Події
Справи про воєнні злочини. Застосування кращих міжнародних та національних практик при їх розгляді
На другій конференції «Правосуддя в національних судах у справах про воєнні злочини», організованій програмою USAID «Справедливість для всіх» у співпраці з українськими та міжнародними партнерами, йшлося виклики, з якими стикається судова система під час розгляду справ про воєнні злочини, про подальші кроки для забезпечення справедливого, безстороннього та ефективного розгляду судами України цих справ з огляду на кращі міжнародні та національні практики.
Так, під час сесії «Вдосконалення адміністрування справ про воєнні злочини в судах» заступник голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов зазначив, що відповідно до статистичних даних на сайті Офісу Генпрокурора зареєстровано 142 тисячі злочинів за статтею 438 Кримінального кодексу України. Водночас у 2022–2024 роках на розгляді в судах перебувало лише 85 проваджень. З погляду доповідача, розгляд великої кількості таких справ є проблемою через доволі атомізовану судову систему (розгалужена система з великою кількістю дрібних судів, – Ред.) і водночас гострий дефіцит суддів.
Як прозвучало, наразі в Україні працюють 479 судів першої інстанції, в яких 2 171 суддя має спеціалізацію з розгляду кримінальних справ. Отже, розглядати такі справи в одному суді першої інстанції можуть у середньому 4–5 суддів, при тому, що в цих судах дефіцит суддівських кадрів становить близько 30 %.
У 22 апеляційних судах – 172 судді, які розглядають кримінальні справи, дефіцит кадрів становить 55 %. У 10 областях в апеляційних судах працює лише одна судова колегія з розгляду кримінальних проваджень. Один із варіантів підвищення спроможності їх здійснення – укрупнення судів з урахуванням нового територіально-адміністративного устрою.
Дмитро Лук’янов також торкнувся законопроекту № 10301, який запропоновано внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Однак Вища рада правосуддя в консультативному висновку до цього проекту закону зазначила, що дана позитивна ідея не може бути реалізована без вирішення кадрової проблеми, суддів для здійснення кримінальних проваджень не вистачає.
Крім цього, тривають дискусії щодо того, як вирішувати питання – шляхом запровадження спеціалізації суддів або створення спеціалізованих воєнних судів.
Керівник прес-центру Вищої ради правосуддя Володимир Гуржи наголосив на важливості інформування громадськості про розгляд судами справ про воєнні злочини, адже в такий спосіб фіксується пам’ять про події на території України. Водночас він зауважив, що через відсутність у багатьох судах комунікаційних підрозділів потрібно активніше залучати представників медіа для висвітлення діяльності судів і розгляду ними судових справ у воєнний час. У свою чергу юридичний радник програми USAID «Справедливість для всіх» Мирослав Вовк розповів, що у співпраці з Вищою радою правосуддя та Державною судовою адміністрацією України наразі розробляється україномовна та англомовна база рішень у справах про воєнні злочини. Тему продовжив член ВРП Роман Маселко, який відзначив ініціативу програми USAID зі створення такої бази,назвавши її «прагматичною і корисною». За його словами, приклади створення таких баз даних уже існують. Зокрема, одна база створена в 2021 році в Боснії і Герцеговині. До неї внесено остаточні вироки у справах про воєнні злочини, які винесені міжнародними й національними судами, Міжнародним кримінальним судом про злочини в колишній Югославії. Ця база створена у співпраці з Вищою радою суддів і прокурорів цієї країни.
На конференції звучали й пропозиції створити коментар щодо розгляду цієї категорії справ стосовно того, як суди України вирішили ті чи інші правові питання із застосуванням стандартів національного й міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права. «Те, наскільки коментар буде професійний, наскільки в ньому вдало буде здійснено узагальнення із певних категорій справ про воєнні злочини, наскільки він міститиме ґрунтовні висновки та рекомендації, – від цього багато в чому залежатиме подальший справедливий та ефективний розгляд таких справ національними судами», – член ВРП Оксана Кваша.
Додамо, що в конференції, яка відбулася 24–25 жовтня, в Києві, взяли участь судді, прокурори, адвокати, науковці, представники проекту ЄС «Право-Justice», Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), Фонду Клуні «За справедливість», проекту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», Ініціативи Американської асоціації юристів з питань верховенства права «Зцілення та підзвітність через проект з прав людини» (HEAL), інших міжнародних і національних громадських організацій.
Підготувала Надія Бондаренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
