Міжнародна освітня правнича дипломатія в дії: досвід України й Угорщини

Петро Біленчук, професор Київського університету права НАН України

Раїса Перелигіна, завідувач відділу аспірантури Київського університету права НАН України

Нещодавно офіційна делегація студентів і науковців Київського університету права НАН України в рамках міжнародного візиту побувала на засіданні Національної асамблеї (парламенту) Угорщини, відвідала Національний департамент із захисту даних і свободи інформації, ознайомилася з експонатами музейно-виставкового центру під назвою «Тисячоліття угорського законодавства», зустрілася з представником українскої національної меншини в парламенті Угорщини та взяла участь у міжнародному конкурсі з питань захисту персональних даних у м. Будапешт (Угорщина).

Формування міжнародної освітньої правничої дипломатії: концептуальні засади

Згідно зі ст. 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. Тому право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові й не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення інтересів безпеки держави, її незалежності шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизначеними принципами і нормами міжнародного права.

А це значить, що культура, освіта, наука, економіка, політика, екологія нині є невід’ємною складовою зовнішньої політики держави. Ось чому Київський університет права Національної академії наук України одним із пріоритетних напрямів діяльності визначив забезпечення освітнього процесу з урахуванням зовнішньополітичних інтересів нашої країни та стратегічних потреб міжнародних відносин у цілому. Це обумовлено тим, що сучасний світ сповнений нових шансів, а значить необхідно встигнути за змінами, що відбуваються в світі, оскільки «західна цивілізація» вже увійшла в третє тисячоліття. А це означає, що заздалегідь продумана стратегія розвитку університету сприяє налагодженню контактів, дружніх відносин та досягнення взаєморозуміння з іншими навчальними закладами Європейського Союзу.

На сьогодні Київський університет права НАН України підтримує дружні освітні і наукові дипломатичні відносини зі 100 вузами Європи, Америки, Азії тощо. На сьогодні навчальним закладом укладено вже понад 80 угод (меморандумів) про співпрацю та партнерство із зарубіжними вузами багатьох країн, що відкриває великі можливості для розвитку різних форм академічної мобільності з використанням інноваційних методів для навчання та стажування за кордоном, запрошення викладачів зарубіжних вузів з метою читання лекцій, вдосконалення знань іноземних мов, організації міжнародних семінарів, конференцій та інших заходів, що сприяють інтернаціоналізації університету. При виборі стратегії освітньої і наукової співпраці з вітчизняними і закордонними навчальними закладами університет виходить з того, що сучасний юрист, і особливо юрист-міжнародник, — це високопрофесійний фахівець у галузі права, менеджер, організатор, людина, яка здатна працювати в багатьох напряках і брати на себе відповідальність. Це фахівець нового типу, нової генерації, діяльність якого спрямована на результат, мобільність та універсалізм. Орієнтація на результат, робота на випередження є найважливішим компонентом нового мислення в сучасній юридичній професії, яка зобов’язує працювати на результат — імідж держави, нарощування міжнародних контактів, реалізації реформ в освітній, медичній, судовій системі тощо. Саме цього вимагають значні зміни, які сьогодні відбуваються в цивілізаційному розвитку світу. Однією із запорук утвердження України як сучасної європейської держави є високий рівень компетентності юриста-міжнародника, його висока освіченість та професійність при вирішені питань як у галузі вітчизняного, так і міжнародного права.

Нова концепція утвердження професіоналізму юриста-міжнародника вимагає не лише грунтовної ерудиції, комунікативних здібностей та вільного володіння іноземними мовами, а й наявності максимального прагматизму, наближення до повсякденних потреб культури, освіти, науки, економіки, менеджерського таланту та вільного володіння public relations. Очевидно, що сьогодні це надзвичайно мобільна та різнопланова діяльність із забезпечення внутрішніх і зовнішніх інтересів власної держави, якими нині, в епоху глобалізації, пройняті практично всі сфери людської діяльності.

Зростаючий рівень прагматичності, пошук нових шляхів і методів, нового ритму роботи за світовими зразками зобов’язує керівництво Київського університету права реалізовувати нові функції, впроваджувати новітні стандарти в навчальний процес і наукову діяльність.

