Connect with us

Події

Адмінюстиція як механізм противаги тиску влади

Опубліковано

Історія становлення й розвитку адміністративної юстиції дає змогу дійти висновку, що виокремлення адміністративних судів із системи судів загальної юрисдикції мало істотне підґрунтя та спрямовувалося виключно на вдосконалення системи судоустрою України. Таким чином, наша держава ще понад 19 років тому задекларувала своє прагнення до європейської інтеграції та приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм і стандартів.

Адмінсудочинство сьогодні

На це звернув увагу, зокрема голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович у вітальній промові під час традиційної щорічної науково-практичної конференції «Адміністративна юстиція як переконливий вибір правового шляху України». Як було зазначено, незважаючи на складні часи в умовах воєнного стану, цьогоріч у Дні адміністративної юстиції адміністративні суди України провели різноманітні просвітницькі заходи, спрямовані на підвищення загального рівня обізнаності суспільства щодо місії адміністративного судочинства. При цьому він акцентував, що адміністративні суди створені в нашій державі для того, щоб захищати права, свободи й законні інтереси кожної особи. Адміністративні суди організовували й проводили міжнародні та всеукраїнські конференції, круглі столи тощо.

Читайте також: Верховенство права в розширеному ЄС

У межах відзначення Днів адміністративної юстиції України у 2024 році, 4–5 липня відбулася також VII Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Судовий захист політичних та громадянських прав і свобод у довоєнний, воєнний і післявоєнний час» у Національному університеті «Острозька академія». За словами М. Смоковича, під час цього представницького міжнародного заходу були обговорені найбільш актуальні питання, пов’язані із судовим захистом політичних та громадянських прав і свобод громадян в Україні.

Після традиційних привітань Михайло Смокович представив аудиторії свою доповідь «Адміністративна юстиція в Україні: розвиток та виклики». За його словами, якщо влада не боїться свого народу, вона створює адміністративні суди, які дозволяють людям здійснювати контроль над її діяльністю. Продовжуючи вказану тезу, голова КАС ВС зазначив, що із прийняттям Закону «Про внесення змін до Конституції (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII в Основному Законі України вперше було нормативно закріплено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Гарантія незалежності адмінсудів, визначена на конституційному рівні, а також неможливість ліквідації цієї гілки судочинства свідчить про надзвичайну значущість функціонування адміністративних судів для держави та її громадян. Це є показником того, що запровадження адмінюстиції – фундаментальна вимога до демократичного суспільства, для якого однією з основних європейських цінностей є принцип верховенства права.

Окремо очільник КАС ВС зазначив, що перед адміністративною юстицією перманентно постають серйозні виклики, які доводиться долати. Нині нагальним є питання щодо подальшої долі адміністративних справ, які перебували у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва. Окреслену проблему, за позицією доповідача, ефективно вирішити без участі законодавця не вдасться. Михайло Смокович окреслив коло й інших, не менш значущих, питань, пов’язаних, насамперед, із подоланням кризи енергосистеми та кадровим голодом, імплементацією європейських стандартів щодо механізмів фінансування судової влади, а також викликів, що постануть перед державою в післявоєнний період.

Насамкінець очільник КАС ВС висловив переконання, що адміністративна юстиція в умовах сучасних випробувань вкотре довела, що вона є стійкою та готовою до будь-яких викликів. Та в період повоєнного відновлення України адмінюстицію очікують нові виклики й важливі завдання, від вирішення яких залежатиме майбутнє Української держави. Вдосконалення і розвиток адміністративної юстиції має відбуватися шляхом напрацювань та імплементації кращого зарубіжного досвіду з європейськими цінностями. Адже адмінюстиція – це переконливий вибір правового, демократичного, євроінтеграційного шляху України.

