Глобальні цілі сталого розвитку Соціально-правові та економіко-екологічні інновації Міжнародної карпатської школи-2019

керівник Центру криміналістичних і мистецтвознавчих досліджень Київського університету права Національної академії наук України

Микола МАЛІЙ, директор юридичної компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ», генеральний директор ТОВ «АРМАТЕХ-СЕРВІС»

На теренах національних природних парків «Гуцульщина» і «Вижницький» у самому серці українських Карпат— місті Косові на Гуцульщині відбулася Міжнародна карпатська школа «Досягнення цілей сталого розвитку — 2030 у гірських регіонах країн східної Європи: правові, еколого-рекреаційні, енергетичні, телекомунікаційні засади». Співорганізаторами форуму виступили Інтелектуальний форум «Єдина Європа», регіональна благодійна організація Центр громадських ініціатив та Київський університет права Національної академії наук України

Стратегія забезпечення сталого розвитку суспільства

Метою даного форуму став комплексний впорядкований аналіз світоглядно-культурологічних, соціально-правових, економіко-екологічних, енергетично-інфраструктурних, інноваційно-комунікаційних напрямів територіального розвитку гірських регіонів українських Карпат та територій країн Східної Європи.

Відомо, що сучасний світ тоне в потужних потоках інформації, відомостей, даних, що призводить до пришвидшення темпів життя, споживання природних ресурсів та продукування величезної кількості відходів, сміття тощо. Очевидно, що в умовах обмеженого часу, недостатньої кількості професійно підготовлених людей, що є необхідною умовою креативних рішень для порятунку довкілля, потрібно мати чіткі орієнтири, своєрідний компас професійної дії та ґрунтовні базові знання для усвідомлення і розуміння, які глобальні виклики, ризики й небезпеки чекають людство в ХХІ столітті. Тому формуючи програму міжнародної Карпатської школи оргкомітет форуму виходив з тих позицій, що її архі тектоніка повинна відповідати концепції сталого розвитку, схваленій Організацією Об’єднаних Націй. Дана концепція передбачає задоволення людських потреб таким чином, щоб не поставити під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити їхні потреби на тому ж самому рівні.

Основою сталого розвитку є економічні та екологічні інтереси суспільства, а порушення рівноваги між ними впливає на погіршення якості життя. Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який був би основою довготривалого ощадливого гармонійного розвитку людства. Перший раз ключові напрямки розвитку країн були розроблені на основі восьми глав Декларації Тисячоліття ООН (2000 р.) і їх називають Цілями розвитку тисячоліття (англ. Millennium Development Goals). Термін їхньої дії завершився наприкінці 2015 року. Їм на зміну на саміті ООН зі сталого розвитку визначили 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР, або Глобальні цілі), за якими зараз живе практично весь розвинений світ. Вони були ухвалені на період 2015 — 2030 рр. Базуючись на цих цілях, кожна країна визначає свої базові показники для їх досягнення, враховуючи специфіку національного розвитку.

Глобальні цілі сталого розвитку, сформульовані ООН, передбачають триєдину архітектоніку формування ефективної платформи «Прийнятний для життя світ», «Справедливий світ» і «Багатий світ», що структурно охоплюють:

1. соціальний прогрес (підвищення добробуту, поліпшення соціальних умов, рівність, збереження культурної спадщини, залучення громад до прийняття рішень);
2. економічне процвітання (гармонійний розвиток виробництва, зростання агропромислового потенціалу, забезпечення потреб домогосподарств, удосконалення сфери послуг);
3. екологічний баланс (збереження природних ресурсів, чисті повітря і вода, цілісність екосистем).

Ці фундаментальні положення й стали лейтмотивом та інноваційним локомотивом проведення зимової сесії міжнародної Карпатської школи в Косові, Берегометі, Уторопах, Коломиї, Шешорах, Вижниці та резиденції святого Миколая (НПП «Гуцульщина»).

Засадничі основи Міжнародної карпатської школи

Зазначимо, що в тижневому форумі взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування Карпатського єврорегіону, провідні освітяни, науковці, аспіранти, студенти вузів та учні шкіл України, а ще громадські активісти з різних куточків нашої держави.