Одним із таких інноваційних проектів, який уже багато років діє завдяки підтримці ректора університету, професора Юрія Бошицького та з ініціативи голови Національного департаменту із захисту даних і свободи інформації Угорщини, омбудсмана Угорського парламенту з питань захисту даних і свободи інформації Аттіли Петерфалві, є проведення міжнародного конкурсу з питань захисту персональних даних у м. Будапешт (Угорщина).

Механізм реалізації конкурсної процедури був наступний: для початку на базі університету було проведено перший тур захисту наукових робіт із метою відбору кращих студентів. Причому тематика наукових робіт студентів стосувалася реформи захисту персональних даних ЄС та її потенційного впливу на країни, що не входять в ЄЕП, а також Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів. Презентація самих робіт студентів КУП НАНУ відбулася безпосередньо в офісі Уповноваженого із захисту персональних даних Угорщини Аттіли Петерфалві. Необхідно відзначити, що талановита молодь із Києва на міжнародному рівні показала досить високий рівень володіння знаннями в сфері своїх досліджень, які були представлені англійською мовою. Результатами міжнародного конкурсу з питань захисту персональних даних, який відбувся у Будапешті, є не лише покращення теоретично-практичних навичок студентів КУП НАНУ, але й ефективного підтримання освітньо-культурного співробітництва між Україною та Угорщиною, що сприяє зміцненню добросусідських відносин між даними країнами.

Законодавча влада Угорщини

Як уже зазначалося, в рамках візиту до Угорщини студенти та науковці КУП НАНУ мали можливість відвідати й ознайомитися з діяльністю Національної асамблеї Угорщини. Слід зазначити, що будівлю угорського парламенту по праву вважають однією з найкращих архітектурних пам’яток Будапешту, а то й усієї країни. Готична споруда носить почесний титул другого найбільшого парламенту Європи. Будівництво цього комплексу тривало з 1880 по 1906 ріік. Стиль парламентської будівлі — неоготичний. Загальна її площа 18 000 квадратних метрів. Довжи- на будівлі — понад 250, ширина — понад 120, а висота — близько 100 метрів. Її інтер’єр включає 10 внутрішніх дворів і майже 700 кімнат. На фасаді приміщення розміщені скульптури угорських королів і вождів. Всередині будівлі, прямо під куполом, розташована простора головна зала, в якій налічується шістнадцять кутів, а по її боках — два інших важливих приміщення, в кожному з яких раніше засідала одна з палат парламенту — Верхня і Нижня палати.

Знайомство з діяльністю Національної асамблеї Угорщини розпочалося з візиту до музейно-виставкового центру під назвою «Тисячоліття угорського законодавства», де представники університету мали унікальну можливість прослухати історію формування законодавства Угорщини від Середньовіччя до сьогодення. Також члени делегації побували на засіданні парламенту та на власні очі побачили, як відбувається розгляд важливих питань державного значення.

Приємною була зустріч із представником українскої національної меншини в парламенті Угорщині пані Брігіттою Суперак, яка розповіла багато цікавого про свою роботу. Слід сказати, що сама подія є досить важливою для формування світогляду та професійних навичок юристів та юристів-міжнародників.

Пріоритетні напрями міжнародної дипломатії

Варто зазначити, що розвиток міжнародного співробітництва — це один із ключових і пріоритетних напрямів діяльності українських вузів, в тому числі й Київського університету права НАНУ, спрямованих на інтеграцію університетів нашої держави у світовій освітній простір, розширення й поглиблення закордонних контактів, сприяння розвитку міжнародного співробітництва в сфері освіти та науки, а також впровадження й реалізацію програм подвійних дипломів як ефективного засобу підвищення конкурентоспроможності на ринку надання освітніх послуг, оптимізації науково-дослідної діяльності педагогічних працівників шляхом координації міжнародних освітніх контактів із відповідними інституціями за кордоном.

У цьому плані важливо те, що українські університети завжди відкриті до активного партнерського співробітництва з міжнародними установами, відомствами та службами вузів світу як із питань обміну досвідом та підвищення кваліфікації, так і з приводу реалізації різноманітних міжнародних проектів.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути