострокового планування за минулий період.
За потреби можуть розроблятись інші документи, які деталізують та обґрунтовують необхідність проведення заходів та витрат на них.
Строки подання, форми та зміст пропозицій і розрахунків можуть бути уточнені відповідними розпорядженнями та директивами ГШ ЗС України.
3.2. Вихідними даними для здійснення короткострокового оборонного планування є:
– заходи та показники Стратегічного оборонного бюлетеня України;
– результати виконання заходів ДПР та Плану утримання та розвитку за минулий період;
– прогнозні показники видатків Державного бюджету України на оборону;
– заходи та показники ДПР;
– заходи та показники ДПР ОВТ;
– проект закону України про Державний бюджет України, схвалений Кабінетом Міністрів України та зареєстрований на офіційному веб-сайті Верховної Ради України;
– закон України про Державний бюджет України;
– інші вимоги нормативних документів з питань короткострокового оборонного планування.
3.3. Порядок здійснення заходів короткострокового оборонного планування
3.3.1. Короткострокове оборонне планування у ЗС України враховує всі заходи діяльності ЗС України на відповідний період з урахуванням прогнозних показників видатків зведеного бюджету на оборону, визначених нормативно-правовими актами України. Порядок проведення заходів короткострокового оборонного планування наведений у додатку 2 до цього Положення.
Процедура короткострокового оборонного планування здійснюється циклічно з урахуванням процедур та термінів бюджетного процесу в Україні.
3.3.2. На підставі документів середньострокового оборонного планування, пропозицій командувань видів ЗС України та інших органів військового управління відповідальні за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України щорічно до 1 листопада надають узагальнені пропозиції до ГШ ЗС України (через ГУО та МП ГШ ЗС України) для підготовки проекту наказу з організації оборонного планування.
3.3.3. У ГШ ЗС України отримані пропозиції аналізуються та уточнюються пріоритети діяльності.
За підсумками проведеної роботи проект наказу з організації оборонного планування встановленим порядком подається на підпис Міністру оборони України.
3.3.4. З метою формування та обґрунтування бюджетного запиту МО України ГШ ЗС України розробляється Орієнтовний план утримання та розвитку, який підписується начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України та затверджується Міністром оборони України.
3.3.5. Вихідні дані для розроблення Орієнтовного плану утримання та розвитку, його структура, порядок розроблення, оформлення та використання визначаються (розробляються) відповідно до Військового стандарту “Оборонне планування. Орієнтовний план утримання та розвитку Збройних Сил України на наступний та два подальші роки. Порядок розроблення та використання” 01.040.002 – 2014(01) (далі – ВСТ 01.040.002 – 2014(01)).
3.3.6. Відповідальні за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України щорічно визначаються наказом з організації оборонного планування.
3.3.7. У період підготовки бюджетного запиту МО України Департамент фінансів Міністерства оборони України (далі – Департамент фінансів) разом з ГШ ЗС України вживають заходів щодо збалансування видатків на потреби ЗС України за всіма бюджетними програмами. За необхідності проводиться засідання Бюджетної комісії Міністерства оборони України (далі – Бюджетна комісія).
3.3.8. Під час розгляду Кабінетом Міністрів України (серпень – вересень) бюджетного запиту МО України за необхідності готуються пропозиції Міністра оборони України та начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Президента України про збільшення (зменшення) видатків за напрямами фінансування або зменшення (збільшення) обсягів завдань, покладених на ЗС України.
3.3.9. На підставі проекту закону України про Державний бюджет України, схваленого Кабінетом Міністрів України та зареєстрованого на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, розпочинається формування проекту Плану утримання та розвитку.
У разі невідповідності видатків проекту Державного бюджету України показникам бюджетного запиту МО України проводиться засідання Бюджетної комісії, на якому готуються пропозиції щодо уточнення розподілу видатків МО України за бюджетними підпрограмами. Затверджене Міністром оборони України рішення Бюджетної комісії доводиться до відповідних органів військового управління в установленому порядку.
