Події
Застосування судами Закону України «Про адміністративну процедуру»
Ситуацію обговорювали у Верховному Суді. З часу набуття чинності цим Законом (15 грудня 2023 року) кількість адміністративних справ не зменшилася, тож є підстави замислитися над ефективністю його застосування. Як зазначив секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні Томас Стравінскас, ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру» було важливою подією на шляху до посилення справедливої і прозорої моделі взаємодії між громадянами, бізнесом і державою.
Цей Закон спрямований на посилення рівня захисту фізичних осіб, а також вдосконалення якості адміністративних процедур і посилення довіри до державних інституцій. Одне з основних питань — вироблення послідовного підходу до тлумачення та застосування Закону судами.
Належний, ефективний і прогнозований судовий контроль над публічною адміністрацією посилює будь-яку демократичну державу, тому варто шукати способи посилення подальшої судової практики адміністративних судів, при цьому реалізуючи Закон України «Про адміністративну процедуру» відповідно до найкращих практик ЄС. Так, старший міжнародний експерт проєкту ЄС «Право-Justice», суддя Загального суду ЄС (2016–2023) Віргіліюс Валанчюс зауважив, що як верховенство права є основою будьякої демократичної держави, так і Закон України «Про адміністративну процедуру» є ключовим елементом, що забезпечує належне функціонування публічної адміністрації (державного управління). Паралельно ГО «Міжрегіональний експертний центр «ПРО ДЖАСТІС«» проводила моніторинг, спрямований на аналіз нормативно-правової бази, думки залучених сторін, судової практики щодо адміністративної процедури.
Читайте також: Процедура перегляду справ у ВСУ не досконала
На думку голови ГО «Міжрегіональний експертний центр «Pro Justice«» Романа Чумака, Закон України «Про адміністративну процедуру» є не лише новим нормативним актом, а зміною парадигми взаємовідносин між державою та людиною.
Проєктний менеджер ГО «Міжрегіональний експертний центр «Pro Justice«» Валентина Соловйова представила результати аналізу судової практики в аспекті застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» та акцентувала на значенні принципів адміністративної процедури як практично застосовних норм, а не декларативних положень.
Заступник голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха проаналізував системні проблеми у взаємодії адміністративних органів із громадянами крізь призму судової практики свого округу.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тетяна Кравченко поділилася практичним досвідом застосування обговорюваного Закону. Вона звернула увагу на два головні орієнтири його застосування: перевірка адміністративного акта на відповідність принципам адміністративної процедури (які доповнюють критерії, визначені у ст. 2 КАС України, та розкривають їх) і вимога мотивованості та обґрунтованості рішень.
Суддя ВС у КАС Володимир Бевзенко нагадав, що адміністративна процедура — це не нова концепція, а спадщина, коріння якої сягає вчення Отто Маєра кінця XIX століття та першого австрійського закону про адміністративну процедуру 1925 року, який поширювався і на терени сучасної України.
Відлік сучасної української адміністративної процедури суддя пропонує вести з Указу Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», виданого 22 липня 1998 року.
Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний відзначив появу чітких критеріїв оцінки адміністративних актів у КАС України у 2005 році. Закон України «Про адміністративну процедуру», на його думку, органічно продовжив цю логіку й наповнив реальним змістом засади, які законодавець заклав раніше.
З доповіддю виступив і Віктор Тимощук. Він зауважив, що багато суддів помилково шукають у спеціальному законі окрему норму, яка б «дозволяла» застосовувати ЗАП. Логіка тут зворотна: достатньо подивитися на ч. 2 ст. 1 цього Закону, де прямо вказано, що він не поширюється на певні відносини. Все інше охоплено автоматично.
Читайте також: Трохи про сутяжництво
Голова ГО «Міжрегіональний експертний центр «Pro Justice«» Роман Чумак представив результати дослідження судової прак-
тики застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» на основі аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень. Він відзначив позитивну тенденцію: кількість рішень, у яких суди змістовно аргументують позицію через призму ЗАП, зростає.
Справи, пов’язані із застосуванням Закону України «Про адміністративну процедуру», мають розглядатися адміністративними судами, оскільки виникають у сфері публічно-правових відносин. На цьому наголосила суддя ВС у КАС Наталія Шевцова під час дискусії.
Одним із найбільших викликів для судової системи після запуску Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2013 році стала відсутність єдиного підходу до розгляду спорів щодо речових прав і земельних відносин. Саме врегулювання цієї проблеми секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак назвав одним із ключових досягнень Великої Палати Верховного Суду.
Голова П’ятого апеляційного адміністративного суду Олександр Джабурія наголосив, що імплементація Закону України «Про адміністративну процедуру» безпосередньо пов’язана із забезпеченням єдності судової практики. Коментуючи дискусію щодо юрисдикції спорів, він зазначив, що питання правозастосування мають оцінюватися крізь призму правової визначеності. У цьому контексті він наголосив на необхідності критичного осмислення вже сформованих підходів ВП ВС.
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Олег Анісімов зазначив, що Закон України «Про адміністративну процедуру» вже позитивно вплинув на взаємодію громадян із суб’єктами владних повноважень, оскільки забезпечив людям більше можливостей бути почутими та розуміти причини ухвалення рішень щодо них. За його словами, Закон спрямований на реалізацію принципів верховенства права, справедливості та поваги до людської гідності.
Підготував Василь ГОРБЕНКО
Джерело: Юридичний вісник України
