Судова практика
День ухвалення вироку чи ухвали суду за правилами КК України щодо заподіювача шкоди не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди
14 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/10938/15-ц залишив без задоволення касаційну скаргу ТОВ, яке пропустило строк звернення до суду з позовом.
ТОВ звернулося до суду з позовом до комерційного директора про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи тим, що при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти додержання власником або уповноваженим ним органом установленого ч. 3 ст. 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.
З позовом у цій справі ТОВ звернулося до суду з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 233 КЗпП України, клопотань про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску позивач не заявляв.
Розглянувши касаційну скаргу ТОВ, Верховний Суд вказав, що строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП України, а не нормами ЦК України.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого ст. 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування.
За змістом ч. 3 ст. 233 КЗпП України день ухвалення вироку чи ухвали суду за правилами КК України щодо відповідача не вважається днем виявлення заподіяної ним шкоди за наявності доказів доведеного факту завдання шкоди.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 27 квітня 2016 р. у справі № 6-216цс16, від 2 березня 2016 р. у справі № 6-1263цс15 і Верховний Суд у постановах від 28 березня 2018 р. у справі № 132/2083/16-ц, від 7 серпня 2019 р. у справі № 366/1618/16-ц, від 16 жовтня 2019 р. у справі № 380/1242/16-ц.
Читайте також: Позов про відшкодування шкоди військовій частині цивільною особою на військовій посаді може бути подано впродовж року з дня заподіяння
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що днем виявлення шкоди необхідно вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, необхідно вважати день підписання відповідного акта або висновку.
Апеляційним судом встановлено, що про факт заподіяння відповідачем майнової шкоди позивачу стало відомо після перевірки наявності товару на зберіганні у товаристві, про що 25 жовтня 2012 р. складено акт інвентаризації. Вказані обставини підтвердив також директор ТОВ під час його допиту, як потерпілого, при проведенні досудового розслідування, що зафіксовано у протоколі допиту від 4 грудня 2012 р.
Отже, відлік строку, установленого ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої підприємству, розпочався з жовтня 2012 р.
З позовом у цій справі ТОВ звернулося до суду лише у листопаді 2015 р., клопотань про поновлення строку позивач не заявляв, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом не надав.
Із вироку суду від 29 липня 2014 р. у кримінальному провадженні по обвинуваченню відповідача вбачається, що позов про стягнення майнової шкоди відсутній.
Отже, за висновком ВС, суд апеляційної інстанції правильно відмовив в задоволенні позову в зв’язку з пропуском передбаченого ч. 3 ст. 233 КЗпП України строку для звернення до суду із цим позовом, виходячи із того, що встановлений ст. 233 КЗпП України річний строк звернення до суду не є строком позовної давності, який регулюється нормами ЦК України, та застосовується незалежно від заяви сторін.
Підготував Леонід Лазебний
