Події
Перезавантаження як ключ до успіху
Запровадження механізму превентивної реструктуризації боргів бізнесу.
Створення в Україні механізму превентивної реструктуризації боргів бізнесу передбачене законопроектом «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 і запровадження процедур превентивної реструктуризації» (реєстр. № 10143 від 12 жовтня 2023 року). А саме питання щодо превентивної реструктуризації обговорювалося під час круглого столу «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху» за участі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олега Васьковського та Сергія Жукова.
Читайте також: Електронно-цифровий оглядач
Як зазначив секретар профільної палати КГС ВС Олег Васьковський, Верховний Суд долучається до всіх ініціатив, які стосуються правового регулювання, і законопроект, який з’явився в площині відновлення платоспроможності, також у фокусі уваги суддів, що розглядають відповідну категорію спорів.
Крім того, для ВС, який здійснює правосуддя і безпосередньо застосовує та тлумачить норми права, важливо, щоб відповідна норма була якісною і передбачуваною, щоб надалі уникнути колізійності та можливих зловживань з боку учасників судового процесу.
Щодо ефективності інструменту досудової санації, яка закріплена в КУзПБ і спрямована на оздоровлення боржника, то Олег Васьковський зауважив, що попри позитивну закладену мету ця категорія не є чисельною. Зокрема, станом на 2021 рік до господарських судів було подано всього 72 заяви про досудову санацію, і це був найвищий показник. Поступово їх кількість почала знижуватися: у 2022 році було 16 заяв, і майже без змін у 2023 році – 17.
Говорячи про законопроект, суддя наголосив, що центральне питання, на яке також звертають увагу і його розробники, яким чином боржник може домовитися з кредиторами. На думку Олега Васьковського, у вказаному проекті закону закладений структурний механізм і потенціал, який повинен бути розкритий максимально у питанні домовленості боржника і кредиторів. Крім того, головна відмінність превентивної реструктуризації від досудової санації якраз і полягає в запровадженні ширшого інструментарію досягнення результатів комунікації між боржником та кредиторами.
Своїми міркуваннями щодо судових перспектив превентивної реструктуризації поділився з колегами і суддя-спікер КГС ВС Сергій Жуков. За словами доповідача, законопроект торкається не тільки превентивної реструктуризації, а й певних загальних норм і суттєво впливатиме на процедури банкрутства. Водночас превентивна реструктуризація – це важлива, детальна, складна, але дуже короткострокова процедура, що запобігає банкрутству. Так, певним чином вона змінює всі відносини на момент настання ризику виникнення загрози неплатоспроможності.
Читайте також: Загадки справи «Роттердам плюс»
Разом із тим Сергій Жуков вбачає певні проблеми з умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як «загроза неплатоспроможності». Як зазначив суддя, аналізуючи кожну законодавчу ініціативу, основний критерій – це своєрідний тест на зловживання. Відповідно, якщо норми будуть однозначні й зрозумілі, то буде менше зловживань.
Додамо, що вказаний круглий стіл було організовано проектом ЄС «Право-Justice» спільно з комітетом з конкурсного права Асоціації правників України.
Олександр Петренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
