Події
Шляхи Кіото: XIV-й конгрес ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя та перспективні завдання сучасної кримінології
В’ячеслав ТУЛЯКОВ,
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ, проректор Національного університету «Одеська юридична академія», суддя ad hoc ЄСПЛ, заслужений діяч науки і техніки України,
індивідуальний експерт XIV Конгреса ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя
Із 7 по 12 березня 2021 року, після відстрочки, пов’язаної з COVID-19, відбувся XIV-й Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та кримінальному правосуддю. Автору пощастило бути обраним у склад 600 індивідуальних експертів Конгресу, проте квітки сакури привезти не вдалося. Пандемія COVID-19 зробила цей форум в більшій частині віртуальним.
Кожні п’ять років Конгреси ООН з попередження злочинності збирають представників правоохоронних органів, дипломатів та академічну спільноту з метою визначення перспективних напрямків поводження з правопорушниками та попередження злочинності. З часів першого Конгресу у 1955 році було розроблено значну кількість рекомендацій, резолюцій та стандартів з питань запобігання злочинності, включаючи Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (Правила Мандели), Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів та жертв зловживання владою, Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною (організованою) злочинністю та відповідні протоколи до неї (UNTOC), Конвенцію ООН проти корупції (UNCAC). Крім того, в останні роки, як правило, приймається підсумковий документ у формі політичної декларації.
Кіотська Декларація, прийнята у перший день Конгресу, деталізувала не тільки виклики та цілі, що стоять перед міжнародним співтовариством, але й конкретні дії, необхідні для вирішення питань міжнародного співробітництва у галузі запобігання злочинності та кримінального судочинства.
Серед завдань Декларації викликає зацікавленість концепт усунення причин злочинності, включаючи її корінні причини, що пов’язані із протидією бідності, дисфункціями економічного розвитку, освіти, інших криміногенних факторів ризику підвищення уразливість різних верств суспільства від злочинності.
Застосування заходів щодо економічної складової злочинності відстоює ідеологію позбавлення злочинців і злочинні організації будь-яких незаконних доходів, в тому числі шляхом ідентифікації, відслідковування, арешту, конфіскації, стягнення і повернення доходів здобутих злочинним шляхом, а також створення міцної національної бази для фінансових розслідувань. Програма розвитку системи кримінального правосуддя приділяє особливу увагу гарантуванню прав потерпілих, захисту прав і інтересів жертв злочинів отримання компенсації та відшкодування шкоди і захисту свідків і осіб, які повідомляють відповідну інформацію.
Завдання поліпшення умов утримання у в’язницях, зниження рецидивізму за допомогою реабілітації та реінтеграції, впровадження гендерного підходу в системі кримінального правосуддя, рішення проблеми вразливості дітей і молоді, спрямовуються на причини протиправної поведінки і пов’язані з ним фактори суспільного ризику, забезпечення реабілітації та реінтеграції злочинців у суспільство.
Міжнародне співробітництво вимагає активізації допомоги в питаннях ідентифікації, відстеження, заморожування, арешту та конфіскації доходів від злочинів або іншого майна злочинного походження та засобів вчинення злочинів. Цього вимагають, зокрема норми Конвенції про організовану злочинність і Конвенції проти корупції.
Зрозуміло, що проблема фінансування кримінальних інституцій є центральним для світової спільноти, з урахуванням можливостей використання повернутих коштів на цілі сталого розвитку.
Питання тероризму у будь-яких формах і проявах також було однією із центральних проблем Конгресу. Сторони домовились зміцнювати співробітництво на всіх рівнях, зміцнюючи верховенство права, забезпечуючи виконання сторонами положень відповідних міжнародних конвенцій і протоколів по боротьбі з тероризмом, і розробляючи стратегії, спрямовані на реальне усунення умов, що сприяють поширенню тероризму, насильницького екстремізму в усіх випадках, коли він сприяє тероризму.
Звертаючи увагу до прояву нових форм злочинності, Сторони домовились розвивати співробітництво для боротьби з комп’ютерною злочинністю, товарною контрабандою, погрозами, пов’язаними з технічними досягненнями і зміною методів незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів. В документах Конгресу Сторонам пропонується ефективно вирішувати світову проблему наркотиків і боротися з нею, роблячи узгоджені і послідовні дії на національному, регіональному та міжнародному рівнях, в тому числі активізуючи роботу по виконання наявних зобов’язань в сфері наркополітики, і застосовуючи комплексний і збалансований підхід і принцип загальної та спільної відповідальності.
Рекомендовано державам-членам вжити більш ефективних заходів для попередження і припинення наруги, експлуатації, торгівлі і всіх форм насильства та катувань щодо дітей, включаючи сексуальну експлуатацію дітей і сексуальні наруги над ними в інтернеті і в звичайному житті, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за ці діяння, надання підтримки потерпілим і налагодження міжнародного співробітництва для боротьби з цими злочинами.
Визиває зацікавленість вживання ефективних заходів для попередження таких екологічних злочинів, як незаконний обіг об’єктів дикої живої природи, включаючи, крім іншого, флору і фауну, що охороняється згідно Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, незаконний обіг деревини та деревних продуктів, небезпечних відходів та інших відходів, незаконне поводження із дорогоцінними металами, каменями і іншими мінералами.
Є також нагальна потреба посилити національні та міжнародні заходи протидії незаконному обігу культурних цінностей та іншим злочинам проти культурних цінностей, а також будь-яким зв’язків з фінансуванням організованої злочинності і тероризму і розвивати міжнародне співробітництво в цій галузі.
Більшість зазначених напрямків потребує свого аналізу та опрацювання в кримінологічних дослідженнях, вітчизняних в тому числі.
Джерело: Юридичний вісник України
