Події
Судочинство: новочасні виклики. Основи збереження та посилення інституційної спроможності судової влади
У дискусії на цю тему взяли участь, зокрема, очільники та представники органів судового врядування і самоврядування, комітету ВРУ з питань правової політики та Конституційного Суду. Обговорювалися проблеми судової влади в умовах війни та шляхи їх подолання, налагодження діалогу між гілками влади та законодавче забезпечення розвитку судової влади, а також питання розбудови системи судоустрою України, запровадження нової мережі судів, відновлення судочинства на деокупованих територіях України тощо.
Щодо роботи судової системи загалом, то її характеризував голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, який зазначив, що, незважаючи на всі виклики сьогодення, судовій системі вдалося утримати ситуацію. Суди працюють і наразі в них перебувають на розгляді близько 4,5 млн проваджень. Водночас, за словами голови ВС, на сьогодні, крім вирішення кадрових питань, надзвичайно важливою залишається проблема оптимізації мережі судів відповідно до затвердженого територіального устрою. Як прозвучало, незважаючи на укрупнення районів, яке вже відбулося, вирішення питання щодо зміни мапи судів уже двічі було відтерміновано. На переконання Станіслава Кравченка, укрупнення судів дало б змогу вирішити низку питань, зокрема для судів на прифронтових територіях.
Читайте також: Ухвалу про участь у засіданні в режимі відеоконференції постановлятиме суддя одноособов
У свою чергу голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов окреслив основні напрацювання цього комітету щодо вирішення проблем судової влади та наголосив на важливості імплементації вже ухвалених законодавчих актів. Він також наголосив, що депутати мають на меті активно застосовувати контрольну функцію. На сьогодні члени комітету опрацьовують питання вдосконалення підстав дисциплінарної відповідальності суддів, адже формулювання, які існують, є надто загальними, що може призвести до їх свавільного застосування та негативних наслідків для самих служителів Феміди. За словами Д. Маслова, метою таких напрацювань є створення максимально комфортних умов для роботи суддів у цей складний час та визначення чітких передбачуваних підстав для відповідальності.
Основоположною засадою збереження та посилення інституційної спроможності судової влади, особливо під час воєнного стану, є забезпечення її незалежності, гарантованої Конституцією України, – це лейтмотив, на якому зосереджує увагу Конституційний Суд. Про це під час заходу зазначив суддя КСУ Віктор Городовенко. Як було наголошено, саме через дотримання статті 55 Основного Закону України, яка гарантує право на справедливий суд, реалізуються й захищаються всі інші гарантовані права і свободи людини і громадянина. У зв’язку із внесенням змін до законодавства Конституційний Суд сформував багато юридичних позицій щодо судової гілки влади. Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності. Водночас, як зазначає в своїх юридичних позиціях КСУ, ефективне виконання судовою владою своїх функцій залежить від дотримання принципу її незалежності.
Читайте також: 9 етапів конкурсу для дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя
Натомість голова Ради суддів України Богдан Моніч закликав суди проводити активну комунікаційну політику та доводити до суспільства інформацію про важливі судові рішення. Він також поінформував про підготовку до проведення з’їзду суддів України з метою заповнення квот та обрання членів органу суддівського врядування й суддів Конституційного Суду. А член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк, проінформував про відновлення ВККСУ кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Підготував Федір Мороз,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
