Connect with us

Події

Здійснення правосуддя в умовах воєнного стану

Опубліковано

Забезпечення єдності судової практики, збільшення кількості справ, які надходять до судів, нестача кадрів у судах, особливості розгляду справ, пов’язаних із війною, матеріально-технічне й організаційне забезпечення діяльності судів, виклики, з якими зіткнулася судова система під час воєнного стану, – ці та інші питання обговорили учасники наради, яка відбулася у Верховному Суді 28 липня за участі керівництва ВС, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя та представників інших органів державної влади.

Читайте також: 48 місяців – максимальний строк тримання під вартою під час судового провадження

Своїми думками з приводу означених проблем поділилися, зокрема, голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович, який зазначив, що попри внесені війною корективи суди повинні працювати та виконувати свою функцію в механізмі держави безперервно. Разом із тим, він озвучив і наявні проблеми, які заважають судовій системі працювати ефективно. Насамперед, голова КАС ВС вказав на зменшення чисельності суддівського корпусу. За його словами, на сьогодні в апеляційних адміністративних судах 33 вакантних посади, у місцевих – 99. Тобто є потреба в проведенні конкурсів до адміністративних судів. Як зазначив спікер, за штатним розписом у самому КАС ВС не вистачає вже сімох суддів, що призводить до збільшення навантаження на кожного суддю.

Доповідач нагадав, що цьогоріч у грудні набере чинності Закон «Про адміністративну процедуру». «Ми вже протягом року з моменту підписання Президентом України цього закону проводимо відповідні навчання в регіонах, залучаємо науковців і його розробників. Ухвалення цього закону – крок до розвитку державності й адміністративного судочинства, зокрема, та умова того, аби ми стали повноцінними членами Європейського Союзу, тому бо подібні закони є в кожній європейській демократичній державі», – додав Михайло Смокович.

Для України надзвичайно важливо, щоб суди в повному обсязі реалізували свої функції з виконання завдань господарського судочинства й попри режим воєнного стану в розумні строки та максимально ефективно здійснювали належний, швидкий, якісний захист і відновлення порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. На цьому під час свого виступу наголосила голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач. Як прозвучало далі, за підрахунками американської медіаорганізації в галузі політичної журналістики «Politico», повоєнна відбудова України оцінюється приблизно в 411 млрд доларів. «Очевидно, що для залучення таких значних інвестицій країні необхідно переконати інвесторів у безпечності фінансових вкладень і в тому, що в разі потреби вони зможуть захистити свої фінансові інтереси та законні права в українських судах», – сказала голова КГС ВС.

Проблематику кримінальної юстиції під час виступу окреслив голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександр Марчук. Однією з найбільших проблем, актуальних для всієї судової системи України, він назвав нестачу кадрів. І якщо наповнення місцевих загальних судів суддями є перспективою найближчого майбутнього, то про вирішення цієї проблеми в апеляційних судах наразі не йдеться. Голова ККС ВС переконаний, що вирішення цього питання не слід відкладати на завтра, а робити це вже сьогодні, адже кадровий дефіцит у судах дуже серйозний.

Його колега, голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько також не обійшов у своєму виступі проблеми нестачі суддів. Як вказувалося, наприклад, у Сумському апеляційному суді на сьогодні залишилося всього чотири судді. Голова КЦС ВС нагадав, що раніше він запропонував забезпечити розгляд кримінальних проваджень суддями цивільної юрисдикції і багато колег сприйняли таку пропозицію. Сьогодні постала наступна проблема – вже немає кому розглядати й цивільні справи.

Борис Гулько також попросив Велику Палату ВС якнайшвидше розглянути питання юрисдикції справ, що стосуються реквізиції. Він звернув увагу голів апеляційних судів на спори про відшкодування шкоди, завданої агресією рф. Такі позови масово надходять до судів і розглядаються по-різному. Водночас рішення в цих справах майже не оскаржуються в апеляційній і, відповідно, касаційній інстанціях. КЦС ВС висловив свою позицію щодо обмеження юрисдикційного імунітету країни-агресора. Однак лишаються питання щодо сповіщення відповідача про розгляд справи, а також щодо виконання судових рішень у таких справах у майбутньому.

Читайте також: Спеціальна перевірка для кандидатів на посади суддів на час воєнного стану

Свою позицію з означених проблем окреслив і присутній на нараді заступник глави Офісу Президента України Андрій Смирнов, який акцентував увагу присутніх на необхідності належної роботи ВККС України та ВРП за зрозумілими, чіткими підходами, які відповідають найкращим світовим практикам. «Процедури й правила, пов’язані із суддівськими кадрами, мають бути максимально швидкими для оперативного подолання кадрового дефіциту в судовій системі. Громадська рада доброчесності має бути сформована якомога швидше, так само в найближчому майбутньому має бути відновлена дисциплінарна функція ВРП». Крім того, на думку А. Смирнова, на законодавчому рівні слід конкретизувати критерії доброчесності суддів.

У нараді також взяли участь і виступили голова ВРП Григорій Усик, ВККСУ Роман Ігнатов, Ради суддів України Богдан Мойсик та т.в.о. голови ДСАУ Максим Пампура.

Підготував Дмитро Коваль,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.