 Темпоральні виклики адмінюстиції

Наступний доповідач, суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Семен Стеценко, представив аудиторії роздуми стосовно темпоральних вимірів адміністративної юстиції. Такі виміри були структуровані доповідачем на три часові періоди: 19 років, 5 років і 2 роки й 4 місяці. Символічність вказаних цифр полягає, зокрема, в тому, що 19 років тому, із прийняттям 6 липня 2005 року ВРУ Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, відбулося законодавче закріплення системи адміністративної юстиції. Присвячуючи увагу вказаному періоду становлення адміністративної юстиції, згадав Семен Стеценко і про таких її фундаторів, як Володимир Борисович Авер’янов, Володимир Сергійович Стефанюк, Олександр Михайлович Пасенюк, Михайло Іванович Смокович.

Читайте також: Міжнародне патентування. Як захистити винахід в інших країнах світу?

У свою чергу, доповідач, будучи науково-педагогічним працівником, у 2019 році за результатами конкурсного відбору зайняв посаду судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді. Робота на такій посаді, як відзначив Семен Стеценко, безумовно вплинула на його свідомість та правосприйняття. У подальшому доповідач також виокремив декілька висновків, зокрема те, що адміністративні суди, розглядаючи різні справи, більш комплексно підходять до сприйняття правового статусу людини, її правових можливостей та наявність чи відсутність порушень прав людини з боку суб’єктів владних повноважень. Як правило, адміністративні суди розглядають справи, в яких людина виступає проти держави, але все частіше суб’єкти владних повноважень звертаються до адміністративних судів для захисту своїх інтересів, і це слід враховувати. Також особа, яка звертається до адміністративного суду, іноді виходить за межі дійсного змісту процесуального права, відповідно, в такому разі має місце явище зловживання нею своїми процесуальними правами.

Насамкінець доповідач зазначив, що теорія, якою він як науковець займався до призначення на посаду судді, та практика, якою він займається зараз, не зовсім різні види діяльності, оскільки освітньо-наукову та судову роботу об’єднує аналітична складова.

Що стосується виміру 2 роки і 4 місяці, то він назавжди викарбується в пам’яті всієї країни, адже саме такий проміжок часу держава живе в умовах правового режиму воєнного стану. Нового практичного значення набув принцип безперервності адміністративної юстиції, оскільки реалії сьогодення потребують від судів усіх юрисдикцій та інстанцій виваженого і разом із цим інноваційного підходу, адже виклики перед судовою владою, як і перед країною за своїм масштабом є безпрецедентними.

Сьогодні, в умовах воєнного стану, стає надзвичайно актуальним питання щодо захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Соціальний захист є одним із ключових напрямів діяльності держави, і це вимагає особливої уваги до забезпечення їхніх прав. У ст. 22 Конституції України закріплено принцип недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних. Це означає, що законодавчі зміни повинні бути спрямовані на покращення захисту прав громадян, включаючи військовослужбовців та їхні сім’ї. Практика ЄСПЛ підтверджує, що соціальні права, такі, як пенсійні виплати, допомога за безробіття, соціальні виплати, не є абсолютними й можуть залежати від економічного стану держави. В окремих випадках ЄСПЛ визнає, що скорочення соціальних виплат може бути виправданим, якщо це зумовлено обґрунтованими фінансовими потребами держави. Як на думку доповідача, важливим є дотримання принципу пропорційності та недискримінації при прийнятті таких рішень.

Читайте також: Про кримінальне правознавство соціально-натуралістичного типу

Семен Стеценко у своїй доповіді виділив три категорії публічно-правових спорів, що стосуються пенсійного забезпечення військовослужбовців і викликають значний суспільний резонанс. Судова практика з цих питань ще формується. Це стосується справ про верхню межу індексації пенсії військовослужбовців у 1500 грн; розмір щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України; відображення в довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій зменшених розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії.

Додамо, що вказану науково-практичну конференцію організував Запорізький окружний адміністративний суд з нагоди 22-ї річниці створення адміністративної юстиції в Україні.

Підготувала Аліна Капуста,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.