Судова практика
Беззастережне волевиявлення потерпілої про непритягнення обвинуваченої до відповідальності в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є підставою для закриття провадження
17 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/1656/17 залишив без задоволення касаційну скаргу обвинуваченої, яка відмовлялася від закриття кримінального провадження.
Районний суд своєю ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом, закрив на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.
У касаційній скарзі обвинувачена зазначала, що вона відмовилася від закриття кримінального провадження, оскільки бажала отримати справедливе рішення суду про виправдання. Однак суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог КПК і безпідставно ухвалив нереабілітуюче рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Верховний Суд вказав, що потерпіла за допомогою електронної пошти на адресу суду надіслала заяву, у якій повідомила, що відмовляється від обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК і залишити цивільний позов без розгляду, вирішивши ці питання без її участі. Заяву потерпілої було зареєстровано згідно з правилами, передбаченими Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 р. № 814.
Як випливає зі звукозапису судового засідання, суд оголосив указану заяву потерпілої, роз’яснив особливості й наслідки припинення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, з’ясував думку учасників судового провадження: обвинувачена погодилася на закриття провадження за умови, що вказана норма процесуального закону буде реабілітуючою, захисник обвинуваченої підтримав клопотання потерпілої, оскільки, як він зазначив, з підзахисної повністю знімається обвинувачення, прокурор не заперечував стосовно заявленого потерпілою клопотання. З урахуванням наведеного суд закрив кримінальне провадження.
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги заяву потерпілої, подану нею безпосередньо до канцелярії цього суду, у якій заявниця підтвердила свою чітку позицію про відмову від обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК і просила залишити без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, також просила здійснити апеляційний розгляд справи без її участі.
На спростування доводів обвинуваченої про порушення судом першої інстанції вимог закону через відсутність потерпілої в судовому засіданні місцевого суду апеляційний суд зазначив, що безпосередня участь потерпілої під час судового провадження як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді є її правом, а не обов’язком за можливості з`ясування всіх обставин без неї.
Взявши до уваги те, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином упевнилися в беззастережному волевиявленні потерпілої про непритягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та припинення розпочатої процедури її кримінального переслідування, а також висловлені в запереченні на касаційну скаргу доводи потерпілої про те, що вона, не маючи можливості бути присутньою особисто в судових засіданнях судів нижчих інстанцій через перебування за кордоном, дійсно зверталася із заявами про відмову від обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК і ця її позиція є добровільною та істинною, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК відповідають вимогам закону та є обґрунтованими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
