Корпоративні спори: практика Верховного Суду

Про актуальні тенденції у вирішенні корпоративних спорів Верховним Судом, судову статистику та правові висновки, викладені в постановах судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розповіла журналістам начальниця управління аналітичної та правової роботи КГС ВС Олеся Лукомська під час ХVII Форуму з корпоративного права.

Читайте також: Звільнення працівника, що має триваючий конфлікт інтересів, без застосування роботодавцем інших способів врегулювання свідчить про недотримання трудового законодавства

Як було зазначено, динаміка розгляду Касаційним господарським судом корпоративних спорів із 2021-го року по І півріччя цього року свідчить про те, що після різкого зменшення кількості таких справ у рік повномасштабного вторгнення військ рф в Україну їхня кількість стрімко зростає в наступні роки. Так, лише за І півріччя 2024-го КГС ВС розглянув на 20 % більше спорів цієї категорії, аніж за аналогічний період 2023 року.

Найбільш стрімке зростання спостерігається в спорах про відшкодування збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою. Так, із 2021 року кількість таких справ зросла в 4 рази. Проте лідерами серед корпоративних спорів незмінно лишаються спори про оскарження рішень органів управління юридичної особи (в середньому 42 %) та спори, пов’язані з правами на акції, частки в статутному капіталі (в середньому 16 %).

З огляду на це доповідачка звернула увагу на висновки судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду про те, що неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів саме по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів такого товариства (постанова КГС ВС від 1 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21); неможливість належного повідомлення про зміщення часу проведення загальних зборів (від незалежних на те причин) осіб, що не з’явилися на першочергову реєстрацію проведення загальних зборів, не може автоматично слугувати підставою для визнання таких загальних зборів незаконними, а всі прийняті на них рішень – недійсними (постанова КГС ВС від 11 березня 2024 року у справі № 911/231/22).

Не втрачає своєї актуальності й питання щодо способу захисту корпоративних прав. Як приклад спікерка навела висновки профільної палати КГС ВС про те, що ефективним способом захисту порушеного права учасника, якого незаконно виключили зі складу товариства, є звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства. Ухвалення судом відповідного рішення не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства (постанова КГС ВС від 11 грудня 2023 року у справі № 907/922/21).

Читайте також: Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС, суд не переглядає таке рішення, зокрема не оцінює його правильність

Не оминула увагою доповідачка й висновків ВП ВС про те, що державне майно, передане до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100% акцій якого залишається у власності держави, є державною власністю (постанова ВП ВС від 3 квітня 2024 року у справі № 917/1212/21), та навела приклад господарського спору за участі акціонерного товариства, 100% акцій якого належить державі, до якого не можуть застосовуватися відповідні висновки ВП ВС (постанова КГС ВС від 17 липня 2024 року у справі № 917/730/22).

Підготував Артем Дмитренко,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути