Події
Належна правова процедура

Членкиня ВРП Оксана Кваша про особливості дисциплінарної відповідальності суддів. Не так давно заступниця голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша прибула з робочим візитом у Чернівці. Вона також взяла участь і виступила на міжнародній науково-практичній конференції «Конституційні засади належної правової процедури: виклики євроінтеграції», яка відбулася в тамтешньому університеті імені Юрія Федьковича 13–14 червня.
Свій виступ доповідачка присвятила темі «Дисциплінарна відповідальність суддів: належна правова процедура як гарантія незалежності суду», акцентувавши увагу присутніх на проблемах законодавчого врегулювання належної процедури дисциплінарного провадження. Як на її думку, сьогодні вони потребують наукового вирішення.
Належна правова процедура є системою елементів, які мають універсальний характер та слугують ідеологічним підґрунтям будь-якого юридичного процесу. «Недостатньо чітке формулювання в законі підстав дисциплінарної відповідальності суддів, недосконалість правових норм зумовлюють різне їх тлумачення, і, як наслідок, відсутність уніфікованого підходу до їх застосування, єдиної та послідовної практики ухвалення рішень щодо дисциплінарної відповідальності суддів», – зазначила спікерка.
На переконання О. Кваші, без незалежності судді не може бути правосуддя як такого, водночас незалежність судді тісно пов’язана з його відповідальністю. Зрештою, незалежність судді та його відповідальність забезпечують здійснення правосуддя, а отже – досягнення справедливості.
Представниця ВРП звернула увагу, що у Висновку КРЄС № 27 (2024) про дисциплінарну відповідальність суддів зазначено, що в тому разі, якщо відповідальність суддів не регулюється чітко та належним чином – підривається незалежність судової влади. А Вища рада правосуддя відповідно до Конституції України забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді.
Читайте також: Шведський суддя: який він?
Як було зазначено, у 2024 році у ВРП було сформовано Службу дисциплінарних інспекторів. Рада призначила керівника, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів та 21го дисциплінарного інспектора строком на 5 років. При тому дисциплінарним інспекторам передано приблизно 11 тисяч дисциплінарних проваджень (скарг), в яких на день початку роботи служби
Дисциплінарною палатою не ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи. Крім того, дисциплінарним інспекторам розподіляються нові дисциплінарні скарги, що надходять на розгляд ВРП: у 2025му щомісяця надходить в середньому до 800 дисциплінарних скарг.
Загалом станом на 1 червня цього року за участі дисциплінарних інспекторів завершено розгляд понад 4100 дисциплінарних скарг. Дисциплінарні палати ВРП ухвалювали рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади за вчинення істотних дисциплінарних проступків, якими, зокрема, визнавалися такі дії суддів: позапроцесуальне спілкування судді з учасниками справи; допущення суддею поведінки поза службовою діяльністю, що підриває авторитет правосуддя (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, ігнорування пропозиції для проходження огляду на стан сп’яніння); співпраця судді з представниками російської федерації, підтримка окупаційної влади; вчинення суддею правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Оксана Кваша також зазначила, що концепція правової процедури стала універсальною через рішення ЄСПЛ і поширюється як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини. Належна правова процедура органічно пов’язана з громадянським суспільством та правовою державою. Вона властива будь-якому цивілізованому судочинству та включає як процесуальні гарантії захисту особистих прав, так і правові механізми обмеження свавілля держави.
Читайте також: Відеофіксація власним телефоном: право адвокатів фіксувати процесуальні дії та судові засідання пропонують конкретизувати
Заступниця голови ВРП також повідомила, що у Верховній Раді України зареєстровано два проекти Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур» (реєстраційні номери № 13137 та № 131371). Адже в контексті потреби вдосконалення процедури дисциплінарного провадження має стати більш чітке законодавче визначення підстав дисциплінарної відповідальності суддів. Вказаними законопроектами, зокрема, пропонується більш чітко визначити підстави дисциплінарної відповідальності судді та уточнити види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до суддів. Як прозвучало, на сьогодні ці законопроекти перебувають на опрацюванні у Вищій раді правосуддя задля надання відповідного консультативного висновку. З метою забезпечення авторитету правосуддя, незалежності суддів та судової влади ВРП вирішила звернутися до Єврокомісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) з проханням надати висновок щодо відповідності європейським стандартам норм, запропонованих цими законопроектами (рішення Ради від 22 травня 2025 року № 1110/0/1525).
Резюмуючи сказане, О. Кваша зазначила: «Українці є європейською нацією. Ми довели це, особливо в умовах війни. Нам потрібно далі вдосконалюватися, підвищувати рівень правової культури, правової свідомості та відповідального ставлення до виконання законів», – сказала представниця ВРП.
Джерело: Юридичний вісник України