Connect with us

Події

Trias politica: суд у системі гілок влади

Судді, юристи, науковці та міжнародні експерти взяли участь у дискусії щодо подальшої долі судової реформи в Україні на VIII Судовому форумі Асоціації правників України «Trias politica: суд у системі гілок влади».

Звісно, що в центрі уваги була саме судова реформа в Україні у 2014–2018 роках в контексті стандартів Ради Європи, обговорення думок щодо зміни вектора розвитку чи продовження попередньої стратегії, доцільності подальших інституційних змін, попередніх підсумків двох років роботи та подальших викликів у діяльності Верховного Суду, принципів формування складу та функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ВРП, першочергових завдань щодо кадрового забезпечення судів, які стоять перед ВККСУ та Вищою радою правосуддя, актуальні питання першого місяця функціонування Вищого антикорупційного суду.

Так, голова Верховного Суду Валентина Данішевська озвучила основні підсумки роботи ВС за минулі майже два роки та виклики, з якими стикається суд у процесі здійснення реформ. Зокрема, В. Данішевська розповіла як органи суддівського врядування відреагували на зміни в судовій системі, передбачені проектом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 29 серпня 2019 р. № 1008, наголосивши на необхідності використання запобіжників, визначених законом, для запобігання втручанню в діяльність судової влади інших гілок влади.

Як відомо, Вища рада правосуддя підготувала консультативний висновок до вказаного законопроекту, в якому, зокрема, йдеться про те, що виключення норми, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ставить під сумнів гарантії незалежності судової гілки. Те ж погодження кількості суддів у судах належить до дискреційних повноважень ВПР й не може бути внесено законом, оскільки таке рішення Вища рада правосуддя приймає з урахуванням інформації про завантаженість суду, кількісний склад тощо, а відсутність закріплених вимог до скарги може призвести до правової невизначеності та значною мірою збільшити потік безпідставних скарг стосовно суддів, посилити фактори впливу на них при здійсненні правосуддя тощо. Верховний Суд і Рада суддів України також надали до ВРУ пропозиції щодо запропонованих законопроектом змін. Проте, як зазначила голова Верховного Суду, жодне з цих звернень не було офіційно розглянуте парламентом, а представники судової влади навіть не запрошувалися до обговорення законопроекту. Під час дискусії Валентина Данішевська зазначила, що за рік і десять місяців до Верховного Суду надійшло 227 тисяч справ, у тому числі й датовані 2011 роком. З них близько 77 тис. — передані з вищих судів та Верховного Суду України. За цей час розглянуто понад 162 тисячі справ.

На переконання голови ВС, для виконання поставлених перед Верховним Судом завдань потрібна більша кількість суддів, оскільки на сьогодні на розгляді в суді перебуває понад 60 тис. справ, а щоденно надходить у середньому 360 справ, що значно ускладнює розгляд їх залишку. При цьому позитивним є зменшення за час роботи суду залишку нерозглянутих справ на 15 тисяч. «Реформи повинні співвідноситися з іншими процесами, які відбуваються в країні, і попитом людей на суддівські послуги», — вважає В. Данішевська.

Вирішення проблеми кадрового дефіциту в судах першої і другої інстанцій, а отже, й питання щодо почату роботи на повну потужність, дасть змогу зменшити навантаження на Верховний Суд, зокрема Касаційний кримінальний суд, зауважила голова ВС. На думку В. Данішевської, скорочення суддів Верховного Суду може пройти не «травматично» як для суспільства, так і для суддів, та відбутися природним шляхом після того, як вирішиться питання щодо розгляду накопиченої кількості справ, що є обов’язком перед суспільством. Тож дану проблему слід вирішувати природним шляхом, додала голова ВС, оскільки внаслідок зниження рівня навантаження на суд через запровадження процесуальних фільтрів зменшиться й кількість суддів, у тому числі й через використання ними права на відставку.

У свою чергу заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду Богдан Львов зазначив, що судова реформа має бути спрямована перш за все на реформування освіти, науки, теоретичного обґрунтування правових позицій. На його думку, сьогодні залишається все менше кваліфікованих фахівців у галузі права і без належної фахової підготовки та постійного вдосконалення знань юристів неможливе проведення повноцінної судової реформи.

А суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка розповіла про перший досвід роботи ВАКС, додавши, що станом на 30 вересня до суду надійшло 86 кримінальних проваджень та 747 клопотань. За словами судді, сьогодні громадяни очікують від новоствореного суду зниження рівня корупції в державі та винесення лише обвинувальних вироків. Натомість ректор Національної школи суддів України, голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи Микола Оніщук зазначив, що Україна змогла виконати багато рекомендацій органів Ради Європи і нормативна модель цілком співвідноситься з європейськими стандартами.

