Connect with us

Судова практика

Бухгалтерська довідка підприємства, якому належить викрадене майно, в якій не вказано точної вартості такого майна, є неналежним та недопустимим доказом

Published

on

5 жовтня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 173/1413/19 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який наполягав на допустимості як доказу висновку судової товарознавчої експертизи.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано невинуватим та виправдано у зв’язку із відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.

Він обвинувачувався у тому, що він поблизу міського цвинтаря розбив бетонну частину залізобетонної опори та залишив місце скоєння злочину з фрагментами арматури.

У касаційній скарзі прокурор зазначав, що потерпілий мав право надавати докази, зокрема – довідку про перебування на балансі підприємства викраденого майна, яка є допустимим доказом належності такого майна, як і висновок судової товарознавчої експертизи.

Читайте також: Недопустимим доказом є висновок, наданий експертом, який не має потрібної експертної спеціальності

Верховний Суд звернув увагу на те, що для констатації наявності в діях особи складу кримінально-караної крадіжки, крім факту умисного таємного вилучення чужого майна, вчиненого суб’єктом цього кримінального правопорушення, необхідно чітко встановити вартість викраденого майна. Адже саме ця ознака є розмежувальною між кримінально-караною крадіжкою та дрібною крадіжкою, що є адміністративно караним діянням.

З вироку місцевого суду слідує, що предметом крадіжки, яку інкримінували фігуранту, є 8 фрагментів металевої арматури. Визначити вартість предмета крадіжки у цьому провадженні можливо лише шляхом залучення експерта.

Такий висновок кореспондує із позицією Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанова від 25 листопада 2019 р. у справі № 420/1667/18).

Читайте також: Відсутність печатки у висновку експертизи не обов’язково є істотним порушенням, що зумовлює визнання висновку недопустимим доказом

Суд першої інстанції, як і апеляційний суд, у своїх судових рішеннях обґрунтовували той факт, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами вартість викраденого майна.

Верховний Суд погодився, що у цьому кримінальному провадженні обов’язковому доказуванню підлягає вартість викраденого майна, оскільки про кримінально-карану крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК) може йтися лише у випадку.

На підтвердження вартості викраденого орган досудового розслідування покликався на довідку, згідно з якою на момент вчинення злочину на балансі КП знаходиться бетонна опора балансовою вартістю 2750 грн, та висновок судово-товарознавчої експертизи.

Під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції вказав, що довідка є неналежним та недопустимим доказом, з чим погодився і апеляційний суд, який вказав про те, що у зазначеній довідці наведено інформацію про вартість бетонної опори в цілому, а не 8 фрагментів металевої арматури.

Читайте також: У разі визнання первинного доказу недопустимим дослідження похідних від нього доказів з урахуванням принципу «плодів отруйного дерева» є недоцільним

Такий висновок судів попередніх інстанцій Верховний Суд вважає правильним.

За результатами касаційного перегляду встановлено, що висновок судово-товарознавчої експертизи було складено з врахуванням інформації, наведеної в акті зважування.

Судами попередніх інстанцій було визнано недопустимим доказом названий акт зважування, в якому комісія, яка складалася із представників КП, провела зважування арматури, визначила її характеристики (довжину, діаметр) та вагу (117 кг).

У цьому випадку зважування арматури здійснювалося працівниками КП, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 92, ч. 3 ст. 93 КПК щодо збирання доказів, адже потерпілий вправі ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, брати в них участь, однак не проводити їх самостійно.

З огляду на наведене Верховний Суд визнав правильним висновок судів попередніх інстанцій про недопустимість акту зважування як доказу у цьому провадженні.

Оскільки акт зважування, який був покладений в основу висновку судово-товарознавчої експертизи судами було правильно визнано недопустимим доказом, то й саму експертизу, проведену на його основі, також правомірно визнано недопустимим доказом.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.