Події
Правосуддя в дистанційному режимі
Право учасників судових засідань на захист від загроз
«Держава функціонує в правовому полі допоки працює незалежний суд», – наголосив голова КАС ВС Михайло Смокович, відкриваючи онлайн-зустріч суддів України, Німеччини та Польщі, присвячену здійсненню правосуддя в умовах воєнного стану та пандемії, організовану Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду спільно з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) 25 липня 2022 року.
Читайте також: Здійснення правосуддя на прифронтових територіях
Як було зазначено, війна в Україні додала в організацію роботи адміністративних судів немало проблем, серед яких відсутність безпеки є однією з головних. Здійснення безперервного й належного правосуддя у форс-мажорних умовах потребує певних законодавчих змін і доповнень, передусім процесуального характеру. Зокрема, врегулювання дистанційної форми роботи. Справа в тому, що судді продовжують розглядати справи й ухвалювати судові рішення, а до ВРП вже надходять скарги щодо дистанційної форми роботи судів із проханням притягнути суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, за словами Михайла Смоковича, було запрошено суддів з Німеччини, які від започаткування адміністративної юстиції в Україні активно сприяли її розвитку й становленню, аби вони поділилися набутим у зв’язку з викликами, спричиненими пандемією COVID-19, досвідом з організації розгляду судових справ у дистанційному режимі.
Голова Конституційного суду та Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц доктор Ларс Брокер у вітальному слові зокрема сказав, що Україна бореться не лише за себе, а й за всю Європу, за вільне й демократичне життя, за верховенство права. «Мене глибоко вразило, що в таких умовах ви слідкуєте за правовим супроводом усіх процесів, що відповідає вимогам правової держави. Адже дотримання прав людини не призупиняється на час війни», – зазначив пан Брокер.
Свою доповідь він присвятив огляду судових рішень, пов’язаних із пандемією COVID-19, а також судовій оцінці дискреційних повноважень адміністрацій, які надавалися адміністративними судами Німеччини. Зокрема, він зазначив, що правовий супровід боротьби з пандемією стосується безпосередньо права на захист від загроз. Швидка реакція держави має бути спрямована на те, щоб убезпечити громадян. Потрібно вживати заходів, про які раніше не думали (у випадку з пандемією – це носіння масок, дотримання дистанції, закриття крамниць тощо). Перед виконавчими органами постають виклики обмежувати громадян у їхніх правах, але при цьому й дотримуватися принципу верховенства права. Виконавчі органи влади в таких ситуаціях діють в умовах нормативної невизначеності. Адміністративні суди, розв’язуючи судові конфлікти, попереджали про те, що законодавець шляхом прийняття певного базового рішення повинен наділити державу правом на подібне втручання в права людини за особливих умов.
Таким чином, Ларс Брокер вважає, що в екстремальній ситуації в Україні через воєнний стан для того, аби убезпечити і сторони судової справи, і суддів, також повинні бути створені особливі інструменти. Наприклад, суддя може бути в безпечному місці, якщо одноособово ухвалює судове рішення і є можливість підписати його електронним підписом. У разі консультацій та нарад із колегами судді можуть перебувати вдома і підключитися до відеоконференції через захищені системи зв’язку. В разі проведення усного розгляду справи, на думку спікера, лише один із суддів (можливо, головуючий) має бути в суді, щоб забезпечити гласність, відкритість і публічність судового процесу, вважає доповідач.
Читайте також: Микола ОНІЩУК: «Центральне місце в реформуванні правосуддя повинен займати суддя»
У свою чергу, головуючий суддя Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц, доктор Сабіне Вабнітц згадала, що під час відвідин міста Краматорська в 2019 році була глибоко вражена тим, як вправно використовували суди України технічне устаткування для розгляду справи в дистанційному режимі, коли сторона оскарження брала участь у судовому засіданні онлайн.
За її словами, в Німеччині такий формат також використовується. Він був закріплений у процесуальному законодавстві задовго до пандемії. Сенс цього кроку полягав у економії часу та коштів на дорогу учасників справи до суду, а також у прискоренні процесу судового розгляду. Використання техніки для відеоконференцзв’язку є одним з елементів диджиталізації правосуддя, до якої прагнуть суди ФРН.
Однією з головних вимог, за словами спікерки, є належним чином устаткований зал судових засідань, доступ до відповідної техніки. Обов’язково здійснюється звуко- і відеозапиc. Суд може дозволити свідкам, експертам – учасникам усного розгляду справи, брати участь у процесуальних діях, перебуваючи в іншому місці. Це, як правило, приміщення органів влади, іншого суду, адвокатської канцелярії. А от використання мобільної техніки в дорозі не розглядається як можливість для розгляду судової справи. Це пов’язано з тим, що особливою вимогою є захист персональних даних.