Він також поінформував про основні новели процесуальних змін, яких варто очікувати у зв’язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (законопроект № 1008), зокрема стосовно матеріального забезпечення суддів, єдності судової практики, зміни повноважень Вищої ради правосуддя. «На судову гілку влади чекає серйозна робота процесуального характеру з наповнення цього законодавчого рішення належним процесуальним контекстом», — підсумував М. Оніщук.

Свою точку зору з обговорюваних питань висловив і новообраний голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, який наголосив, що реформа — це той інструмент, який повинен працювати на користь будь-якій справі. Є певний набір критеріїв, який дає змогу визначити ступінь реалізації реформ і не може бути проігнорований. Це — ефективність органів правосуддя і незалежність судів як носія судової влади та незалежність суддів. Ефективність судової влади — це доступ пересічного громадянина до суду, оперативний розгляд справ, якість судового рішення та єдність судової практики.

Голова ВРП зазначив, що на сьогодні однією з найбільших проблем судової влади є кадрове забезпечення судового корпусу. За його словами, за період із 2016 по вересень 2019 року із 7 140 працюю чих суддів фактично обіймають посаду 4 957. Причини зменшення кількості суддів є різними, зокрема, дисциплінарні процедури і природній процес. Так, з 2017 по 2019 рр. 825 суддів було звільнено за загальними обставинами, 300 — за вчинення істотного дисциплінарного проступку. «На жаль, у 16 судах першої інстанції на сьогодні взагалі правосуддя не здійснюється, а в 123 здійснюється менш ніж 50% суддів від штатної чисельності. Тож це серйозні проблеми, і найближчим часом ми маємо консолідувати свої зусилля для пошуку шляхів їх вирішення», — констатував А. Овсієнко, додавши, що останнім часом фактично знівельовано й інститут резерву суддів, який був потужним інструментом для вирішення кадрових проблем. За його словами, сьогодні перед усіма органами суддівського врядування стоїть завдання виробити єдину консолідовану позицію щодо ключових питань діяльності та вирішити проблему щодо формування резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Своє бачення щодо даного питання висловив і голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — голова Палати з питань добору і публічної служби суддів Сергій Козьяков. «Вища кваліфікаційна комісія суддів України — це найбільше кадрове агентство у судових системах світу», — зазначив він. За його інформацією, ВККСУ прийнято більше кадрових рішень, ніж у всіх європейських країнах.

Сергій Козьяков поінформував, зокрема, про роботу ВККСУ, порівнюючи кількість засідань комісії в попередні роки: у 2013 році — 108 засідань, у 2018 — 708, у 2019 вже 408 засідань. За цей час ВККСУ винесено 18 тисяч рішень відповідно до покладених на комісію законодавством України повноважень щодо очищення й оновлення суддівського корпусу.

На переконання голови ВККСУ, велика кількість суддів звільнилася у відставку через небажання проходити співбесіду в режимі онлайн-трансляції під час кваліфікаційного оцінювання. Як прозвучало, Україна — єдина країна, в якій процес проведення співбесіди із суддями транслюється наживо (частково транслюється співбесіда лише в Сполучених Штатах Америки) та в якій участь у процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів брала громадськість, зокрема Громадська рада доброчесності, Громадська рада міжнародних експертів.

Про реформи правосуддя в Україні говорили й іноземні експерти, зокрема професор права Університету Комплутенсе в Мадриді (Іспанія), міжнародний експерт Ради Європи Лорена Бахмайєр-Вінтер та секретар Консультативної ради європейських суддів Арташес Мелікян.

Підготував
Максим БОНДАР,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Події

Сьогодні – остання можливість зареєструватися на Податковий форум ААУ

Асоціація адвокатів України запрошує Вас до участі в Податковому форумі «Tax&Business Talks». Сьогодні остання можливість зареєструватися для участі у заході, який відбудеться вже завтра — 19 листопада 2019 року.

Tax&Business Talks поєднає виступи українських парламентарів, представників міністерств, суддів та  представників влади, із практичними дискусіями юристів, бізнесменів та фінансистів.

Це – можливість віднайти кваліфіковані відповіді на будь-які питання щодо новацій оподаткування, звітності, трансфертного ціноутворення, фінансового аудиту та практики досудового врегулювання, а також дізнатися про останні тенденції у податкових та митних спорах, — й це все в одному місці й з мінімальними витратами часу.

Унікальність форуму в тому, що учасники зможуть не тільки заслухати практиків та експертів, а й задати питання будь-кому зі спікерів. Реєстрація та детальна програма за посиланням.

Читати далі

Події

Служби судової охорони в системі правосуддя України

Дванадцятого листопада в Києві Національна школа суддів у співпраці з Державною судовою адміністрацією, Вищим антикорупційним судом та Службою судової охорони провели круглий стіл «Функціонування Служби судової охорони в системі правосуддя України».

