Відповідальність за порушення вимог щодо запобігання корупції

В Одесі відбувся круглий стіл, під час якого члени Ради суддів України, представники Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції та науковці обговорили законодавчі ініціативи щодо посилення суддівської незалежності в аспекті відповідальності за порушення вимог закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Ініціаторами проведення такої дискусії виступила Рада суддів України з метою обговорення законодавчих пропозицій, що були напрацьовані вищим органом суддівського самоврядування щодо посилення принципу суддівської незалежності в частині порядку та підстав притягнення суддів до юридичної відповідальності за порушення норм законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема, Радою суддів України пропонується усунути розбіжності в правовому регулюванні цього питання профільними та спеціальними законами, встановити дисциплінарну відповідальність суддів за порушення зазначених норм.

Зокрема, голова комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів РСУ Єгор Краснов нагадав суддям про рішення Ради суддів України щодо врегулювання конфлікту інтересів судді. «Діяльність РСУ в сфері врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів спрямована на формування єдиного підходу до розуміння й дотримання правил врегулювання цього питання. На основі звернень суддів Рада суддів України приймає рішення, якими роз’яснює найважливіші та актуальні питання врегулювання конфлікту інтересів суддями», — наголосив Є. Краснов.

У подальшому своє бачення врегулювання питання конфлікту інтересів на підставі узагальненої практики висловили як представники прокуратури, так і Національного агентства з питань запобігання корупції. «Коли прокуратура опинилася в розділі правосуддя, ми спочатку здивувалися, а потім зрозуміли, що це дуже правильно, оскільки питання конфлікту інтересів нечітко визначено законом. Аналізуючи закон, ми зрозуміли, що для адвокатури, суддів та прокурорів діють різні норми. А узагальнюючи практику, ми можемо зробити наступні висновки: лише в наших трьох інституціях існує два види конфлікту — процесуальний та позапроцесуальний. До останнього відносяться рішення, які судді приймають на адмінпосадах. Це рішення про премії, відпустки, а також рішення стосовно своїх колег суддів», — зазначила Ірина Діденко, заступник начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України.

Статистика справ прокуратури свідчить, що за роки дії закону про корупцію, а це 2014–2018 роки, прокурорами складено 17 089 протоколів, притягнуто до відповідальності 8 799 тисяч осіб, з них 4 181 особа — за конфлікт інтересів. Відповідно до Закону «Про запобігання корупції» протоколи складено на 11 суддів, троє з них мали конкретний конфлікт інтересів, про який не повідомлялося і якого вони не уникнули через застосування процесуальних норм.

Водночас, представники прокуратури відзначили роботу РСУ у врегулюванні цього питання. «Рада суддів України стала прикладом для Генеральної прокуратури в тому, наскільки ретельно суддівська спільнота підійшла до врегулювання цього питання. Переймаючи кращий досвід, у ГПУ розроблена власна просвітницька програма, проводяться навчальні семінари, розробляються регулятивні документи, публікуються роз’яснювальні матеріали», — зазначила доповідач.

У свою чергу, в НАЗК наголошують: конфлікт інтересів, що може бути врегульований у визначеному процесуальним законом порядку, не потребує повідомлення в порядку ст. 28 (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) ЗУ «Про запобігання корупції», а от конфлікт інтересів, що не може бути врегульований у визначеному законом порядку, потребує обов’язкового повідомлення. «В будь-якого громадянина не повинно виникати навіть думки, що людина, яка виконує функції держави, не важливо, хто це — суддя, прокурор, міський голова, може мати якийсь приватний інтерес. Бо якщо є приватний інтерес, то уповноважений на виконання функцій держави має про нього повідомляти та врегульовувати його. Саме з цією метою й розроблено Закон «Про запобігання корупції»», — сказав у своєму виступі Ігор Степанов, керівник департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК.

«Найголовніше для кожного завжди давати собі відповідь, чи є в тебе приватний конфлікт інтересів, чи ні. Й отримавши відповідь на це питання, в разі, коли конфлікт інтересів є, суддя має його врегулювати, заявити самовідвід, повідомити  уповноважений орган», — переконана Ірина Мостова, керівник департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК.

Підсумовуючи дискусію, Єгор Краснов зазначив, що за наявності пропозицій щодо врегулювання питання конфлікту інтересів можна говорити про створення робочої групи, яка узагальнить і допрацює всі зауваження з тим, аби подати їх як зміни і доповнення до законодавства.

У свою чергу, заступник голови Ради суддів України Вадим Бутенко подякував експертам відомств, які долучилися до обговорення, і висловив сподівання, що всі напрацювання знайдуть відображення в законі, який дозволить більш ефективно виконувати норми ЗУ «Про запобігання корупції». Він також додав, що на 21 вересня Радою суддів України заплановано проведення розширеної наради з представниками рад прокурорів та адвокатів із питання врегулювання конфлікту інтересів в органах правосуддя, де обговорюватимуться нагальні питання між органами, що здійснюють представництво інтересів держави та особи в суді й ухвалюють рішення з метою захисту прав і свобод та напрацювання спільних етичних правил тих учасників, діяльність яких регламентується Розділом VIII («Правосуддя») Конституції України.

Підготував Максим Бондар,

спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути