Події
Мир через право: військові конфлікти та виклики правосуддю
Із такою темою в Київському університеті права Національної академії наук України відбулася міжнародна науково-практична конференція, присвячена обговоренню важливих аспектів міжнародного гуманітарного права, правосуддя в контексті військових конфліктів та боротьби за мир.
Читайте також: Впровадження військової спеціалізації суддів підтримав Комітет з правової політики
До заходу долучилися понад 100 учасників із різних куточків світу: вчені, державні і громадські діячі, судді та юристи-практики, зарубіжні партнери. Основною метою конференції, за словами її організаторів, був відкритий діалог, який є не тільки можливістю обміну думками учасників та апробуванням своїх теоретичних напрацювань, а й важливим, зокрема для студентів та аспірантів КУП НАН України, науковим уроком із метою їх становлення як дослідників юридичної науки, майбутніх фахівців та гідних громадян своєї країни. Співорганізаторами конференції виступили: Європейський інститут безперервної освіти (Словаччина), Батумський державний університет імені Шота Руставелі (Грузія) та Варненський вільний університет ім. Чорнорізца Храбра (Болгарія).
Модерували захід Ірина Сопілко, докторка юридичних наук, професорка, радниця ректора КУП НАН та її колега, доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової роботи цього ж університету Іван Кайло. Зважаючи на важливість теми конференції, вітальний лист учасникам конференції надіслав президент Національної академії наук України, академік Анатолій Загородній: «Символічно, що конференція проходить у Міжнародний день захисту прав людини, адже саме права людини є основою, на якій має будуватися мир і справедливість у глобальному масштабі. Для України тема прав людини та миру сьогодні є надзвичайно болючою та водночас надихаючою. Ми щодня відчуваємо, що означає боротьба за право жити у вільній і суверенній державі, за право на життя, свободу, гідність і безпеку. Український народ став символом незламності, але ця боротьба потребує не лише зброї, а й чіткого правового грунту. Пошук шляхів до правосуддя, усунення наслідків воєнних конфліктів та відновлення справедливості є завданнями, які об’єднують науку, практику та міжнародну спільноту».
Із вітальними словами до учасників конференції також звернулися Тетяна Коломоєць, декан юридичного факультету Запорізького національного університету, докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент НАПрН України; Євген Которобай, голова Ради молодих юристів; Олександр Герасименко, президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень, PhD; Йозеф Затько, президент Європейського інституту безперервної освіти, професор.
Відкрив конференцію ректор Київського університету права професор Юрій Бошицький. «Що для нас, українців, символізує День захисту прав людини? Зазвичай він присвячений захисту свободи, гідності та рівності, а в контексті війни набуває нового виміру, оскільки багато з цих прав стають об’єктами боротьби. Кожен день війни нагадує нам про найважливіше право – право на життя. Це право нині захищають наші захисники на фронті, цивільні в умовах постійних загроз, а також міжнародна спільнота, яка підтримує Україну… Таким чином, для українців День прав людини під час війни – це і день скорботи, і день надії. Це можливість нагадати собі та світові, що права людини є універсальними, і їхній захист – це обов’язок кожного з нас. Мир через право – це наш спільний шлях до кращого майбутнього!», – резюмував Юрій Ладиславович.
Він також звернув увагу на важливість проведення подібних наукових заходів, які сприяють обміну досвідом і знаннями серед провідних правників та науковців, що допоможе сформувати нові підходи до вирішення проблем правосуддя в умовах військових конфліктів.
У свою чергу професор Олександр Копиленко, народний депутат України, академік НАН і НАпрН, відзначивши актуальність теми заходу, зазначив, що правосуддя є однією з основних складових стабільності та миру в будь-якому суспільстві, а війна ставить перед правовими інститутами нові виклики, які потребують спільних зусиль державних органів, науковців, міжнародних організацій та правозахисників. «Ми повинні розуміти, що без ефективного правосуддя не буде можливості забезпечити не лише справедливість для жертв конфлікту, а й довіру до державних інститутів, – зазначив О. Копиленко. – Тому важливо, щоб українська правова система відповідала на нові вимоги часу, була здатною забезпечити захист прав людини навіть у найскладніших умовах війни та післявоєнного періоду. І ми, як науковці, маємо зробити все можливе для того, щоб наша країна могла ефективно взаємодіяти з міжнародними правовими структурами та втілювати найкращі світові практики».
На критичній ролі національних судових органів у забезпеченні справедливості в умовах війни та післявоєнного періоду, наголосив у своєму виступі суддя Верховного Суду Олег Ткачук, підкресливши, що в умовах військового конфлікту право на справедливий суд є не лише теоретичним принципом, але й важливою гарантією для постраждалих від насилля, а також важливим елементом відновлення правопорядку після завершення бойових дій.