Дискусію відкрили перший заступник голови Служби судової охорони Станіслав Максимішин, заступник голови ДСА України Сергій Чорнуцький та проректор НШСУ Володимир Мазурок, який за допомогою презентації відзначив ефективність поглиблення взаємодії між суддями, апаратами судів, секретаріатами відповідних органів та установ системи правосуддя і ССО.

У свою чергу голова Сьомого апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин та начальник управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду Тетяна Карауш наголосили на значимості обізнаності персоналу служби охорони із судовою системою, судовими процесами, розподілом обов’язків та повноважень у суді, питаннями незалежності суддів і доступу до правосуддя. А суддя Дмитро Кратко звернув увагу на практичну реалізацію прав та обов’язків учасниками судового процесу з підтримання громадського порядку в суді, а також досвід взаємодії головуючого в судовому засіданні у процесі розгляду резонансних судових справ із силовими підрозділами. Ще один учасник круглого столу, керівник апарату ВАКСу Богдан Крикливенко поділився досвідом застосування практичних заходів для запобігання проявам неповаги до суду та їх припинення.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

У громадах з’являться земельні радники

Система надання безоплатної правової допомоги готується до запуску земельної реформи. Земельні радники у громадах, юристи із земельних правовідносин, розділ консультацій із земельних питань для WikiLegalAid, дослідження правових потреб громад — це та багато іншого запроваджується в системі БПД.

«Як було заявлено напередодні, з відкриттям ринку землі у власників земельних паїв з’явиться багато правових питань, пов’язаних з орендною платою за ділянки, операціями купівлі­продажу. Тож важливо, щоб люди якомога раніше отримали інформацію про свої права та можливості для їх захисту. Знали, що можуть звернутися за безоплатною правовою допомогою до системи БПД», — зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, виступаючи на XІX Міжнародному економічному форумі у Львові.

Для системи БПД «земельна» тема не нова. Адже в трьох областях — Київській, Львівській та Миколаївській — за підтримки Світового Банку вже реалізовано пілотний проєкт «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». Проведені тренінги для працівників системи БПД, адвокатів, юристів органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, землевпорядників та реєстраторів. Мобільні групи виїжджали для консультування із земельних питань у віддалені громади.

Тепер цей напрацьований досвід буде поширений на всю Україну. Зокрема, проводитиметься навчання працівників системи БПД з надання правової допомоги у сфері земельних правовідносин. У кожному центрі з надання БВПД та бюро правової допомоги працюватиме хоча б один фахівець, який спеціалізуватиметься на земельних питаннях. Створюватимуться спеціалізовані центри з надання БВПД, які надаватимуть комплексну допомогу, в тому числі із земельних питань.

«Ми обов’язково маємо підготувати земельних радників. Це дуже дієвий інструмент для того, щоб підвищити власну правову спроможність громад. Традиція звертатися по правову пораду до сусіда чи знайомих, яка укорінилася в Україні, має зникнути. Ми зробимо все, щоб земельні радники з’явилися у місцевих громадах», — наголосив Олексій Бонюк.

Земельні радники — це активні громадяни, які залучатимуться до вирішення питань у сфері земельних відносин. Мешканці громади, пройшовши навчання, зможуть надавати загальні поради та з’єднувати людей з фахівцями системи БПД. Для того, щоб краще знати правові потреби учасників рикну землі, регулярно проводитимуться загальнонаціональні та локальні дослідження правових проблем землевласників та землекористувачів. «Ми започаткували новий сервіс — проведення досліджень правових потреб громадян та громад. Цей інструмент дає можливість зрозуміти, які правові питання хвилюють людей. Із початку нового року пла нуємо проводити соціологічні дослідження із земельної тематики», — додав О. Бонюк.

Відповідно до результатів досліджень буде складено перелік питань у земельній сфері, які найбільше цікавлять землевласників та землекористувачів. Отримати правову консультацію та детальне роз’яснення із земельних питань можна буде зателефонувавши до єдиного контакт­центру за номером 0 800 213 103. Оператори матимуть повний пакет правової інформації щодо всіх нагальних питань, які стосуються як власників земельних паїв, орендарів, так і тих, хто займається чи хоче зайнятися аграрним бізнесом», — говорять у Координаційному центрі БПД.

Як було уточнено, з урахуванням даних соціологічних досліджень буде підготовлено окремий розділ із земельних питань в українській правовій Вікіпедії — довідково­інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalaid. Кожен українець, маючи лише доступ до інтернету, може отримати правову консультацію, написану «простою мовою», щоб її зрозуміли люди без юридичної освіти.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.