Пізніше, відповідаючи на запитання українських колег, Сабіне Вабнітц підтвердила, що в Німеччині судді мають можливість накладати електронний підпис на судове рішення, перебуваючи вдома. Для цього потрібні лише відповідні технічні умови.
Своїми міркуваннями з цього приводу поділився й суддя фінансової палати Верховного адміністративного суду Польщі Кшиштоф Вінярський. Як прозвучало, законом про судочинство в адміністративних судах у Польщі за умови дотримання вимог безпеки допускається проведення засідань за межами приміщення суду. Під час відкритого слухання застосувуються технічні засоби, що дають змогу проводити їх дистанційно. У разі слухання онлайн, судова колегія, яка розглядає справу, перебуває в залі судового засідання, а учасники можуть брати участь у цьому засіданні, якщо вони перебувають у приміщенні іншого суду, де мають вчинятися процесуальні дії. Загальним принципом є розгляд справ та постановлення рішень у відкритому судовому засіданні. Касаційна скарга на рішення суду нижчої інстанції може бути розглянута в закритому засіданні, якщо скаржник відмовився від відкритого розгляду. Проте в березні 2020 року для подолання наслідків пандемії було законодавчо дозволено проведення судових слухань у режимі онлайн, при цьому учасникам справ необов’язково перебувати в приміщенні іншого суду.
Натомість суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Наталія Блажівська звернула увагу, що дистанційний розгляд справ є популярним у судочинстві України, про що свідчать такі цифри: з 24 лютого до 11 квітня 2022 року (тобто під час воєнного стану) проведено понад 9 тис. судових засідань у режимі відеоконферензв’язку. Також суддя пояснила, що принцип публічності розгляду таких справ дотримано, оскільки ст. 10 КАС України передбачено, що якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі інтернет в обов’язковому порядку. Спікерка наголосила, що з метою надання фахової допомоги Україні в питанні впровадження повноцінного дистанційного розгляду справ активну роль відіграли фактично всі правничі міжнародні проекти. Так, проект «Pravo-Justice» надав своє напрацювання безпосередньо до робочої групи Верховної Ради України. Фахову консультацію надавав Вищий адміністративний суд Польщі. Нещодавно було презентовано Оперативний моніторинг правосуддя в умовах війни. На основі цього моніторингу Наталія Блажівська розповіла про досвід низки країн з розгляду справ у режимі онлайн, набутий за період пандемії.
А суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Андрій Жук розповів про законодавчі ініціативи суддів КАС ВС щодо внесення змін у процесуальні кодекси, які виникли через збройну агресію рф. Робоча група при комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, до складу якої входять судді й правники, представники Державної судової адміністрації України, Міністерства цифрової трансформації України, ще в березні підготувала законопроект, який передбачав спрощення здійснення судочинства. Судді пропонували ширше використовувати письмове провадження без повідомлення сторін, без проведення судового засідання, повідомляти учасників справи на всі відомі суду засоби зв’язку: звичайною поштою, електронною поштою, через соціальні мережі, смс-повідомлення, а також телефоном. Крім цього, була пропозиція забезпечити можливість і обов’язковість повідомлення учасників судової справи через систему «Дія».
У першому варіанті законопроекту пропонувався також дистанційний режим роботи поза межами приміщення суду для суддів і працівників апарату суду, але згодом це питання вирішили подати окремим законопроектом, оскільки ініціативу не підтримала більшість членів згаданого комітету ВРУ.
Тож, на жаль, законопроект № 7316 про внесення змін до процесуальних кодексів щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану не набрав необхідної кількості голосів у ВР України. Робоча група продовжить роботу над ним, удосконалить і запропонує як новий проект закону.
Андрій Жук наголосив, що новаторство не спрямоване на обмеження прав громадян на справедливий суд і не порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Навпаки, ці нововведення спрямовані на захист прав людини, убезпечення її від загроз, а також на подальшу реалізацію судової реформи, якою передбачено поступовий відхід від паперових справ. Це є продовженням вже реалізованих кроків: подальше оцифрування судових справ (70% вже оцифровані), розширення функціоналу електронного кабінету судді, який діє і забезпечує можливість перегляду документів.
Підготував
Максим ІЛЛЮК,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