У місячний термін з часу реєстрації на офіційному веб-сайті Верховної Ради України проекту закону України про Державний бюджет України відповідальні за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України подають узагальнені Пропозиції до проекту Плану утримання та розвитку до ГУО та МП ГШ ЗС України.
У двомісячний термін з часу реєстрації на офіційному веб-сайті Верховної Ради України проекту закону України про Державний бюджет України в установленому порядку погоджений проект Плану утримання та розвитку доводиться до Департаменту фінансів у повному обсязі, а до інших органів військового управління – у частині, що стосується. Погоджений проект Плану утримання та розвитку є підставою для підготовки пропозицій до зведеного кошторису МОУ, паспортів бюджетних програм, державного оборонного замовлення та річних планів закупівель.
3.3.10. Розроблення Плану утримання та розвитку здійснюється відповідно до Військового стандарту “Оборонне планування. План утримання та розвитку Збройних Сил України. Порядок розроблення, виконання та звітування” 01.040.001 – 2013(01) (далі – ВСТ 01.040.001 – 2013(01)).
3.3.11. У двотижневий термін після затвердження зведеного кошторису МО України відповідальні за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України, за якими відбулися зміни обсягів видатків, подають до ГУО та МП ГШ ЗС України уточнені пропозиції до проекту Плану утримання та розвитку.
3.3.12. У місячний термін після затвердження зведеного кошторису МО України остаточно скоригований і погоджений з відповідальними за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України, за якими змінено обсяги видатків Державного бюджету України на відповідний рік, План утримання та розвитку подається на затвердження Міністру оборони України.
Затверджений План утримання та розвитку доводиться до Департаменту фінансів у повному обсязі, а до інших органів військового управління – у частині, що стосується.
Плани утримання та розвитку видів затверджуються у двотижневий термін після затвердження Плану утримання та розвитку.
3.3.13. Плани утримання та розвитку видів розробляються командуваннями видів (окремих родів військ (сил)) ЗС України з максимально можливою деталізацією до кожної військової частини, попередньо погоджуються з відповідальними за формування та виконання напрямів розвитку, бюджетних програм та подаються на погодження до ГШ ЗС України (через ГУО та МП ГШ ЗС України). Плани утримання та розвитку видів підписуються начальниками штабів – першими заступниками командувачів видів Збройних Сил України (окремих родів військ (сил)) і затверджуються командувачами видів Збройних Сил України (окремих родів військ (сил)).
3.4. Фінансування заходів Плану утримання та розвитку та планів утримання та розвитку видів розпочинається з початком бюджетного періоду.
У разі несвоєчасного прийняття закону України про Державний бюджет України фінансування заходів короткострокового планування здійснюється згідно з вимогами Бюджетного кодексу України та інших нормативно- правових актів.
3.5. Організація планування, всебічне забезпечення та здійснення контролю за виконанням організаційних заходів у ЗС України є складовою частиною оборонного планування та здійснюються з метою планового досягнення визначених результативних показників, виконання заходів Державної програми з питань оптимізації структури та чисельності ЗС України відповідно до Військового стандарту “Оборонне планування. Порядок забезпечення заходів реформування (організаційних заходів) у Збройних Силах України” 01.040.005 – 2016 (01) (далі – ВСТ 01.040.005 – 2016 (01)).
3.6. Внесення змін до Плану утримання та розвитку, порядку розроблення, розгляду та затвердження планів та інших документів з питань оборонного планування здійснюються на підставі наказів МО України, директив МО України та ГШ ЗС України, доручень Міністра оборони України.
Підготовка пропозицій про внесення змін та їх розгляд у разі виникнення протиріч здійснюється відповідно до розділу 6 цього Положення.
