Європеїзація українського корпоративного права

У ВС пройшла міжнародна науково-практична конференція на цю тему

Питання європейської інтеграції сьогодні – не просто політичний чи економічний курс. Це – цивілізаційний вибір, за який Україна платить надзвичайно високу ціну. Але водночас ми свідомі того, що маємо продовжувати розбудову демократичної правової держави з розвиненою економікою. Розуміючи важливість цього процесу, Верховний Суд займає активну позицію в реалізації реформ, забезпечуючи ефективне правозастосування та адаптацію національного законодавства до міжнародних норм.

На цьому наголосив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час міжнародної науково-практичної конференції «Європеїзація українського корпоративного права», організованої з нагоди 34-річчя утворення господарських (арбітражних) судів України. Як було зазначено, ця конференція – приклад конструктивної співпраці, спрямованої на вдосконалення корпоративного врядування відповідно до сучасних викликів. Основними аспектами дискусії є підвищення прозорості, захист прав акціонерів і кредиторів, а також впровадження ефективних механізмів управління. Перебуваючи на етапі глибоких трансформацій у сфері регулювання діяльності юридичних осіб, корпоративного управління та захисту прав інвесторів, Україна вживає відповідних заходів у цьому напрямі. За словами С. Кравченка, до євроінтеграційних процесів залучені й представники Верховного Суду, які мають можливість поділитися своїм баченням ситуації, що склалася у правовій системі України, та думками щодо шляхів вирішення проблемних питань. І така робота, за словами голови ВС, вже має позитивні результати. Водночас попереду ще багато завдань не лише у сфері вдосконалення законодавства, а й в аспекті імплементації права ЄС. Ключову роль у цьому процесі відіграє саме судова практика. З огляду на це Верховний Суд приділяє значну увагу аналізу практики Суду справедливості ЄС та адаптації його правових позицій до національного законодавства. У цьому контексті Станіслав Кравченко відзначив, що саме Касаційний господарський суд у складі ВС вперше застосував у своїй практиці рішення Люксембурзького суду. А щодо мети цього заходу, то це, насамперед, прагнення сформувати спільне бачення щодо розв’язання проблемних питань і скоординувати дії всіх органів, задіяних у процесі євроінтеграції, аби національна правова система могла гідно пройти свій євроінтеграційний шлях.

Читайте також: Забезпечення позову в господарському процесі

Модераторкою пленарної частини заходу виступила суддя ВС у КГС Тетяна Малашенкова. «Європейські орієнтири у гармонізації корпоративного права України: виклики для бізнесу, прогалини регулювання та судова практика як інструмент правової адаптації». Із ключовою доповіддю виступила голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач, яка наголосила, що адаптація до європейських стандартів – не просто вимога часу, а фундаментальна умова для інтеграції України в європейський правовий та економічний простір. «Європеїзація українського корпоративного права є ключовим елементом інтеграції України до ЄС, що вимагає адаптації законодавства, судової практики і підходів до захисту прав бізнесу та інвесторів», – зазначила вона.

Доповідачка детально зупинилася на основних принципах, що лежать в основі європейського корпоративного права, таких, як прозорість управління, захист прав міноритарних акціонерів і спрощення умов для транскордонної діяльності бізнесу. Водночас, за словами голови КГС ВС, попереду чимало викликів, серед яких особливе місце займає нещодавнє скасування ГК України.

«Бізнес сьогодні потребує чітких і зрозумілих правил, господарські суди й надалі забезпечуватимуть захист економічних прав та інтересів суб’єктів господарювання за будь-якого правового регулювання, особливо в перехідний період», – наголосила Л. Рогач. Саме судова практика, на її переконання, стає ключовим інструментом адаптації національного правозастосування до правової системи ЄС. Надалі на прикладах рішень ВС щодо похідних позовів, доктрини alter ego, банківських гарантій і третейських застережень вона продемонструвала як суди сприяють утвердженню європейських стандартів.

