Судова практика
Дії винного, який спершу у громадському місці завдав потерпілим тілесних ушкоджень, а потім сходив додому за пістолетом, а повернувшись погрожував ним, утворюють склад продовжуваного хуліганства
4 вересня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 953/2531/20 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував, що револьвер не був предметом, заздалегідь заготовленим для заподіяння тілесних ушкоджень.
Фігурант, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, усвідомлюючи, що він знаходиться у громадському місці – біля входу до ресторану, бажаючи принизити та зневажити відвідувачів вищевказаного ресторану, не звертаючи увагу на присутність інших громадян, підійшов до раніше незнайомого йому потерпілого і безпричинно, умисно наніс йому один удар кулаком руки в область правої щоки.
Знайома потерпілого, прагнучи припинити хуліганські дії, підійшла до фігуранта, однак він безпричинно наніс їй один удар кулаком руки в праву періорбітальну частину голови.
Читайте також: Особливості кваліфікації хуліганства
Продовжуючи виконання свого єдиного умислу спрямованого на вчинення хуліганських дій, фігурант прийшов додому, взяв револьвер, повернувся на місце вчинення ним хуліганських дій та став направляти його у бік оточуючих осіб та працівників поліції, погрожуючи заподіяти їм тілесні ушкодження, а саме застрелити, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою.
Ці злочинні дії фігуранта були припинені співробітниками поліції.
Вироком районного суду фігуранта визнано винуватим і засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував. Ухвалив новий вирок, за яким за ч. 4 ст. 296 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що револьвер, вилучений у фігуранта, не є предметом, заздалегідь заготовленим для заподіяння тілесних ушкоджень, оскільки револьвером не були спричинені тілесні ушкодження.
Читайте також: Вчинення хуліганства у закладі поза межами його робочих годин не впливає на кваліфікацію правопорушення, якщо заклад фактично працював
Верховний Суд нагадав, що, виходячи з усталеної судової практики, зокрема Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство», постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 р. у справі № 749/1092/16, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК), необхідно враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.
Той факт, що фігурант під час вчинення хуліганських дій використовував повністю заряджений револьвер і направляв його в бік присутніх, свідчить про створення реальної загрози для життя та здоров’я великої кількості людей, а неприпинення поліцейськими протиправних дій фігуранта могло мати різного роду непередбачувані наслідки для оточуючих, ураховуючи невелику відстань між усіма учасниками події.
Подія відбулася з 9 на 10 жовтня 2019 р. з розривом у часі, однак дії фігуранта охоплювалися єдиним умислом, вони були вчиненні через невеликий проміжок часу (засуджений відлучався за пістолетом), тому його дії були продовжуваними, а отже вказана захисником обставина не впливає на кваліфікацію діяння фігуранта. У будь-якому випадку під час вчинення хуліганських дій із застосуванням певних предметів, заздалегідь заготовлених для заподіяння тілесних ушкоджень, тривалість дій не має значення.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