4. Організація та здійснення бюджетного планування
4.1. Бюджетне планування спрямовується на забезпечення підготовки бюджетного запиту та розроблення зведеного кошторису МО України. Бюджетне планування в ході короткострокового планування складається з чотирьох етапів відповідно до Порядку проведення заходів короткострокового оборонного планування (додаток 2 до цього Положення):
– визначення попередніх показників Державного бюджету України на наступний рік, прогноз видатків на подальші роки та змін до переліку бюджетних програм;
– формування та направлення до Міністерства фінансів України бюджетного запиту МО України;
– супроводження проекту закону України про Державний бюджет України;
– затвердження зведеного кошторису МО України та паспортів бюджетних програм.
Департамент фінансів у межах своїх повноважень відповідає за формування та супроводження бюджетного запиту МО України, здійснює координацію та контроль заходів бюджетного планування.
Формування бюджетного запиту МО України здійснюється в ході короткострокового оборонного планування на підставі показників ДПР, Орієнтовного плану утримання та розвитку.
Під час формування та супроводження бюджетного запиту МО України відповідальні за формування і виконання бюджетних програм МО України та уповноважені органи військового управління керуються вимогами Бюджетного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетний процес в Україні.
4.2. Виходячи з визначених Бюджетною комісією обсягів видатків відповідальні за формування та виконання бюджетних програм подають до Департаменту фінансів обґрунтовані і узгоджені з ГУО та МП ГШ ЗС України пропозиції щодо видатків на відповідні роки. За необхідності надаються пропозиції щодо змін переліку та назв бюджетних програм.
4.3. Департамент фінансів узагальнює отримані пропозиції та за погодженням з начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України подає їх Міністру оборони України.
Затверджені Міністром оборони України попередні показники проекту бюджету на наступний рік та прогнозу видатків на два подальші роки подаються до Міністерства фінансів України (терміни та форми подання щорічно визначає Міністерство фінансів України).
4.4. З метою узгодження позицій МО України та Міністерства фінансів України щодо реальної потреби ЗС України на наступний рік (до затвердження граничних обсягів видатків) за ініціативи МО України проводяться узгоджувальні наради уповноважених представників МО України та Міністерства фінансів України на різних рівнях.
4.5. Після доведення Міністерством фінансів України граничних обсягів видатків загального фонду Державного бюджету України на наступний рік (червень – липень) Бюджетна комісія на підставі узгоджених пропозицій МО України та ГШ ЗС України розглядає розподіл вказаних видатків між бюджетними програмами. Виконавці, відповідальні за формування і виконання бюджетних програм, здійснюють захист показників бюджетних програм (підпрограм) на засіданні Бюджетної комісії.
За результатами проведеної роботи Бюджетна комісія готує пропозиції щодо уточнення розподілу граничних показників видатків між бюджетними програмами за загальним фондом, видатків спеціального фонду бюджетного запиту МО України, а також обсягів додаткового бюджетного запиту (понад граничні показники). Зазначені пропозиції Департамент фінансів подає на розгляд та затвердження Міністру оборони України.
4.6. Департамент фінансів готує відповідні документи з доведенням інструктивних матеріалів та форм подання пропозицій до бюджетного запиту МО України, а за необхідності готує доручення Міністра оборони України з цього питання.
Відповідні структурні підрозділи МО України та ГШ ЗС України опрацьовують пропозиції до бюджетного запиту МО України, погоджують їх з ГУО та МП ГШ ЗС України, відповідальними за формування та виконання напрямів розвитку ЗС України (у частині, що стосується) та в установлений термін надають уточнені пропозиції до Департаменту фінансів.
На підставі отриманих пропозицій Департамент фінансів готує бюджетний запит МО України, подає його на підпис Міністру оборони України та у встановлений термін направляє до Міністерства фінансів України.
4.7. Після опрацювання бюджетного запиту МО України та проведення погоджувальних нарад в Міністерстві фінансів України невирішені питання щодо видатків на потреби ЗС України виносяться для розгляду на засідання Ради національної безпеки і оборони України.