Зупинилася доповідачка і на інституційній спроможності господарських судів, які навіть в умовах війни демонструють високу ефективність. «Суди – це уособлення держави. І коли сторони приходять у суд, вони перебувають під захистом держави», – зазначила Лариса Рогач, підкреслюючи важливість процесуальних гарантій навіть в умовах воєнного стану. Не оминула вона й питань цифровізації судочинства, а саме відзначила впровадження підсистеми «Електронний суд». Як прозвучало, в КГС ВС протягом 2024 року до електронних кабінетів користувачів було надіслано майже 109,6 тис. судових документів; у січні – травні 2025 року – понад 32 тисячі.

У контексті міжнародного співробітництва відзначила спікерка й участь КГС ВС у Постійному міжнародному форумі господарських судів (SiFoCC) та в британсько-українській програмі з посилення інституційної спроможності господарських судів, яка розроблена спільно з Британським інститутом міжнародного та порівняльного права (BIICL). За словами Лариси Рогач, такі платформи надають безцінні можливості для навчання на практиці суддів, які мають справу з іноземним елементом, та для вдосконалення навичок у вирішенні комерційних спорів та забезпеченні виконання судових рішень.

Під час першої панелі, присвяченої змінам у правовому регулюванні діяльності юридичних осіб (організації бізнесу) в умовах євроінтеграції, яку модерував секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС Олександр Баранець, виступили провідні експерти. Зокрема, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов зупинився на основних напрямах змін у правовому регулюванні організації бізнесу в умовах євроінтеграції, а старший проектний співробітник Програми підтримки ОБСЄ Олександр Водянніков порушив питання щодо конституційних меж корпоративного регулювання. У свою чергу заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації Ярослава Савастєєва зосередилася на темі «Суб’єкти господарювання як ключові бенефіціари законодавчих реформ». Натомість головуючий суддя Берлінського регіонального суду доктор Тобіас Ельснер поділився європейським досвідом щодо особливостей трансформації правового статусу державних і комунальних підприємств. У подальшому член-кореспондент НАПрНУ, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАНУ О. Кот висвітлив проблематику правового статусу приватних, дочірніх, іноземних підприємств, підприємств об’єднання громадян та споживчої кооперації в організаційно-правові форми, визначені ЦК України.

Читайте також: ШІ під контролем: шанс на краще законодавство та ефективнішу адміністрацію (польський досвід)

Друга дискусійна панель була присвячена впровадженню європейських стандартів корпоративного управління (модерувала суддя ВС у КГС Ірина Кондратова). У її ході суддя ВС у КГС Олена Кібенко докладно висвітлила тему щодо відповідальності посадових осіб корпорації в сфері корпоративного врядування та звернула увагу на фідуціарність відносин між юридичною особою, засновниками і посадовими особами відповідного органу корпоративного управління. А заступник декана з наукової роботи факультету права Інституту цивільного, іноземного та міжнародного приватного права Університету Граца Вальтер Доральт проаналізував функції та компетенції органів управління у дворівневій структурі управління юридичною особою в німецькій і австрійській моделях. Натомість професорка кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Беляневич акцентувала увагу учасників на адаптації українського законодавства до європейських стандартів корпоративного управління. Надалі голова ESG Working Group у складі Європейського регіонального форуму (ERF) Міжнародної асоціації юристів (IBA) Анна Бабич зосередилася на ролі корпоративного управління в забезпеченні сталого розвитку бізнесу. Суддя Суду справедливості ЄС Рамона Френдо розповіла про відповідальність материнської компанії в конкурентному праві ЄС. Продовжила тему член-кореспондент НАПрН України, завідувачка кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Інна Спасибо-Фатєєва, яка поділилася досвідом захисту прав міноритарних акціонерів, а президент Асоціації правників України Микола Стеценко виступив із доповіддю на тему «Адаптивне корпоративне управління в приватних компаніях у контексті євроінтеграції та майбутньої відбудови України».

У межах завершальної панелі конференції обговорювалися питання захисту прав інвесторів і кредиторів у контексті зміни правового статусу юридичних осіб. Підсумовуючи роботу конференції, Лариса Рогач відзначила важливість її напрацювань для подальшого нормативного і практичного забезпечення європейського вектора розвитку корпоративного права України, наголосивши при цьому на потребі в продовженні професійного діалогу між суддями, законодавцями, науковцями й міжнародними партнерами.

Підготувала Надія Бондаренко,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути