Судова практика
Для захисту права власності на незаконно конфісковане і продане з аукціону майно слід подати позов про відшкодування шкоди, заподіяної конфіскацією
22 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 295/711/19 визначив ефективний спосіб захисту порушеного права у разі конфіскації майна за рішенням суду, яке було пізніше скасоване.
Особа звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Житомирського райвідділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області, в якому просила стягнути на її користь за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 684 767,69 грн на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної конфіскації майна.
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок протиправної конфіскації майна – автомобіля, яка відбулася на підставі постанови районного суду, скасованою в подальшому апеляційним судом, позивачу як власнику майна завдано шкоди.
Задовольняючи позов, районний суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що рішення суду, яким накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації майна, яке належить позивачу, було скасовано як незаконне, провадження у справі про порушення митних правил закрито.
Позивач позбавлений можливості поновити права шляхом повернення майна, зокрема, в спосіб визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з незаконного володіння тощо, оскільки завдання шкоди внаслідок незаконного рішення суду, органів державної влади передбачає спеціальний спосіб захисту порушеного права.
У касаційній скарзі Державна казначейська служба України посилалась на те, що під час здійснення своїх повноважень вона не вчиняла будь-яких протиправних дій відносно позивача, його прав та охоронюваних законом інтересів.
Верховний Суд зазначив, що позивачеві внаслідок незаконної конфіскації належних йому транспортних засобів завдано майнової шкоди в розмірі вартості конфіскованого майна, оскільки на момент ухвалення судового рішення про скасування постанови суду про накладення адміністративного стягнення конфісковані транспортні засоби були реалізовані в результаті проведення електронних торгів.
Суд правильно визначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним, оскільки судовим рішенням апеляційного суду в іншій справі у задоволенні позову власника транспортних засобів про визнання електронних торгів недійсними відмовлено. Під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції визначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.
Оскільки належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, незалежно від вини цих осіб чи органів, необґрунтованими є доводи касаційної скарги про відсутність підстав для стягнення коштів із посиланням на те, що Державна казначейська служба України не вчиняла будь-яких протиправних дій стосовно позивача.
Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай – орган, діями якого заподіяну шкоди. Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, може бути відповідачем у такій категорії справ. Водночас залучення або ж незалучення до участі в таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки Державна казначейська служба України чи її територіальний орган не є тим суб’єктом, який порушив права чи інтереси позивача.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Державної казначейської служби без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
