Судова практика
Державною зрадою визнано дії працівниці «Укрпошти», яка передавала представникам країни-агресора відомості про дислокацію ЗСУ та місця влучань боєприпасів ворога
9 квітня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 639/1528/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на відсутність у діях його підзахисної складу державної зради.
Працівниця «Укрпошти» в умовах воєнного стану за допомогою месенджера передавала представникам країни-агресора відомості щодо місцезнаходження військової техніки, особового складу Збройних сил України, а також про їх переміщення в м. Харкові, повідомляла напрямки розташування населених пунктів у Харківській області та відстань між ними, вказувала місця влучань артилерійських й авіаційних боєприпасів, випущених збройними силами рф, що давало змогу здійснювати координацію військовослужбовцями країни-агресора свого вогню, надавала відомості щодо пунктів видачі гуманітарної допомоги мешканцям м. Харкова, а також усіляко проявляла вподобання та підтримувала злочинні дії армії рф.
Районний суд, з яким погодився й апеляційний, засудив її за ч. 2 ст. 111 КК України (у редакції Закону України від 3 березня 2022 р. № 2113-ІХ), кваліфікувавши її діяння як державну зраду.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд першої інстанції, надалі й апеляційний суд, не довели «поза розумним сумнівом» винуватості засудженої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Верховний Суд вказав, що вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї.
Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні.
Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього.
Читайте також: Вчинення непокори військовослужбовцем тягне кримінальну відповідальність незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків
Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.
Беручи до уваги встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини кримінального провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що засуджена діяла саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, а її дії полягали в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
Отже, дії засудженої, умисно вчинені нею як громадянкою України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