Урочисте відкриття школи в стінах Косівського ліцею імені І. Пелипейка. Фото В. Карамушка

Зі вступним словом до учасників форуму звернувся голова Косівської райради Павло Ван джурак. Почесними гостями міжнародного Карпатського форуму стали Наталія Кісіль, судовий експерт у сфері інтелектуальної власності та засновник Expert&Technology, Ігор Духота, генеральний директор судноплавної компанії «РЕЗОН», Олександр Кравчук, заступник начальника управління стратегічного аналізу та прогнозування МВС України, Ян Кравчук, системний аналітик Інтелектуального форуму «Єдина Європа», Іван Куричка, перший заступник голови правління Українського комітету по запобіганню і протидії корупції.

Підтримка глобальних цілей сталого розвитку ООН

Перший день форуму проходив у Косові і був присвячений обговоренню концептуальних засад підтримки та просування Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй, оскільки сертифікація, стандарти та практика реалізації 17 цілей, які містять 169 завдань, охоплюють три важливих складових сталого розвитку — економічну, соціальну та екологічну. Ці амбітні цілі, які обговорювалися на у форумі, є основою для зміни сучасної економічної моделі, що базується на зростанні, а також новою моделлю, яка спрямована на досягнення стійкої та справедливої економіки і стабільних суспільств у всьому світі. Досягнення сімнадцяти цілей сталого розвитку — 2030 у гірських регіонах українських Карпат та країнах Східної Європи є надійним та ефективним інструментом, який допоможе різноманітним організаціям зробити важливий внесок у досягнення цих цілей.

Завдяки стратегії, яка запропонована учасниками зимової Міжнародної карпатської школи — 2019, свідчить про те, що українська спільнота є дуже перспективним партнером для зацікавлених міжнародних організацій, які впроваджують Цілі сталого розвитку ООН в світі. Як зазначалося учасниками форуму, Концепція сталого розвитку ООН передбачає реалізацію на практиці сімнадцять глобальних цілей, зокрема забезпечення подолання бідності; забезпечення подолання голоду; забезпечення міцного здоров’я і благополуччя; забезпечення якісної освіти; забезпечення гендерної рівності; забезпечення споживання чистої води та належних санітарних норм життя; забезпечення доступної та чистої енергії; забезпечення гідної праці та економічного зростання; забезпечення скорочення нерівності; забезпечення сталого розвитку міст і громад; забезпечення відповідального споживання та якісного виробництва товарів, продуктів і надання затребуваних суспільством послуг тощо.

Особливу увагу учасники форуму звернули на ціль сталого розвитку ООН № 15 «Забезпечення життя на Землі», яка передбачає правовий захист, відновлення та сприяння сталому використанню наземних екосистем в регіоні українських Карпат, сталому веденню лісового господарства Карпатського єврорегіону, боротьбі з опустелюванням, припинення деградації земель і втрат біорізноманіття. Зокрема, запропонована громадськістю програма FSC, яка опікується лісами для майбутніх поколінь у всьому світі, щоб зберегти «Ліси для всіх назавжди», передбачає глобальну правову систему лісової сертифікації. Мова про видання сертифікатів відповідального ведення лісового господарства та всього ланцюга постачання деревини. Це значить, що якщо із FSC-сертифікованого лісу вивозять деревину, то це свідчить про те, що компанії, які працюють у ланцюгу постачання, пройшли аудит на відповідність нашим стандартам найкращої практики. Це підтверджує, що якщо товар має логотип FSC, то споживачі можуть бути впевнені, що його було одержано з відповідальних джерел.

Правові, освітні, культурологічні та інноваційні засади сталого розвитку

На першій пленарній сесії форуму «Правові, освітні, культурні та естетичні особливості сталого розвитку: ЦСР-30», яка проходила на базі Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка, виступили професор Київського університету права НАН України Петро Біленчук і генеральний директор правничої компанії «АЮР-КОНСАЛТИНГ» Микола Малій («Освітнє і наукове забезпечення сталого розвитку цивілізації в новому тисячолітті»), доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерій Михайленко («Карпатська школа — інноваційний проект сталого територіального розвитку»).