Департамент фінансів МО України своєчасно інформує керівництво МО України та ГШ ЗС України про стан проходження бюджетного запиту МО України в Міністерстві фінансів України, Кабінеті Міністрів України та Верховній Раді України.
4.8. Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Державного бюджету України на наступний рік відповідальні за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм) на підставі відповідного наказу МО України організовують роботу щодо складання проектів кошторисів розпорядниками коштів нижчого рівня.
4.9. Протягом двох тижнів після оприлюднення закону України про Державний бюджет України відповідальні за формування і виконання бюджетних програм узгоджують з ГУО та МП ГШ ЗС України уточнені пропозиції до зведеного кошторису МО України, паспортів бюджетних програм та за встановленою формою подають їх до Департаменту фінансів.
4.10. На підставі отриманих пропозицій та проекту Плану утримання та розвитку Департамент фінансів готує проект зведеного кошторису МО України, подає його на погодження начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України та на затвердження Міністру оборони України. Затверджений зведений кошторис МО України доводиться Департаментом фінансів до ГУО та МП ГШ ЗС України в повному обсязі до розпорядників коштів та відповідальних за формування і виконання бюджетних програм – у частині, що їх стосується.
4.11. У двотижневий термін після оприлюднення закону України про Державний бюджет України Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України спільно з Департаментом фінансів у встановленому порядку подає до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України уточнені пропозиції МО України до основних показників державного оборонного замовлення, які повинні відповідати проекту Плану утримання та розвитку.
4.12. У місячний термін від дня набрання чинності закону України про Державний бюджет України на підставі затвердженого зведеного кошторису МО України спільним наказом Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України затверджуються паспорти бюджетних програм.
5. Повноваження органів військового управління з питань середньострокового та короткострокового оборонного планування
5.1. На структурні підрозділи МО України з питань оборонного планування покладаються такі завдання:
– розроблення Воєнної доктрини України, пропозицій до Стратегії національної безпеки України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, проектів законів України та інших нормативно-правових актів з питань оборони та військового будівництва;
– формування та реалізація державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони та галузі оборонного планування;
– розроблення за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади Стратегічного оборонного бюлетеня України на довгострокову перспективу, здійснення міжвідомчої координації проведення оборонного огляду в Україні;
– аналіз воєнно-політичної обстановки та визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України;
– визначення цілей (стратегічних та оперативних) розвитку ЗС України;
– визначення цілей (стратегічних та оперативних) розвитку наукової і науково-технічної діяльності у воєнній сфері;
– розроблення та моніторинг реалізації відповідних державних програм (у тому числі цільових) та планів; формування бюджетного запиту МО України; формування відповідно до визначених ГШ ЗС України потреб, вимог та пріоритетів основних показників державного оборонного замовлення.
5.2. На структурні підрозділи ГШ ЗС України з питань оборонного планування покладаються такі завдання:
– розроблення проектів законів України, інших нормативно-правових актів, наказів МО України, наказів та директив ГШ ЗС України стосовно розвитку ЗС України;
– визначення потреб в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні, необхідних для належного виконання завдань ЗС України, здійснення контролю за їх отриманням;
– участь у формуванні бюджетного запиту МО України;
– визначення потреби, вимог та пріоритетів, основних показників для формування державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, модернізацію, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна, виконання робіт і надання послуг;
– розроблення ДПР, Плану утримання та розвитку, здійснення інших заходів середньострокового та короткострокового оборонного планування у ЗС України;
– інформаційне забезпечення керівництва МО України та ГШ ЗС України щодо перспективного складу ЗС України, їх орієнтовної чисельності, потреби в коштах на утримання існуючих і перспективних структур, на проведення заходів розвитку, інших даних у межах компетенції відповідних управлінь.
