Судова практика
Апеляційний суд постановляє свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК, в інших випадках – ухвалу
24 лютого 2025 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 359/2693/23 залишила без задоволення касаційну скаргу прокурора, який просив призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вироком міськрайонний суд засудив особу за ч. 4 ст. 185 КК до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК за сукупністю з вироком районного суду суд визначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців та зарахував у строк відбування покарання період з 07 лютого 2023 р., коли він був затриманий для відбування покарання.
Апеляційний суд своєю ухвалою виключив з вироку зарахування цього строку до строку відбування покарання.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції, змінивши вирок місцевого суду в частині зарахування зазначеного строку в строк відбування покарання, погіршив становище засудженого, а тому мав ухвалити своє рішення у формі вироку.
Об’єднана палата вказала, що в своїй постанові від 03 квітня 2023 р. у справі № 930/2622/20 вона дійшла такого висновку: «Виключення зі строку призначеного особі покарання строку її попереднього ув’язнення, зарахованого судом першої інстанції на підставі ч. 5 ст. 72 КК, є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, який беззаперечно погіршує правове становище обвинуваченого, оскільки впливає на визначення кінцевої тривалості покарання, яке особі потрібно реально відбувати. Відтак, враховуючи системний аналіз ст. 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про застосування відносно особи положень ч. 5 ст. 72 КК, повинно ухвалюватися судом апеляційної інстанції у формі вироку».
Однак у подальшому Об’єднана палата визнала, що відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання (постанова від 16 вересня 2024 р. у справі № 183/4229/23).
У тій же постанові Об’єднана палата зазначила, що згідно з ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник. Відповідно до положень ч. 1 ст. 418 КПК суд апеляційної інстанції ухвалює вирок у випадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, при цьому повністю чи частково скасовуючи вирок місцевого суду. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали.
За своєю правовою природою зарахування строку попереднього ув`язнення не є кримінальним покаранням, не означає збільшення обсягу обвинувачення та не свідчить про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
І хоча таке зарахування є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні ч. 2 ст. 4 КК (постанова від 29 серпня 2018 р. у справі № 663/537/17), такий наслідок не підпадає під визначення тих наслідків, які вимагають винесення апеляційним судом вироку.
У цьому кримінальному провадженні судом апеляційної інстанції не було застосовано до засудженого більш суворого покарання і апеляційний суд не допустив істотного порушення вимог КПК, постановивши за результатами апеляційного розгляду рішення у формі ухвали.
Враховуючи розвиток судової практики, Об’єднана палата відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 квітня 2023 р. у справі № 930/2622/20 та дійшла такого висновку: «Апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК. У інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали».
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
