Судова практика
Банк не повинен нараховувати військовослужбовцю штрафні санкції, пеню та проценти за користування кредитом

18 січня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 642/548/21 відмовив АТ КБ «ПриватБанк» у стягненні процентів.
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до військовослужбовця про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позичальник не виконував взятих на себе зобов’язань, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 64 175,24 грн, з яких: 52 133,25 грн – тіло кредиту, 12 041,99 грн – проценти.
Військовослужбовець звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, посилаючись на те, що починаючи з 17 березня 2014 р. банк безпідставно нараховував йому штрафні санкції, пеню та проценти за користування кредитом, оскільки на нього як військовослужбовця Збройних Сил України поширюються пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII. Здійснені ним платежі підлягали зарахуванню лише на погашення заборгованості за тілом кредиту.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, первісний позов залишено без задоволення, зустрічний позов задоволено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що починаючи з 17 березня 2014 р. (введення особливого періоду в Україні) позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України не повинні були нараховуватися штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань, а також проценти за користування кредитом, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII.
Розглянувши касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», Верховний Суд зазначив, що у цій справі, встановивши, що особа перебувала на військовій службі у Збройних Силах України, суди дійшли правильного висновку про те, що на нього поширювалися пільги (не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом), передбачені п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII, з початку запровадження особливого періоду, тобто з 17 березня 2014 р.
Читайте також: За несвоєчасне і неповне зарахування коштів, внесених позичальником на погашення кредиту, банк має сплатити проценти
Разом з тим, залишаючи рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні первісного позову без змін, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що в цій справі АТ КБ «ПриватБанк» надало документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема виписку по особовому рахунку позичальника та детальний розрахунок, на підставі яких суд, навіть з урахуванням поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII, був спроможний самостійно здійснити розрахунок заборгованості за тілом кредиту (зменшити обсяг заборгованості на суми зарахованих банком платежів на погашення процентів та неустойки).
Безпідставно не застосувавши до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 р. у справі № 320/8618/15-ц та в постанові Верховного Суду від 5 серпня 2020 р. у справі № 712/9613/15-ц, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що зустрічний позов про визнання дій неправомірними та зобов’язання АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок і зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом в суму заборгованості за тілом кредиту не підлягає задоволенню, оскільки позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до поновлення його порушених прав.
За наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні були самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Зважаючи на викладене, Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії скасував і ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанову апеляційного суду в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.