5.3. На командування видів ЗС України та інші органи військового управління, які залучаються до процесу підготовки пропозицій, розроблення та уточнення відповідних програм і планів з питань оборонного планування покладаються завдання щодо:
– підготовки пропозицій до законодавчих актів та інших нормативно- правових актів з питань оборонного планування;
– участі в оцінці характеру збройної та інформаційної боротьби, реальних і потенційних зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
– розроблення стратегії розвитку видів ЗС України (військових частин і установ, які не належать до видів ЗС України), створення єдиної бази даних для планування;
– оперативно-стратегічного, наукового, фінансово-економічного обґрунтування структури видів ЗС України (військових частин і установ, які не належать до видів ЗС України) та заходів щодо їх розвитку;
– безпосереднє розроблення програм розвитку видів і планів утримання та розвитку, координації їх виконання;
– участі у розробленні проекту ДПР;
– участі у розробці основних показників державного оборонного замовлення на планований період;
– розроблення перспективних штатів органів військового управління, військових частин і установ ЗС України;
– підготовки та надання звітів про виконання запланованих заходів та витрату коштів.
6. Координація заходів і контроль процесів середньострокового та короткострокового оборонного планування
6.1. Координація заходів і контроль процесів середньострокового та короткострокового оборонного планування здійснюються з метою оцінки та аналізу результатів виконання заходів розвитку ЗС України, своєчасного реагування на зміни умов виконання планів (програм) та їх уточнення, ефективного розподілу наявних ресурсів, дотримання порядку виконання заходів оборонного планування.
Відповідальність за організацію середньострокового та короткострокового оборонного планування у ЗС України, аналіз та контроль за реалізацією їх заходів покладається на ГУО та МП ГШ ЗС України, а в частині бюджетного планування – на Департамент фінансів.
Департамент воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони України і ГУО та МП ГШ ЗС України в межах своїх повноважень та за напрямом діяльності здійснюють координацію та контроль процесів оборонного планування в МО України та ЗС України відповідно.
Інші структурні підрозділи МО України та ГШ ЗС України, командування видів ЗС України організовують, координують, управляють і контролюють процеси планування та здійснення заходів оборонного планування у підпорядкованих військах (силах).
Збір, обробка та оцінка інформації щодо поточного стану ЗС України, моделювання їх перспективної структури з урахуванням фінансово- економічного обґрунтування проводяться підрозділами оборонного планування через відповідні підрозділи обробки інформації оборонного планування органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ та організацій.
6.2. Для усунення протиріч, які можуть виникати під час формування пропозицій, та для здійснення координації і управління оборонним плануванням у ЗС України на всіх рівнях військового управління плануються та проводяться відповідні погоджувальні наради. Метою нарад є координація заходів розвитку, доведення до відповідальних за розробку програм та планів фінансових обмежень і ресурсів, розгляд пропозицій та прийняття всебічно обґрунтованих рішень у рамках оборонного планування, а також дієвий контроль за ходом виконання заходів розвитку ЗС України.
На нарадах можуть розглядатися будь-які важливі питання щодо організації та проведення оборонного планування у ЗС України, обговорюватися пропозиції щодо проведення заходів розвитку ЗС України, доцільності розроблення програм та планів. Пропозиції, які виносяться на розгляд, завчасно розглядаються фахівцями МО України, ГШ ЗС України та видів ЗС України. За результатами розгляду пропозицій готуються висновки, які розглядаються на нараді.
У межах компетенції приймаються рішення щодо шляхів вирішення проблем, визначаються відповідальні за впровадження та строки виконання.
Для вирішення специфічних питань, у разі потреби, на наради можуть запрошуватися представники органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій.
