Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці

У Києві відбувся Другий загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці», організаторами якого виступили Вища рада правосуддя спільно з Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України за сприяння Українсько-канадського проекту підтримки судової реформи.

Представники судової влади, іноземні експерти, журналісти та редактори провідних ЗМІ України обмінялися думками, ідеями, пропозиціями про те, як комунікацію між судами та медіа зробити максимально ефективною для обох сторін. Саме про це у вітальному слові говорив і голова ВРП Ігор Бенедисюк. На його думку, комунікація із суспільством для судової влади не менш важлива й необхідна, аніж підвищення кваліфікації суддів і всі ті процеси з очищення, які тривають у судовій системі. «Відновити довіру до судової влади не вдасться до тих пір, допоки суди не донесуть до суспільства, що вони змінюються на краще, і зробити це можуть тільки професійні журналісти», — сказав Ігор Бенедисюк. Голова Вищої ради правосуддя також зазначив, що в ідеалі у прес-службах судів мають працювати професійні журналісти, які й доноситимуть інформацію про суди зрозумілою не юридичною мовою.

Власне цьому й були присвячені дві перші дискусії форуму: «Суди і ЗМІ. Розширення можливостей співпраці: чого потребують суди від медіа?» та «Розширення можливостей співпраці: чого потребують ЗМІ від судів?».

Модератор першої дискусії, суддя Господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко переконана, що за період становлення процесу відкритості судів «…вони стали проактивними в напрямку комунікації. Журналісти все більше звертаються за коментарями, і це вже справжній діалог та приклад зацікавленості в тому, як працює судова влада».

Натомість суддя Верховного Суду Олена Кібенко зосередилася на нових підходах до комунікації найвищої судової інстанції. Важливість налагодження процесу комунікації, зі слів судді, стала зрозуміла тоді, коли після перших успішних кроків, пов’язаних зі створенням Верховного Суду та початком його роботи, настала тиша. «План розвитку комунікацій ВС з’явився після того, як судді відчули недостатність інформаційного супроводження своєї діяльності. Сторінка Верховного Суду у Фейсбук з’явилася в листопаді 2017 року, новий сайт запрацював із середини грудня, а формування прес-служби розпочалося вже після нового року, тому в січні 2018­го комунікація носила обмежений характер. Тож судді почали активно діяти самі. Тепер, за 6 місяців роботи потому, ми можемо константувати, що наші системні зусилля в організації й налагодженні комунікаці не були марними і ВС справді зайняв флагманські та інноваційні позиції у представленні й поширенні інформації про роботу найвищої судової інстанції держави», — сказала Олена Кібенко.

У свою чергу спікери другої панелі, а це медійні експерти й редактори відомих видань та інформаційних агенцій, говорили про своє бачення отримання інформації із судів. Зокрема, Катерина Дячук, експерт Інституту масової інформації, зазначила, що в порівнянні з минулими роками значно скоротилася кількість випадків порушення прав журналістів суддями в судовому процесі. З її слів, якщо в 2016 році таких випадків було зафіксовано 11, то в 2017-му вже лише 5. В ІМІ визнають це як позитив у взаємодії судів та журналістів. Разом із тим, як зазначила Оксана Романюк, виконавчий директор ІМІ, своєрідним маркером у стосунках судів і ЗМІ є кількість вироків по так званих «журналістських статтях КК України», які стосуються перешкоджання журналістській діяльності і захисту їх життя. «За нашою інформацією, щороку в судах по захисту журналістів виноситься 8–9 вироків, а це мало», — зауважила О. Романюк, оскільки, знову ж таки, за інформацією інституту, «журналістських справ» до судів надходить значно більше.

У свою чергу Олександр Мартиненко, генеральний директор агентства «Інтерфакс-Україна», як значний позитив у діяльності судової влади відзначив проведення он-лайн трансляцій судових засідань та побажав прес-службам і прес-секретарям судів більше уваги звертати на анонсування справ, прес-релізи писати «зрозумілою» мовою, належним чином організовувати судові засідання, в яких передбачається присутність великої кількості ЗМІ, не відмовляти в коментарях та сприяти в їх отриманні, а все інше журналісти зроблять самі.

На завершення роботи форуму його учасники отримали інформацію про канадський досвід організації комунікації, ознайомилися з функціонуванням соціальних проектів, які стосуються судової тематики, як в Україні, так і за її межами, та визначилися з головними напрямками роботи на рік наступний.

Підготував
Максим Бондар,
спеціально для ЮВУ

Поділитися

Твітнути