Судова практика
Демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди може супроводжуватися демонтажем невід’ємних елементів благоустрою
2 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1540/4888/18 відмовив у задоволенні касаційної скарги суб’єкта господарювання, який не демонтував тимчасових споруд добровільно на виконання рішення органу благоустрою.
ТОВ звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів міської ради, в якому просило визнати протиправними дії стосовно демонтажу секцій огорожі та тимчасової споруди, які позивач використовував для роздрібної торгівлі.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.
Апеляційним адміністративним судом рішення скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів. що демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди може супроводжуватися демонтажем встановлених елементів благоустрою, оскільки вони були єдиним комплексом із тимчасовою спорудою.
У касаційній скарзі ТОВ зазначало, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що жодним документом, на підставі яких прийнято рішення про демонтаж, не визначено вимог про демонтаж саме огорожі.
Верховний Суд вказав, що положеннями Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж – роботи щодо відновлення території благоустрою).
Згідно зі ст. 10 цього Закону до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» мала архітектурна форма – це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, грати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності може здійснюватись із заходами благоустрою прилеглої до неї території, зокрема, шляхом встановленням малих архітектурних форм. Своєю чергою, демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди може супроводжуватись демонтажем встановлених елементів благоустрою (малих архітектурних форм), так як відповідні об`єкти є єдиним комплексом з такою тимчасовою спорудою.
Судовими рішеннями у справах № 815/1329/18 і № 1540/3605/18, в яких розглядалися позовні вимоги щодо правомірності демонтажу тимчасових споруд ТОВ було встановлено, що розпорядженням Одеського міського голови «Про скасування розпоряджень міського голови» відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі було скасовано розпорядження міського голови «Про створення постійно діючих ярмарок», на виконання якого був підписаний договір між Комунальним підприємством «Міськзелентрест» та ТОВ.
Основною причиною скасування вказаного рішення було саме прийняття Одеською міською радою Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.
Вказані обставини є преюдиційними при розгляді цієї справи і доказів на їх спростування та підтвердження правомірності розташування тимчасової споруди та огорожі позивачем при розгляді цієї справи не було надано.
Також судами встановлено, що відповідачем було складено припис, яким надано час на добровільний демонтаж належних позивачу тимчасових споруд, який позивачем виконано не було, що і стало підставою для демонтажу тимчасових споруд та огорожі.
Підготував Леонід Лазебний