«Система правосуддя сьогодні повинна бути готовою до вирішення надзвичайно складних справ, що стосуються воєнних злочинів, порушень прав людини та забезпечення компенсацій жертвам війни. Водночас, ми повинні пам’ятати, що справедливість не може бути відкладена, і навіть у воєнний час правосуддя повинно працювати без перерви, гарантувати захист прав людини та встановлювати відповідальність за порушення міжнародного гуманітарного права», – зазначив Олег Ткачук. А суддя Конституційного Суду України Галина Юровська, зупинилася на темі особливостей функціонування КСУ під час дії воєнного стану, його критичну важливість для збереження демократичних принципів, європейських цінностей, захисту конституційного ладу та забезпечення прав громадян. «Незважаючи на складнощі, Конституційний Суд залишається фундаментом правової системи України, що є особливо важливим у період відстоювання нашої незалежності», – наголосила Галина Валентинівна.
У подальшій дискусії депутатка Київської обласної ради, кандидатка юридичних наук, доцентка Галина Єрко акцентувала увагу на необхідності посилення механізмів міжнародного співробітництва в галузі правосуддя, зокрема у сфері боротьби з воєнними злочинами. За її словами Україна повинна активно взаємодіяти з міжнародними судами, такими, як Міжнародний кримінальний суд, для притягнення до відповідальності осіб, які скоїли тяжкі злочини під час воєнних дій. «З одного боку, ми маємо діяти відповідно до національного законодавства, з іншого – забезпечувати виконання міжнародних стандартів, адже Україна, як частина міжнародного співтовариства, має не тільки внутрішні зобов’язання, але й міжнародні, що стосуються прав людини та військових злочинів», — додала вона.
Читайте також: Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень
А директор Навчально-наукового інституту права та політології Українського державного університету ім. Михайла Драгоманова, кандидат юридичних наук, доцент Павло Горінов закцентував увагу на важливості забезпечення правової відповідальності за військові злочини та дотримання міжнародного гуманітарного права у сучасних збройних конфліктах. Він також наголосив, що справедливість і мир неможливо досягти без ефективного функціонування системи міжнародного правосуддя, а ще висловив сподівання, що наукові обговорення, подібні до цього, сприятимуть виробленню нових рішень та підходів у сфері правосуддя в умовах збройних конфліктів.
На ключових викликах, зокрема: подолання безкарності за злочини, скоєні під час війни, важливість міжнародної співпраці у розслідуванні воєнних злочинів наголосила в своєму виступі адвокатка Олександра Парамонова.
Натомість проректор з наукової роботи КУП України Іван Кайло звернув увагу присутніх на проблеми правового регулювання відшкодування втраченого майна громадян України на окупованих територіях, а також наголосив на необхідності фіксації воєнних злочинів. Ця тема викликала жваве обговорення присутніх науковців-правників.
Із науковими доповідями також виступили Максим Бак, курсант факультету службово-бойової діяльності Київського інституту Національної гвардії України («Особливості правового режиму воєнної окупації»); Олександр Орлов, студент 2 курсу КУП НАНУ («Роль міжнародних та національних інституцій в захисті прав і свобод людини»); Віталій Вознюк, аспірант Київського університету права НАН України («Самовільне залишення військової частини: причини та особливості розслідування даного суспільно небезпечного діяння»).
Підводячи підсумки дискусії, модератор заходу Ірина Сопілко зазначила, що ключовим завданням сучасного міжнародного співтовариства є пошук ефективних механізмів для подолання викликів правосуддя, спричинених військовими конфліктами. Як було наголошено, «Міжнародне право повинно бути дієвим інструментом, а не декларативною нормою. Воєнні злочини та інші порушення гуманітарного права повинні розслідуватися неупереджено та прозоро. Система правосуддя має забезпечувати невідворотність покарання для всіх винних, незалежно від їхнього статусу чи політичної приналежності», – зазначила І. Сопілко.
Вона наголосила на важливості співпраці міжнародних і національних інституцій, аби гарантувати справедливість, що стане основою для довгострокового миру та примирення.
Учасники конференції підкреслили, що військові дії, які тривають в Україні, ставлять перед правосуддям нові серйозні виклики. Зокрема, постає питання забезпечення прав людини в умовах війни, правосуддя для жертв конфлікту, а також міжнародної відповідальності за воєнні злочини. Окремо порушувалася проблема правосуддя для військових, які беруть участь у конфліктах, та забезпечення справедливого судочинства для тих, хто скоїв воєнні злочини.
За результатами конференції було підготовлено низку важливих висновків і рекомендацій щодо подальших кроків у сфері правосуддя в умовах військових конфліктів. Конференція стала важливим кроком у розвитку правової науки та практики в Україні, сприяючи формуванню стратегії для забезпечення миру через правову державу.
Надія Бондаренко,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
