Судова практика
Анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе за умови проведення належної перевірки, а не під час контролю сплати податків
18 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/21398/24 задовольнив частково касаційну скаргу Товариства, яке було виключено з реєстру платників єдиного податку.
Товариство звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про виключення Товариства з реєстру платників єдиного податку.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення та відмовив у задоволенні позову з тих мотивів, що рішення про виключення Товариства з реєстру платників єдиного податку винесене податковим органом у межах та на виконання пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, п. 299.10, 299.11 ст. 299 ПК, з огляду на визначення Закону України «Про електронні комунікації».
У касаційній скарзі позивач зазначав, що усупереч положенням п. 299.11 ст. 299 ПК рішення відповідача ухвалено без проведення перевірки, необхідність якої передбачена Податковим кодексом. В акті безпосередньо зазначено, що його складено саме під час виконання функції контролю сплати податків.
Читайте також: В акті податкової перевірки мають бути деталізовані обставини правопорушення
Верховний Суд вказав, що виявлення порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України, можливе лише під час проведення перевірок.
Установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб’єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Також Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 р. у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 р. у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 р. у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 р. у справі № 813/4266/17).
Читайте також: Єдиним способом встановлення нестачі товарів у платника податків під час податкової перевірки є проведення ним інвентаризації
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок – прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а акт перевірки за результатами, якого прийняте спірне рішення взагалі не містить інформації щодо виду та підстав перевірки.
Незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Читайте також: Штрафи Держпраці на підставі акта перевірки податкової
Про обов’язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26 червня 2023 р. у справі № 815/6819/14.
Акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, взагалі не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень. З описової частини акта перевірки не зрозуміло в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення. Зміст акту свідчить, що податковим органом не наведено жодного доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої – третьої груп.
У свою чергу, неповнота висновків акта перевірки виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої – третьої груп. Крім того, неповнота висновків акта перевірки фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.
З огляду на наведене, Верховний Суд постанову апеляційного адміністративного суду скасував, рішення окружного адміністративного суду змінив у мотивувальній частині, з урахуванням наведених висновків.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
