Судова практика
Апеляційний суд на стадії прийняття скарги не може вирішувати питання про доцільність дослідження доказів, яких не досліджував суд першої інстанції
21 січня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 755/3080/19задовольнив касаційну скаргу прокурора, чию апеляційну скаргу апеляційний суд повернув усупереч вимогам закону.
Вироком місцевого суду особу визнано невинуватою і виправдано за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК.
Апеляційний суд своєю ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу прокурора через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК та встановив строк для усунення недоліків, а пізніше повернув у зв’язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд з огляду на доводи апеляційної скарги був зобов`язаний відкрити апеляційне провадження, в ході якого усунути неповноту судового розгляду і допитати свідків з метою підтвердження або спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Верховний Суд вказав, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.
На стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено ст.ст. 404–405 КПК.
У цьому кримінальному провадженні на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо недоцільності дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції. Підставою для відмови у дослідженні вказаних доказів апеляційний суд назвав те, що прокурор не довів того факту, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції.
Проте ці питання не є предметом розгляду на стадії відкриття апеляційного провадження.
За змістом ст. 394 КПК апеляційна скарга має містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Що стосується клопотання про дослідження доказів, яке може зазначатися в апеляційній скарзі, то п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК не містить положення про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має окремо обґрунтувати таке клопотання.
Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
