Судова практика
Член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру до 2013 р., набуває права власності на це майно незалежно від державної реєстрації такого права
15 жовтня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/1512/22 задовольнив касаційну скаргу міської ради, яка звернулась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Член житлово-будівельного кооперативу отримала ордер на право зайняття квартири згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 25 лютого 1982 р. № 11. За життя вона виплатила всі пайові внески за вказану квартиру в повному обсязі, однак право власності належним чином не було оформлено. Після її смерті відкрилася спадщина на спірну квартиру. Спадкоємців у неї не було.
Міська рада просила визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після її смерті, та передати її у власність територіальної громади.
Рішенням районного суду заяву задоволено, оскільки спадкоємців після смерті особи не встановлено, до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися, відомостей щодо складання спадкодавцем заповіту немає.
Відмовляючи в задоволенні заяви, апеляційний суд, який розглядав скаргу ЖБК, зробив висновок, що в матеріалах справи немає доказів, які свідчили б про те, що особа за життя набула в установленому законом порядку право власності на спірну квартиру.
У касаційній скарзі міська рада зазначала, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до набуття чинності ЦК України в редакції 2003 р., член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Верховний Суд вказав, що ст. 338 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 28 квітня 2021 р. у справі № 520/19532/19; від 15 листопада 2021 р. у справі № 554/10125/20; від 03 серпня 2022 р. у справі № 759/12740/21; від 29 січня 2025 р. у справі № 646/5897/24).
Висновок апеляційного суду про те, що особа за життя не набула в установленому законом порядку права власності на спірну квартиру, а тому немає підстав для задоволення заяви міської ради про визнання спадщини відумерлою, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Оскільки за обставин цієї справи особа, будучи членом ЖБК повністю сплатила пайовий внесок за спірну квартиру, а законодавство до 2013 р. не передбачало обов’язкової державної реєстрації права власності, вона є такою, що набула право власності на спірну квартиру.
Тому Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, а рішення районного суду залишив у силі.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