Пропозиції, які виносяться на нараду, повинні містити таку інформацію:
– визначення проблеми – дається формулювання проблеми, наводяться причини її виникнення, окреслюються масштаби та можливі наслідки;
– роз’яснення необхідності розв’язання цієї проблеми;
– перелік обґрунтувань, за наявності прийнятих рішень з цього питання, які неможливо розв’язати в рамках існуючих рішень, програм та планів;
– обґрунтування відповідності мети пропозиції пріоритетним напрямам державної політики (посилання на нормативно-правові акти) та покладеним завданням;
– суттєві фактори – статистичні, аналітичні, інші дані, які необхідно взяти до уваги під час прийняття рішення;
– визначення орієнтовних обсягів фінансових витрат та їх перерозподілу між видами ЗС України;
– узгодження – чітко визначаються будь-які точки зору та розбіжності в позиціях заінтересованих органів військового управління, які виникли в ході консультацій.
Ініціатором проведення нарад та розгляду пропозицій можуть бути посадові особи та органи військового управління відповідних рівнів. Спочатку пропозиції розглядаються у відповідних органах військового управління і, за належного обґрунтування, подаються за підпорядкованістю до вищих органів військового управління, що забезпечить дотримання принципів програмно- цільового методу планування, а також поєднає три підходи до планування (зверху вниз, знизу вверх та механізм узгодження).
6.3. Внесення на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозицій щодо уточнення заходів ДПР здійснюється щорічно до 31 травня у разі зміни видатків для МО України, прийняття відповідних рішень Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, а також Міністром оборони України, начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України, які вимагають коригування заходів розвитку, на підставі обґрунтованих пропозицій відповідальних за формування та виконання цілей (стратегічних та оперативних) розвитку ЗС України, але не частіше одного разу на рік.
6.4.З метою організації виконання заходів утримання та розвитку у поточному році та підвищення їх ефективності здійснюється внесення змін до Плану утримання та розвитку відповідно до ВСТ 01.040.001-2013(01).
6.5. Контроль за виконанням програм здійснюється з метою:
• забезпечення виконання заходів та завдань програми у визначені строки;
• досягнення передбачених цільових (кількісних і якісних) показників програми;
• забезпечення використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів за призначенням.
Контроль за виконанням заходів і завдань ДПР здійснює МО України.
Контроль за виконанням розділів ДПР покладається на відповідальних за формування та виконання розділів ДПР.
6.6. У ході короткострокового оборонного планування контроль за виконанням заходів Плану утримання та розвитку, бюджетних програм МО України здійснює Департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони України під час проведення контрольно-ревізійних заходів, Департамент фінансів та ГУО та МП ГШ ЗС України планування – шляхом розгляду звітів.
7. Звітування про виконання заходів середньострокового та короткострокового оборонного планування
7.1. Протягом усього циклу середньострокового та короткострокового оборонного планування командири (начальники) та штаби всіх рівнів у встановлені терміни звітують за підпорядкованістю про виконання заходів, передбачених програмами (планами), та використання коштів на їх проведення, придбання озброєння і військової техніки, матеріально-технічних та інших засобів з визначеною кількістю та вартістю закупленого.
7.2. Звітування про результати виконання ДПР здійснюється відповідно до ВСТ 01.040.003 – 2014(01).
7.3. Звітування про виконання заходів Плану утримання та розвитку здійснюється відповідно до ВСТ 01.040.001-2013(01).
8. Кінцевим результатом середньострокового та короткострокового оборонного планування в МО України і ЗС України є раціональні управлінські рішення у формі прогнозів, програм та планів щодо реалізації державної політики у сфері оборони, які максимально враховуючи воєнно-політичну обстановку в регіоні та світі, геополітичне положення України та її економічні можливості, сприяють виконанню всебічно скоординованих заходів щодо розвитку ЗС України.
Начальник Головного управління оборонного та мобілізаційного планування – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант |
А. М. Сиротенко |
Додаток 1
до Положення про середньострокового та
короткострокового оборонного планування в
Міністерстві оборони України і Збройних Силах
України (пункт 2.1)
ПОРЯДОК
проведення заходів середньострокового оборонного планування
ПОРЯДОК
проведення заходів середньострокового оборонного планування
І етап – визначення вихідних даних.
1. Вивчення та аналіз довгострокових документів. Уточнення порядку та організації здійснення середньострокового оборонного планування.