На першій секції цієї сесії «Освіта для сталого розвитку» висвітлювалися завдання формальної та неформальної екологічної освіти, які обговорювались з адміністрацією Косівського ліцею імені Ігоря Пелипейка. Випускники Київського університету права провели майстер-класи з ліцеїстами з допомогою мультимедійних освітніх матеріалів «Крок за кроком» та «Зелений пакет», а також профорієнтаційну роботу серед старших гімназистів.

Управління водними ресурсами та лісовим господарством

Другий день форуму проходив у резиденції Національного природного парку «Гуцульщина» (м. Косів) й основні напрями роботи Карпатської школи були присвячені проблемам зміни клімату, стійкості гірських ландшафтів, інтегрованого управлінні водними та лісовими ресурсами. Значну увагу було також приділено ролі органів місцевого самоврядування в наданні екологічних послуг громадам, зокрема активізації співпраці громадськості, бізнесу та влади у вирішенні екологічних проблем. Тематичні напрями пленарних сесій та круглих столів охоплювали питання адаптації до кліматичних змін, впровадження процедури оцінки впливу на довкілля, розвитку вітроенергетики з огляду впливів на довкілля, освітні, культурні та естетичні аспекти сталого розвитку. Говорилося й про відновлення сталості ландшафтів, забруднених відходами.

Законодавчі процедури та пріоритети сталого розвитку

Національний природний парк «Гуцульщина» приймає учасників Карпатської школи. Фото: М.Малий

Третій день форуму — виїзна сесія, яка відбулася на базі Національного природного парку «Вижницький», офіційний офіс, якого знаходиться в селищі міського типу Берегомет. Провідні лектори з університетів та наукових установ прочитали цикли лекцій та презентували напрями наукових досліджень фахівців національних парків, Національного екологічного центру. Перед учасниками Карпатської школи також виступили магістри і випускники КНУ права НАНУ Анастасія Шолохова, Сергій Назаренко, Таїсія Коваленко, Олена Кирилюк та Лілія Юрків, які представили результати своїх наукових досліджень.

При тому учасники форуму поставили справедливе запитання: який відсоток людей повинен змінитися і прийняти інший світогляд для того, аби визнати новий соціальний екологічний стандарт? Наукові дослідження свідчать, що достатньо лише 25 відсотків людей у суспільстві, які будуть поводитись «не так, як усі», щоб спрацював механізм заохочення для 75% тих, котрі залишились (Centola, Et al., 2018). Це лишеи підтверджує той факт, що будь-яка якісна зміна починається з однієї людини. Не треба чекати змін від інших — починайте з себе, пояснюйте свою позицію людям, які не погоджуються з тим, що ви робите, і через якийсь час вони почнуть робити теж саме, що й ви.

Учасники форуму ділилися цими знаннями під час особистого спілкування. На їх думку, так зміниться рівень екологічної відповідальності та ефективності як вдома, так і в сфері професійної діяльності. Так зміниться світ…

Фактично Міжнародна карпатська школа — це проект для людей, для суспільства, села, міста, країни. Це — проект для нашого майбутнього. Врятуємо світ разом! Бо якщо озирнутися навколо, то побачимо, що наше майбутнє визначає не нова модель гаджета чи електронного годинника, а якість питної води, екологічно чисте повітря, наявність найважливіших природних ресурсів (товарів, продуктів тощо). Усі ці фактори істотно впливають на якість нашого життя. А де сьогодні реально найчистіше повітря в Україні? За версією журналу «Фокус», Львівська область опинилася на 9-му місці в рейтингу регіонів України за станом екології. На першому місці Чернівецька область, на другому і третьому Івано-Франківська та Рівненська, на четвертому — Тернопільська. Останні місця посіли Дніпропетровська та Донецька області.

Таким чином чисте повітря, екологічна якість товарів і продуктів — це не просто слова. Це повинно стати способом нашого життя, щоденної натхненної праці, сферою нашої відповідальності. Але як вийти на новий рівень екологічної свідомості та культури, як підвищити рівень і якість екологічних знань у людей, як врятувати нашу планету й нас самих і зробити світ кращим, — відповіді на ці важливі запитання ми маємо знайти самі.

