Події
Як найефективніше реорганізувати мережу вітчизняних судів?
Потребу в оптимізації мапи судів в Україні і плани щодо відбудови та відновлення судів, які постраждали внаслідок ворожих атак, обговорювали представники судової гілки влади, депутатського корпусу, правоохоронних органів під час онлайн-зустрічі, організованої 1 листопада 2023 року проектом USAID «Справедливість для всіх».
Читайте також: Якщо не працює ЄСІТС, судові документи можна отримати у паперовій формі
На думку голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика реорганізація судів має здійснюватися системно й комплексно, оскільки кінцевим споживачем судових послуг завжди є громадянин. «Мотивуючи доцільність оптимізації мережі судів скороченням витрат на їх утримання, ми не повинні забувати про забезпечення оптимального навантаження на кожен суд. Саме по собі укрупнення суду не призводить до скорочення навантаження. Потрібно враховувати кількість населення, внутрішню міграцію тощо», – наголосив Григорій Усик, додавши, що потрібно зважати на форми і сфери судочинства. «Наприклад, сьогодні спостерігається тенденція до збільшення кількості справ, що розглядаються судами адміністративної юрисдикції. Збільшується також кількість кримінальних справ, які стосуються воєнних злочинів, тому важливо враховувати наближення судів до інших державних органів, зокрема органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань. Під час побудови нової мапи судів потрібно враховувати інфраструктуру регіону, логістику, а також можливість застосування ІТ-технологій, які довели свою ефективність під час воєнного стану та завдяки яким, зокрема, не було зупинено судочинство».
Очільник ВРП також переконаний, що питання відбудови судів у регіонах, які постраждали від воєнних дій, напряму пов’язане з оптимізацією мережі судів. «Було б доцільно, аби така відбудова здійснювалася після затвердження мапи судів. Це дасть можливість точніше розрахувати черговість робіт. Наприклад, спочатку це варто робити у найбільш безпечних регіонах, захищених засобами протиповітряної оборони», – пояснив свою позицію Григорій Усик.
На думку керівника ВРП, наразі саме час для підготовки реорганізації судів, тому пілотний проект буде показовим щодо прийняття правильних рішень. Голова Вищої ради правосуддя також нагадав, що відкритим залишається питання щодо розміщення служби дисциплінарних інспекторів ВРП. Адміністративна будівля ВРП була розрахована на чотирьох постійно діючих членів Ради і працівників секретаріату, на сьогодні, відповідно до закону, в складі Вищої ради правосуддя 21 постійно діючий член ВРП. При чому робочі місця для дисциплінарних інспекторів взагалі відсутні.
Читайте також: Припинення обтяжень рухомого майна можна реєструвати на підставі судового рішення
Надалі в ході дискусії заступниця керівника Програми USAID «Справедливість для всіх», модератор заходу Наталія Петрова запевнила, що проект готовий сприяти реорганізації судів. Вона також зазначила, що під час побудови їх нової мережі необхідно враховувати інтереси споживачів судових послуг. Зокрема, важливо визначити місця зручного розміщення опорних офісів судів з метою забезпечення для населення регіонів доступу до них.
У свою чергу голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов уточнив, що спеціально створена в комітеті робоча група, до якої залучені представники судової гілки влади, депутатського корпусу, правоохоронних органів, напрацювала нову мапу судів. А оскільки ліквідація та утворення судів є повноваженням Президента України, то відповідні пропозиції передані на розгляд до Офісу Президента України. Головною умовою реорганізації є виважений підхід. А щоб побачити, з якими викликами доведеться зіткнутися під час створення нової мережі судів, для отримання відповідного досвіду буде запроваджено пілотний проект у Закарпатській області, – поінформував Денис Маслов.
Його колега, заступник голови профільного комітету Верховної Ради Павло Павліш, який очолював вказану робочу групу, зазначив, що оновлена мапа судів має відповідати новому адміністративно-територіальному устрою. Метою реорганізації мережі судів є оптимізація навантаження суддів, що має призвести до пришвидшення розгляду судових справ; зменшення собівартості цього процесу, зокрема завдяки скороченню витрат на утримання приміщень судів; створення більш комфортних умов для роботи працівників судів завдяки появі нових окружних судів та їх матеріальному забезпеченню. За його словами, прогнозується скорочення кількості судів приблизно втричі (наразі їх близько 670).
Натомість інший їхній колега, член цього ж комітету Сергій Демченко висловив пересторогу, що реорганізація мережі судів під час воєнного стану може призвести до збоїв у їх роботі, що є неприпустимим. Як на його думку для цього необхідно підготувати базу, а також вказав на відсутність законопроекту, який би врегульовував питання оптимізації мережі судів.
Підготував Артем Дмитренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
