Події
Політика та право воєнного часу: особливості і виклики
Двадцять третього квітня у приміщенні Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулася вагома подія – міжнародна наукова конференція «Політика та право в умовах дії воєнного стану: пошук рішень», яка зібрала видатних науковців і практиків з різних куточків світу, об’єднаних прагненням особистої участі у вирішенні нагальних викликів, що постали перед українським суспільством в умовах глобальної політичної нестабільності та війни.
Конференція вийшла знаковою, тим більше, що була присвячена ювілею – 190-річчю заснування Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, водночас вона стала ще й платформою для висвітлення глибоких правових і політичних викликів, з якими Україна стикається в умовах воєнного стану. Виступаючи перед зібранням, професіонали з різних галузей знань акцентували увагу учасників зустрічі на необхідності адаптації суспільних інституцій до реалій військового часу. Водночас їхні виступи віддзеркалювали гостру потребу в оновленні правової бази та політичних стратегій, щоб ефективно захистити права і свободи громадян у цей турбулентний період.
Це й відзначив у своєму вітальному слові проректор з наукової роботи університету, доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Торбін, вказавши на актуальність тематики зібрання. Як було зазначено, війна, яку агресор приніс на територію України, покладає особливу відповідальність на політичні та правові інституції країни, вимагаючи від них невідкладних дій та нових підходів у захисті основних прав і свобод населення. «Ця конференція стає не лише форумом для обміну думками, а й знаковою подією, що спонукає до рефлексії та пошуку надійних рішень складних питань», – наголосив доповідач, підкресливши глибину та важливість діалогу, який розгорнувся між учасниками – це була платформа не лише для обговорення теоретичних знань, але й для розробки практичних рекомендацій, які реально зможуть допомогти суспільству адаптуватися та відповісти на виклики.
Тему продовжив доцент, кандидат юридичних наук Павло Горінов, директор Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, який відзначив значущість активної ролі академічної спільноти у вирішенні нагальних суспільних викликів, наголосивши при тому на важливості наукових досліджень при розробці стратегій протидії агресії та захисту основоположних прав людини. Він також висловив упевненість, що зусилля науковців не лише сприятимуть захисту прав і свобод, але й стануть фундаментом для зміцнення демократії та правопорядку в країні. Павло Горінов також наголосив на критичній ролі наукового співтовариства у формуванні дієвої реакції на сучасні виклики, що стоять перед Україною та світом.
Відкрила пленарне засідання конференції Евгенія Петрівська, ключова експертка програми Європейської Комісії «EU4Youth». У своїй доповіді «Працевлаштування молоді та підприємництво – на підтримку України!» вона акцентувала увагу на критичній ролі підтримки молоді та стимулюванні підприємницької ініціативи як основних чинників економічного відновлення країни. Експертка детально розглянула різноманітні ініціативи Європейської Комісії, що вже довели свою ефективність, у тому числі й у підтримці української молоді, наголосивши на потенціалі цих програм у сприянні стабільності та росту в майбутньому.
Цей виступ варто відзначити не лише за глибину аналізу, але й за актуальність для поточного етапу розвитку України, особливо в контексті пошуку нових шляхів для залучення молоді в економіку держави. І в подальшій роботі конференції, саме присутність міжнародних експертів, які поділилися своїм багатим фаховим досвідом, значно збагатила дискусію, яка стосувалася перспектив, методів і стратегій ведення бізнесу та соціальної роботи в умовах післявоєнної відбудови.
Так, Нейт Джорж Гордон, видатний американський поліграфолог, президент Міжнародного співтовариства поліграфологів та Академії науково-слідчого навчання, сфокусував увагу учасників конференції своєю глибокою доповіддю на тему «Оцінка надійності судово-медичної експертизи: у пошуках істини». Його виступ був зосереджений на важливості точності та об’єктивності у сфері судових експертиз, особливо в контексті використання поліграфічних досліджень. Науковець здійснив цілий аналіз, де поєднав практичні знання та досвід США, висвітлюючи критичні аспекти правдивості та відповідальності в судовій практиці, що стало ключем до забезпечення справедливості та правильного рішення в юридичних процесах.
Читайте також: Доступ до судових рішень щодо мобілізації під час війни буде обмежено
Обговорювалися на конференції й питання міжнародної та національної співпраці в умовах війни. У цьому плані варто відзначити виступ професора Фабіана Андрушкевича з Інституту педагогіки Опольського університету (Польща) на тему «Співпраця польських та українських наукових закладів після закінчення збройної агресії росії проти України». При цьому доповідач висвітлив ключові аспекти та значення міжнародної співпраці у сфері освіти, зробивши особливий акцент на необхідності відновлення та розвитку освітніх програм. Як було наголошено, важливо підтримувати та розвивати академічні зв’язки, що сприяють підготовці майбутніх лідерів і фахівців, які зможуть зробити свій внесок у відбудову та розвиток суспільства. Його аргументація про значущість стійкого освітнього мосту між Польщею та Україною відображала глибоке розуміння потенціалу, що мають міжнародні академічні ініціативи у вирішенні соціальних та економічних викликів.
Наступний учасник конференції Тувія Шурані, визнаний експерт з Ізраїлю та член редакційної колегії наукового журналу «Європейський поліграф», зробив у своєму виступі акцент на проблемах сучасної юриспруденції, криміналістики, психології, судової психології, психофізіології, психопатології та інших аспектів перевірки на поліграфі. Йшлося про складні питання, з якими стикаються поліграфологи та інші судові експерти, особливо в умовах воєнного стану, де високий рівень стресу може серйозно вплинути на точність результатів їхньої роботи. Аналіз експерта підкреслив необхідність розробки нових методів та підходів для підвищення об’єктивності і надійності судових висновків у таких складних умовах, вказуючи на важливість цієї теми для забезпечення справедливості й правової захищеності.
Загалом же питання захисту прав людини стало основою багатьох доповідей. Так, Наталія Оніщенко, докторка юридичних наук, професорка, заслужена юристка України, академік НАПрН України, заступниця директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, зосередилася на векторах взаємодії громадянського суспільства і Збройних сил України. У своїй доповіді із такою ж назвою вона зазирнула в складні аспекти взаємодії між цивільними та військовими структурами. При тому, що та взаємодія є важливою, особливо в цей критичний для країни час, для досягнення ряду спільних і спеціалізованих цілей — від консолідації суспільства до підвищення правосвідомості серед військовослужбовців. Називалися й конкретні форми співпраці, як то громадські експертизи, моніторинги, громадський контроль, волонтерська діяльність та науково-консультативні проекти, що сприяють створенню довіри та взаєморозуміння між армією та громадянським населенням. Ці механізми відіграють вирішальну роль у забезпеченні прозорості та підзвітності дій військових, тим самим сприяючи захисту основних прав і свобод громадян в умовах воєнного часу.
А Михайло Смокович, доктор юридичних наук, професор, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, натомість проаналізував особливості захисту прав військовослужбовців адміністративними судами в умовах воєнного стану. При тому він виокремив низку юридичних викликів, з якими стикаються військовослужбовці, особливо в сферах соціального захисту та компенсацій. Голова КАС ВС детально проаналізував, як адміністративні суди адаптують свою діяльність до умов воєнного стану, забезпечуючи справедливість і захист прав цієї категорії громадян. Як було зазначено, у воєнний час військовослужбовці часто стикаються з унікальними юридичними ситуаціями, які вимагають від судової системи не лише глибокого розуміння специфіки військової служби, але й швидкого реагування на зміни в законодавстві та політиці. На думку судді, ефективність цього процесу визначається здатністю адміністративних судів надавати належний правовий захист, що є критично важливим для підтримки морального духу військових та їхньої віри у справедливість державних інституцій.
Читайте також: Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси
Серед низки доповідей, які також прозвучали на конференції й охоплювали широкий спектр питань — від захисту прав військовослужбовців до взаємодії між громадянським суспільством та Збройними силами, варто все ж виділити виступ Олександра Прасова, судді Запорізького окружного адміністративного суду, доктора юридичних наук, доцента, який детально й досить критично розглянув питання права на життя осіб, засуджених до позбавлення волі, у час війни. Як на його думку, навіть у воєнний час право людини на життя має залишатися непорушним, у тому числі і для осіб, які відбувають покарання. Суддя водночас вказав на обмежені можливості цих осіб уникнути небезпеки під час ракетних чи артилерійських обстрілів, що говорить про необхідність удосконалення заходів їхнього захисту. Підсумовуючи сказане, доповідач сформулював кілька ключових висновків, серед яких — необхідність забезпечення нормативного, матеріального та організаційного вдосконалення умов ув’язнення під час воєнного стану, щоб гарантувати безпеку та дотримання основних прав усіх засуджених. Ці висновки відкривають дорогу для подальших наукових досліджень і розробки вдосконалених правових рамок для захисту немайнових прав осіб, позбавлених волі.
Звісно, що в контексті воєнного стану були порушені й надзвичайно важливі питання соціального захисту цивільного населення та військовослужбовців, а грунтовні аналізи озвучених проблем та пропозиції змін у законодавстві показали глибину і серйозність викликів, з якими доводиться стикатися юридичній спільноті під час війни.
Разом із тим, конференція продемонструвала й те, що наукова спільнота не лише готова активно включатися в розв’язання глобальних викликів, але й здатна згуртувати фахівців з усього світу для спільної роботи над вирішенням актуальних проблем місцевих громад. Так, професори Віра Гапоненко та Олена Новакова у своїх доповідях порушили питання про роль демократії в кризових умовах та фактори, які сприяють національній стійкості громад в умовах воєнного стану. Їхні виступи вказують на важливість активної комунікації між органами місцевого самоврядування та громадянами, яка повинна включати як традиційні, так і новітні засоби інформаційного зв’язку. Тим більше, що в умовах воєнного стану важливість забезпечення доступу до надійної інформації стає критичною. Ефективне інформування громадян про прийняті рішення, доступні послуги та гуманітарну допомогу можливе через використання популярних телеграм-каналів, чат-ботів і соціальних мереж, які стають ключовими інструментами в час кризи. Розробка та впровадження системи верифікації профілів місцевих посадових осіб чи сторінок місцевої ради також є важливими для забезпечення інформаційної безпеки. За таких умов не слід забувати й про співпрацю з волонтерськими організаціями через комунікаційні хаби та міські інформаційні портали, що забезпечують ефективне розповсюдження важливої інформації та сприяють організації спільних інформаційних кампаній.
Завершуючи огляд міжнародної наукової конференції в УДУ імені Михайла Драгоманова, можна констатувати, що вона стала не лише платформою для академічного обговорення, але й важливим кроком на шляху до зміцнення правових і політичних основ української держави загалом. Саме тому науковці з різних країн об’єднали свої зусилля, аби вирішити складні виклики, які стоять перед світом в умовах глобальної нестабільності та військових дій. Конференція також підтвердила й готовність академічної спільноти до пошуку рішень, які могли б захистити права та свободи громадян, забезпечити стабільність і безпеку в суспільстві. А це вкрай важливо, адже наукові дослідження й такі от публічні обговорення наближають нас усіх до перемоги не лише на полі бою, але й на освітньому та науковому фронтах. Слава героям України, які поклали за нас своє життя і тим, хто захищає нашу державу й зараз, дозволяючи проводити такі важливі заходи з поглядом у майбутнє.
Федір Іллюк,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