2. Організація розроблення та підготовки проекту ДПР, координація дій відповідальних за підготовку пропозицій (співвиконавців) до розділів та додатків до ДПР щодо визначення потреби в ресурсах на розвиток ЗС України, уточнення складу, структури, чисельності на мирний та воєнний час, а також визначення необхідного рівня їх матеріально-технічного забезпечення та підготовки проектів Програм розвитку видів.
ІІ етап – визначення перспективних оперативних (бойових) спроможностей, завдань щодо їх досягнення.
3. Відпрацювання відповідальними за підготовку пропозицій (співвиконавцями) розділів та додатків до проекту ДПР, проектів Програм розвитку видів.
4. Вирішення спірних питань, надання консультативної допомоги у ході розроблення проекту ДПР.
ІІІ етап – планування та узгодження заходів за цілями (стратегічними та оперативними) розвитку ЗС України.
5. Узагальнення матеріалів, формування проекту ДПР, контроль та координація дій щодо його погодження.
6. Узгодження проекту ДПР із зацікавленими структурними підрозділами МО України та ГШ ЗС України, командуваннями видів ЗС України, центральними органами виконавчої влади, подання його на розгляд до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України.
ІV етап – затвердження ДПР та супроводження її заходів.
7. Схвалення ДПР.
8. Уточнення розробниками проектів Програм розвитку видів та подання їх на затвердження.
9. Погодження (допомога) розробникам проектів Програм розвитку видів.
10. Супроводження виконання заходів ДПР, Програм розвитку видів та уточнення їх заходів.
Додаток 2
до Положення про середньострокового та
короткострокового оборонного планування в
Міністерстві оборони України і Збройних Силах
України (пункт 2.1)
ПОРЯДОК
проведення заходів короткострокового оборонного планування
ПОРЯДОК
проведення заходів короткострокового оборонного планування
1. Прийняття рішення щодо схвалення прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньострокову перспективу.
2. Подання уточнених даних про стан з’єднань та військових частин (формуляри).
3. Подання пропозицій та розрахунків до проекту наказу з організації оборонного планування, визначення пріоритетів утримання і розвитку та орієнтовної потреби у коштах на виконання заходів у наступному періоді.
4. Проведення аналізу діяльності ЗС України за попередній період та визначення (уточнення) пріоритетів розвитку, потреби та можливих обмежень.
5. Підготовка пропозицій до проекту наказу з організації оборонного планування.
6. Обговорення на засіданні Бюджетної комісії прогнозних показників Державного бюджету України на наступний та два подальші роки для потреб МО України. Видання наказу з організації оборонного планування.
7. Доведення вимог наказу з організації оборонного планування.
8. Подання до Міністерства фінансів України попередніх показників проекту Державного бюджету України на наступний рік, прогнозу видатків на подальші роки та змін до переліку бюджетних програм.
9. Подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України пропозицій щодо Державної програми економічного та соціального розвитку України на короткостроковий період.
10. Погодження сценарних умов функціонування економіки на наступний та два подальші роки, переліку прогнозних показників, розподілу розділів проекту прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на два роки, що настають за прогнозним, між відповідальними виконавцями, вимог до їх написання, графіка робіт з розроблення проекту.
11. Прийняття рішення щодо схвалення проекту Орієнтовних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
12. Підготовка та надання звітів про виконання заходів планів та програм, використання коштів у минулому році.
13. Уточнення заходів діяльності та обсягів ресурсів на наступний період. Підготовка та подання звітів про виконання заходів планів та програм, використання коштів у минулому році.
14. Підготовка та надання пропозицій до проекту Орієнтовного плану утримання та розвитку.
15. Розроблення та погодження проекту Орієнтовного плану утримання та розвитку.
16. Прийняття рішення щодо схвалення:
– прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на два роки, що настають за прогнозним;
– проекту закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період.