Відновлення сталості ландшафтів, забруднених відходами: правові та екологічні ініціативи

Завершальна четверта сесія форуму була проведена в центральному офісі Центру громадських ініціатив (м. Косів). Формуючи склад доповідачів для цієї сесії оргкомітет намагався знайти компроміс між наявними викликами та рішеннями, які слід обговорити і схвалити на форумі. Це обумовлено тим, що ці питання ставить перед суспільством і чинне екологічне законодавство та сучасна екологічна наука й освіта. Учасники висловили впевненість і сподіваються, що молодь з усіх регіонів України долучиться до ініціатив Міжнародної карпатської школи та знайде правильні відповіді та практичні рішення місцевих екологічних проблем завдяки рекомендаціям цього форуму. Як справедливо наголошували виступаючі на цій сесії, ті хто долучилися до даного форуму вже зробили свій свідомий вибір на користь здорової, чистої, зеленої планети. Очевидно, кожен може теж стати частиною радикальних змін, частиною нової екологічної реальності, до якої ми всі прагнемо.

Висновки, пропозиції та рекомендації форуму

Як зазначалося при підбитті підсумків тижневої роботи Міжнародної карпатської школи, важливим успіхом проведення даного форуму є не лише цікава програма, зокрема оригінальні доповіді, подорожі, екскурсії, дилеми та рольові ігри, круглі столи, майстер-класи, наукові семінари, які проводилися в Косові, Старому Косові, Уторопах, Коломиї, Берегометі, але й те, що до цієї ініціативи долучилися фахівці з усіх регіонів України. Загалом же в роботі Міжнародної карпатської школи взяли участь 77 осіб, які представляли 12 вищих навчальних закладів, 5 ліцеїв, шкіл і бібліотек, 16 організацій громадянського суспільства, а ще були експерти Мінприроди України та Укренерго, бізнесових організацій та представники місцевої влади. Відзначимо, зокрема, участь у роботі школи провідних фахівців Київського університету права НАН України, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ, ДП «НЕК «Укренерго», представничу групу молодих фахівців міжнародної асоціації твердих відходів ISWA в Україні та Малої академії нНаук (МАН) України.

Очевидно, що впроваджені в освіту, науку і практику результати роботи форуму знайдуть правильні відповіді та практичні рішення в різних регіонах східної Європи.

Карпатська подорож у світ ідей та світ людей — учасників форуму дозволяє сформулювати такі основні тематичні тренди:

Я і природа. Тут важливими є такі глобальні виклики та небезпеки для людства, які виникли в ХХІ столітті, зокрема, такі, як доступ до прісної питної води; знищення лісового покриву (вирубки, пожежі, шкідники); виробництво якісних продуктів харчування та сільське господарство; перенаселення в окремих регіонах та розподіл благ (60% населення України живуть нижче межі бідності, що визначається фактичним прожитковим мінімумом (1,5 долара в день); зміна клімату (глобальне потепління, антропогенні викиди парникових газів, танення льодовиків); поводження з відходами (на сьогодні в Україні знаходиться 6,5 тисяч легальних та 35 тисяч нелегальних звалищ).

Природа і я. Тут, знову ж таки важливими є такі взаємопов’язані глобальні екологічні питання цінності довкілля та місця і дбайливої поведінки людини в природньому середовищі: як доступ до питної води; знищення лісів; виробництво продуктів харчування та сільське господарство; перенаселення та розподіл; зміна клімату; поводження з відходами.

Я і енергія. Заголовне питання цього блоку: як підвищити рівень наукових досліджень відновлювальних джерел енергії. Інноваційними трендами тут є новітні технології виробництва енергії: сонячна енергія; біоенергетика;) енергія вітру; геотермальна енергія; гідроенергетика; ядерна енергія. Засадничими тут виступають раціоналізація енергозбереження та розсудлива енергоефективність.

Проектне адміністрування, менеджмент і маркетинг, що передбачає створення новітніх трендів, стартапів, проектів, концепцій, доктрин щодо організації ефективного управління змістом, ризиками, бюджетом та командою.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути