Судова практика
Для кваліфікації дій обвинуваченого як крадіжки з проникненням не має значення технічний спосіб проникнення в житло через відсутність замка, його непридатність або незамкнені двері
10 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 761/1573/23 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, який стверджував про неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Фігурант, використовуючи предмет, ззовні схожий на ніж, відчинив замок вхідних дверей, тим самим подолавши перепону, та незаконно проник до квартири, де почав відшукувати цінні речі з метою подальшого викрадення. Однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його дії були помічені та припинені потерпілим. Всього він намагався таємно викрасти чуже майно шляхом незаконного проникнення до житла, в умовах воєнного стану, на загальну суму 5455,34 грн.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК, та виправдано за недоведеністю складу зазначеного кримінального правопорушення в його діянні.
Читайте також: Пошкодження платіжного терміналу з метою заволодіння грошовими коштами слід кваліфікувати як крадіжку з проникненням у сховище
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що рішення суду про виправдання є безпідставним, ухвалено без належної оцінки наданих стороною обвинувачення доказів.
Верховний Суд вказав, що проникнення (протиправне вторгнення) у житло може бути пов’язане із подоланням перешкод, або здійснюватися без такого. Не виключається кваліфікація за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК у разі протиправного проникнення в незамкнене на замок житло, оскільки відсутність замка, його непридатність до використання за призначенням або незамкнені двері не дають підстав вважати будь-якій особі, що доступ на приватну територію є вільним і необмеженим, що він не потребує отримання відповідного дозволу власника або володільця.
Для встановлення такої ознаки як «проникнення» вагоме значення має встановлений власником обмежений режим доступу та наявність у особи умислу на незаконне вторгнення (входження, потрапляння) до приміщення з метою заволодіння чужим майном, а технічний спосіб проникнення принципового значення не має.
Читайте також: Для кваліфікації розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, спосіб проникнення вирішального значення не має
В апеляційній скарзі прокурор вказував про безпідставність висновків місцевого суду щодо протиправного вторгнення в чуже житло, оскільки місцевий суд не надав оцінки показанням потерпілого, який повідомив, що двері були зачинені, що доступ до квартири не надавався, що серцевина замка була зламана і відчинити двері можна було чим завгодно (зокрема і ножем). За показаннями свідка двері були зачинені, однак відчинити їх можна було будь-чим, зокрема і ножем.
Проте такі доводи не отримали належної оцінки апеляційного суду, який, погоджуючись із висновками місцевого суду, не зазначив яке кримінально-правове значення для кваліфікації дій фігуранта за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК мають ті обставини, на які послався місцевий суд.
Які із встановлених судом обставин переконливо свідчать про те, що фігурант потрапив до житла за згодою власника та мав право на час вчинення кримінального правопорушення перебувати у чужій квартирі, судом апеляційної інстанції не вказано.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