17. Доведення до головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про ДБУ на відповідний бюджетний період) інструкцій з підготовки бюджетних запитів та індикативних прогнозних обсягів видатків і надання кредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.
18. Затвердження Орієнтовного плану утримання та розвитку.
19. Доведення Орієнтовного плану утримання та розвитку до відповідальних за формування та виконання бюджетних програм, цілей (стратегічних та оперативних) розвитку ЗС України.
20. Затвердження Бюджетною комісією розподілу граничних обсягів видатків загального фонду між бюджетними програмами (підпрограмами).
21. Надання пропозицій до бюджетного запиту МО України.
22. Складання та затвердження планів діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, державних цільових програм, уточнення Орієнтовного плану утримання та розвитку.
23. Проведення погоджувальних нарад.
24. Подання до Міністерства фінансів України бюджетних запитів на підставі плану діяльності, інструкцій з підготовки бюджетних запитів та індикативних прогнозних обсягів видатків і надання кредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.
25. Проведення погоджувальних нарад.
26. Супроводження бюджетного запиту МОУ.
27. Прийняття рішення щодо схвалення проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. Подання до Верховної Ради України проектів законів:
– про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;
– про Державну програму економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період.
28. Розподіл асигнувань за бюджетними підпрограмами на засіданні Бюджетної комісії та видання наказу з організації складання проектів кошторисів.
29. Супроводження закону України про Державний бюджет України (у частині, що стосується МО України).
30. Доведення вимог наказу з організації складання проектів кошторисів до органів військового управління.
31. Надання пропозицій до проекту Плану утримання та розвитку.
32. Формування та погодження проекту Плану утримання та розвитку.
33. Подання до Департаменту фінансів пропозицій до зведеного кошторису МО України.
34. Розгляд та прийняття закону України про Державний бюджет України.
35. Доведення відомостей про обсяги фінансування до органів військового управління.
36. Підготовка зведеного кошторису МО України, річних та помісячних розписів видатків загального фонду бюджету за бюджетними програмами та КЕКВ, паспортів бюджетних програм.
37. Затвердження зведеного кошторису МО України.
38. Видання наказу МО України та Міністерства фінансів України щодо затвердження паспортів бюджетних програм.
39. Уточнення проекту Плану утримання та розвитку з урахуванням зведеного кошторису МО України.
40. Затвердження Плану утримання та розвитку.
41. Доведення витягів зі зведеного кошторису МО України до розпорядників коштів нижчого рівня.
42. Доведення витягів з Плану утримання та розвитку до командувань видів ЗС України, відповідальних за формування та виконання бюджетних програм (підпрограм), напрямів розвитку.
43. Коригування програм i планів відповідно до заходів та обсягів фінансування затвердженого Плану утримання та розвитку.
Перелік скорочень
ВТМ | військово-технічне майно |
ВДВ ЗСУ | Високомобільні десантні війська Збройних Сил України |
ГУОЗ | Головне управління оперативного забезпечення Збройних Сил України |
ГУО та МП ГШ ЗС України | Головне управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України |
ГШ ЗСУ | Генеральний штаб Збройних Сил України |
ДВПСП та МС МОУ | Департамент воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони України |
ДПР | Державна програма розвитку Збройних Сил України |
ДПР ОВТ | Державна оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки (Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки) |
ЗСУ | Збройні Сили України |
КЕКВ | код економічної класифікації видатків |
КМУ | Кабінет Міністрів України |
КПКВ | код програмної класифікації видатків |
МОУ | Міністерство оборони України |
МТЗ | матеріально-технічні засоби |
ОВТ | озброєння та військова техніка |
Озброєння | Озброєння Збройних Сил України |
ОК | Оперативне командування |
ПвК | повітряне командування |
ПММ | пально-мастильні матеріали |
РНБОУ | Рада національної безпеки і оборони України |
ССпО ЗСУ | Сили спеціальних операцій Збройних Сил України |
Тил | Тил Збройних Сил України |