Події
Майже чотири з половиною мільйони розглянутих справ
Пленум ВС заслухав інформацію про діяльність Верховного Суду у 2024 році та розглянув два конституційні подання.
Навіть у складних умовах воєнного стану судова система України продемонструвала свою ефективність. Це підтверджують статистичні дані, які свідчать про стабільність розгляду справ у непростий для країни час. Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час засідання Пленуму ВС 7 лютого. Як було зазначено, у 2024 році на розгляді в судах усіх інстанцій та юрисдикцій перебувало 5 млн 300 тис. справ, з них 4 млн 400 тис. було розглянуто. До судів першої інстанції впродовж року надійшло 3,8 млн справ і приблизно таку ж кількість справ вони розглянули. До Верховного Суду надійшло понад 90 тис. справ, що на 5 % більше, ніж у 2023 році, а кількість розглянутих справ сягнула 87 тис., перевищивши показник попереднього звітного періоду більш ніж на тисячу.
Вказувалося й те, що протягом минулого року Верховному Суду вдалося сформувати значну кількість важливих для розвитку правової системи та забезпечення єдності судової практики висновків, які стосуються як загальноправових проблем, так і специфічних питань, пов’язаних із війною. Це, на переконання С. Кравченка, свідчить про те, що Верховний Суд оперативно реагує на актуальні правові виклики, зумовлені війною, і саме завдяки цьому забезпечується правова визначеність та передбачуваність. Водночас голова ВС звернув увагу на те, що основною проблемою для системи правосуддя загалом і для Верховного Суду зокрема залишається значна нестача суддівських кадрів. З огляду на це для забезпечення безперебійної роботи суду конкурс на всі вакантні посади суддів Верховного Суду має розпочатися невідкладно після завершення конкурсу до апеляційних судів.
Значну увагу на пленумі було приділено питанню цифровізації судової системи. Як зазначалося, динаміка цього процесу на сьогодні є незадовільною. Саме тому судова влада наразі має сформувати чітке бачення щодо подальших кроків у запровадженні ЄСІКС і якнайшвидше вжити необхідних заходів для реалізації цього завдання, оскільки від цього значною мірою залежить ефективність судочинства.
Звісно, що говорили присутні судді і про довіру до судової влади, акцентувавши на необхідності проведення незалежними організаціями щорічного опитування, за результатами якого й визначатиметься рівень довіри до суду насамперед серед осіб, які брали участь у судових процесах. Як наголошувалося, це дасть змогу поширювати в суспільстві об’єктивні показники рівня довіри до суду, що надзвичайно важливо з огляду на те, що така довіра є одним зі стовпів правової держави. Як було визначено, ця ідея обговорюється із представниками Європейської комісії в процесі розробки Дорожньої карти і має підтримку.
Пленум також заслухав підсумки діяльності Великої Палати Верховного Суду за минулий рік – цю інформацію презентував секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич. З того, що прозвучало: загалом торік ВП ВС розглянула 522 процесуальні звернення в усіх юрисдикціях, що на майже 8 % більше ніж у 2023 році, та ухвалила по суті 270 судових рішень. Також минулого року на розгляд до ВП ВС надійшла 231 апеляційна скарга в адміністративних справах, що становить 35 % від усіх надходжень до ВП ВС у 2024 році. Усього ж торік на розгляді перебувало 272 апеляційні скарги, 179 з яких було розглянуто.
Роботу апарату Верховного Суду та виконання бюджетної програми протягом 2024 року на пленумі підписував його керівник Віктор Капустинський. За його словами, упродовж минулого року Верховний Суд власними силами модернізував ІТ-інфраструктуру. Зокрема, як прозвучало, працівники апарату ВС значну увагу приділяли диджиталізації процесів загального (непроцесуального) і кадрового діловодства, а також архівної справи. Завдяки цьому частка електронного документообігу з-поміж непроцесуальних документів зросла до 90%. Також було створено кілька ІТ-продуктів ВС, серед яких – ресурс Supreme LAB, розроблений для полегшення пошуку інформації про справи, що розглянуті палатами, об’єднаними палатами та Великою Палатою ВС або перебувають у них на розгляді, а також про зразкові справи.
Читайте також: Таємницю нарадчої кімнати замінили на таємницю ухвалення судового рішення
І вже традиційно, на порядку денному засідання пленуму були питання звернення до Конституційного Суду з конституційними поданнями. Цього разу таких було два. Перше з них стосувалося конституційності положень абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» (в частині юридичної конструкції «рідний (повнорідний) брат чи сестра»). Інше питання стосувалося подання щодо конституційності п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України про звільнення на період дії воєнного стану позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 цього кодексу, у вигляді обов’язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (Пленум не підтримав обидва звернення).
Підготував Федір Мороз,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
